Politico: кремль торгує іранською розвідкою в обмін на відмову США від підтримки України
москва запропонувала США "обмін" інформацією: кремль нібито готовий припинити передачу розвідданих Ірану, включно з точними координатами американських військових об’єктів на Близькому Сході, якщо Вашингтон припинить передавати Україні розвіддані про росію.
Про це повідомили два співрозмовники, знайомі з переговорами США та росії. За їхніми словами, пропозицію озвучив російський посланець Кирило Дмитрієв представникам адміністрації Дональда Трампа Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру під час зустрічі минулого тижня в Маямі. США відкинули цю пропозицію.
Сам факт існування такої пропозиції викликав занепокоєння серед європейських дипломатів, які побоюються, що москва намагається посіяти розбрат між США та Європою на критично важливому етапі трансатлантичних відносин. Один із європейських дипломатів назвав російську пропозицію «обурливою».
Зазначається, що подібні ініціативи кремля можуть підживлювати підозри в Європі, що зустрічі Віткоффа і Дмитрієва не призводять до реального прогресу у мирних переговорах щодо України, а натомість використовуються москвою, щоб втягнути Вашингтон у двосторонню угоду, залишаючи Європу осторонь.
росія активно розширює розвідкооперацію та військову взаємодію з Іраном із початку війни, зокрема передає супутникові знімки та технології безпілотників для націлювання на американські сили в регіоні. кремль назвав подібні повідомлення "фейковими новинами".
США продовжують передавати розвіддані Україні, навіть після того, як торік тимчасово скоротили інші види допомоги після невдалого саміту Трампа з президентом України Володимиром Зеленським. Європейські експерти наголошують, що розвіддані залишаються останнім критично важливим елементом підтримки України з боку США, оскільки більшість фінансової та військової допомоги Трамп минулого року припинив.
Додатково, на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном постачання критично важливих боєприпасів для систем ППО знаходяться під напругою, а рішення адміністрації Трампа послабити санкції проти російської нафти викликало критику європейських лідерів, зокрема німецького канцлера Фрідріха Мерца.
