Пекін зміцнює свої позиції світового лідера у сфері відновлюваної енергетики – The Guardian
Китай зміцнює свої позиції світового лідера у сфері відновлюваної енергетики і потенційно випереджає власні амбітні енергетичні цілі.
Про це повідомляє The Guardian.
Китай має намір подвоїти потужності і виробляти 1200 гігават енергії за допомогою вітрової та сонячної енергетики до 2025 року, досягнувши поставленої мети до 2030 року на п'ять років раніше, згідно зі звітом Global Energy Monitor — неурядової організації зі штаб-квартирою в Сан-Франциско, яка відстежує вітрові та сонячні електростанції, а також майбутні проекти в країні.
У звіті йдеться про те, що станом на перший квартал 2023 року сонячні потужності в Китаї досягли 228 ГВт, що більше, ніж у решті світу. Установки зосереджені в північних і північно-західних провінціях країни, таких як Шаньсі, Сіньцзян і Хебей.
Крім того, організація виявила сонячні електростанції, що будуються, які можуть додати ще 379 ГВт потенційної потужності — це втричі більше, ніж у США, і майже вдвічі більше, ніж у Європі.
Китай також досяг значних успіхів у розвитку вітроенергетики: його сукупна потужність наземних і морських вітроелектростанцій зараз перевищує 310 ГВт, що вдвічі більше, ніж у 2017 році, і приблизно еквівалентно потужності семи країн-лідерів у цій сфері разом узятих. Завдяки новим проектам Китай планує додати ще 371 ГВт до 2025 року, збільшивши світовий “вітропарк” майже вдвічі.
Отримані результати відповідають попереднім звітам та урядовим даним, оприлюдненим цього року, які прогнозували, що Китай може перевиконати свою мету - забезпечити третину власного енергоспоживання за рахунок відновлюваних джерел до 2030 року.
Рух Китаю до "зеленої" енергетики є частиною його зусиль, спрямованих на досягнення “подвійних вуглецевих цілей”, встановлених у 2020 році. Як друга за величиною економіка світу, Китай є найбільшим джерелом викидів парникових газів і на нього припадає половина світового споживання вугілля. Лідер Китаю Сі Цзіньпін пообіцяв у 2020 році “досягти піку” викидів CO2 до 2030 року і вуглецевої нейтральності до 2060 року.
Автори звіту пояснюють значний прогрес Китаю в розширенні використання невикопних джерел енергії низкою заходів, які впроваджує уряд країни, зокрема щедрими субсидіями.
Нещодавно в Китаї розпочала роботу найбільша у світі гібридна сонячно-гідроелектростанція Kela, яка може виробляти два мільярди кіловат-годин електроенергії на рік, що дорівнює енергоспоживанню понад 700 тисяч домогосподарств.
Незважаючи на ретельне планування, енергетичний перехід Китаю не позбавлений викликів. В останні роки рекордна спека та посуха завдали шкоди гідроелектростанціям, що призвело до перебоїв з електроенергією, унаслідок чого навіть зупинилися заводи. Застаріла електромережа та негнучкість у передачі енергії між регіонами додають невизначеності.
Організація енергосистеми Китаю може стимулювати будівництво вугільних електростанцій поряд з генераторами з відновлюваних джерел енергії. Значна частина нових потужностей з відновлюваних джерел не підключена до місцевої енергосистеми і часто поєднується з вугільними електростанціями для передачі в райони з підвищеним попитом.
За перші три місяці 2023 року було затверджено більше вугільних потужностей, ніж за весь 2021 рік.
