ООН фіксує погіршення ситуації з дотриманням прав людини у Криму

"Були задокументовані серйозні порушення прав людини, такі як свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження й катування, і щонайменше одна судова позасудова страта", – йдеться в звіті організації, пише "Радіо Свобода".

Автори звіту наголошують, що були порушені Женевська конвенція й інші міжнародні норми гуманітарного права і прав людини, коли закони України у Криму були замінені російськими законами, включно із насадженням російського громадянства десяткам тисяч жителів.

Як йдеться в доповіді, нав’язування російського громадянства мало "особливо сильний вплив" на жителів, "які офіційно відмовлялися від громадянства, державних службовців, які мали відмовитися від свого українського громадянства або втратити роботу, а також жителів Криму, які не відповідали юридичним критеріям" для набуття російського громадянства і "стали іноземцями".

Люди без російського громадянства, які мають дозвіл на проживання в Криму тепер "позбавлені важливих прав" і "не користуються рівністю перед законом", заявляють в ООН.

У звіті вказано, що вони "не можуть володіти сільськогосподарською землею, голосувати і бути обраними, зареєструвати релігійну громаду, подати заявку на проведення публічних зборів, займати посади в державній адміністрації і перереєструвати свій приватний автомобіль на півострові".

В ООН наголошують, що сотні в’язнів і затриманих до рішення суду, були переведені до Росії, а ця практика "суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом".

16 січня 2017 року Україна звернулася в Міжнародний суд ООН з позовом за фактом порушення РФ міжнародних конвенцій, зокрема, Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (підтримка тероризму на сході України), а також Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (дискримінація етнічних українців і кримських татар в окупованому Криму).

19 квітня Міжнародний суд ООН виніс проміжне рішення у справі Україна проти Росії, визнавши, що має юрисдикцію prima facie для розгляду даної справи. Зокрема, суд визнав, що Україна довела можливість накладення тимчасових заходів у суперечці "Україна проти Росії".

Однак, суд не знайшов підстав для введення додаткових заходів щодо Росії згідно Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, але підтримав позицію України в питанні расової дискримінації в Криму.

У МЗС України заявили, що рішення суду, який підтримав позицію української сторони у питанні дискримінації окупаційною владою Криму за національною ознакою, однак не визнав фінансування Росією тероризму, є "конструктивним підходом".

Президент України Петро Порошенко вважає важливим визнання позовів України проти Росії юрисдикцією Міжнародного суду ООН в Гаазі і сподівається на позитивне для Києва рішення судової інстанції після розгляду цих справ.