Українці викидають їжі на 5,5 мільярдів гривень

Про це повідомив Держкомстат України

 

"Недбальство б’є усі рекорди"

 

Найбільша частка втрачається у процесі виробництва товарів та переробки продовольчої сировини, ще третину просто викидають роздрібна торгівля та кулінарія. Решту - 35-40% відправляють у сміття вже безпосередньо у вітчизняних домогосподарствах.

 

Аналітики ринку стверджують: це пов’язано з неефективністю методів збору врожаю, слабкому контролі та логістиці, тобто не налагодженій системі перевезень та зберігання сільськогосподарської продукції. Вони вважають, саме ці чинники і є основними проблеми виробників і торгівлі.

 

Керівник проекту "АПК-Інформ: овочі і фрукти" Тетяна Гетьман навела яскравий приклад такому марнотрацтву. За її словами, надлишок урожаю овочів, зокрема  картоплі в сезоні 2011/2012 становив понад 2,2 млн.т. при заготівлі та понад 1,5 млн. т на ринку.

 

Щодо продуктів, які входять до борщового набору (морква, буряк, капуста, цибуля) - збитки наблизилися до 1 млн. т. Загалом, якщо оцінювати цьогорічні збитки в розрізі сфери плодово-овочевництва, вони досить суттєві. Та загалом склали понад 3 млд.грн.

 

"Весь "зайвий" обсяг овочів довелося викинути на смітник. А це близько 2 млрд. грн. прямих збитків для вітчизняних сільгоспвиробників", - зазначає Тетяна Гетьман.

 

Проте залишається ще одне "але". В усі ці підрахунки, стверджує фахівець, не внесено дані про відходи після оптового продажу продуктів господарництва. Побутує думка, що вони обов’язково використані, проте вона далека від реальность. Понад 30% придбаних продуктів покупці викидають.

 

Завдяки хитрощам продавців утилізують менше

 

Експерти Держстату стверджують, що картина із зберіганням ще більш не втішна. Лише від різкої зміни температурпр і неправильного транспортування при доставці псується близько 40% овочів і фруктів, близько 30% риби і м'яса, і 5-10% молока і молокопродуктів.

 

Ще одними "постачальниками" міських звалищ є магазини та супермаркети. Хоча останні йдуть на це неохоче. Численні дослідження санепідемслужб міст застерігають українців купувати продукти у супермаркетах, оскільки вже зіпсовані харчі там отримують "друге дихання" і стають приємними на колір і смак, оманою для шлунків та очей покупців.

 

Ще більш неприємна ситуація складається із зіпсованими харчами. Їх за окремою схемою переробляють в кулінарні вироби та напівфабрикати, маркування змінюють: приклеюють зверху новий цінник з датою розфасовки.

 

Подекуди в мережевих супермаркетах влаштовують розпродаж зі знижками у 20-50% - товар розлітається за лічені хвилини. Якщо ж щось залишається – власники таких маркетів наймають людей, які продають зіпсовані харчі з машин чи у вуличних, тимчасових наметах. Але навіть за допомогою таких хитрощів повністю реалізувати продукти харчування не вдається і близько 2 млн. т на рік доводиться утилізувати. 

 

За словами експертів Держкомстату, кількість утилізованих продуктів щороку нещадно зростає, і, якби не хитрощі продавців, вона б сягнула небачених показників.

 

Крім вищезгаданих способів реалізації продуктів супермаркети всіляко стимулюють споживачів купувати більше, ніж їм потрібно насправді. Найчастіше за допомогою більш великої упаковки, яка коштує дешевше, або написів "купи три за ціною двох". А іноді самі українці через банальне бажання "зекономити" купують акційні товари з критичним терміном придатності.

 

В сфері громадського харчування теж втрачається багато їжі. Генеральний директор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова каже: в кафе, фастфудах і ресторанах клієнти залишають в тарілках приблизно до 20% їжі. Недоїдають прикраси фірмових салатів і гарячих блюд, хоча вони теж їстівні. 

 

За оцінками консалтингового агентства "ААА", річний обсяг зіпсованих українцями продуктів в грошовому еквіваленті становить близько 5-5,5 млрд. грн. Найбільше їжі українці викидають в період новорічно-різдвяних свят.

 

Українці могли б нагодувати ефіопців

За словами операторів ринку, такими ж вибагливими до продуктів є й німці, які щороку утилізують продовольства більш як на 20 млн. євро. Ми ж від них за марнотрацтвом втекли зовсім не далеко, хоча українська зарплата у десятеро менша ніж у середньостатистичного арійця.

 

У Німеччині, з метою запобігти марнуванню харчів на початку березня стартувала відповідна ініціатива. Під гаслом "Занадто гарне для смітника" міністерство захисту прав споживачів і сільського господарства розпочало кампаніюз метою надати людям практичні поради стосовно поводження з харчами. Йдеться про купівлю, правильне зберігання, а також відповідну обробку на кухні.

 

"Всю інформацію буде зібрано на новій інтернет-платформі", - сказала міністр з питань захисту прав споживачів Ільзе Айґнер. На її переконання, кожен може зробити свій внесок у боротьбу з марнуванням продуктів.

 

Аналітики споживчого ринку переконують, така практика була б доречна і в Україні. За їх словами,аби українці були більш заощадливими та пильними до власних холодильників та шлунків, то змогли б легко протягом 8 місяців годувати усіх голодних Ефіопії.