Успіх головування Литви у Раді Європи залежатиме і від України

"На перший погляд непов’язані події, тим не менше, проливають світло на важливу проблему: наскільки багато можуть маленькі держави, якими є Хорватія та Литва, досягти у клубі більших, а скоріше – впливовіших, гравців? І тоді, як для отримання свідчень щодо хорватського досвіду повинен пройти час, то Литва уже через шість місяців повинна дати відповіді на питання, чи розмір дійсно має значення?", – зазначили в New Eastern Europe. 

Пріоритетами Литви під час головування в Євросоюзі  буде сприяння кооперації у балтійському регіоні, посилення зв’язків з північними країнами. 

 "Насолоджуючись статусом зіркового учня у галузі кризового менеджменту, литовські політики бажають пожинати плоди своєї репутації, особливо у галузі енергетики. Разом з амбіцією керування європейськими інституціями як "чесний брокер" Литва, перш за все, прагне сфокусуватися на сфері енергетичної безпеки. Раціональний вибір для держави, яка, через свої обмежені зв’язки з мережею ЄС та газовою системою, все ще вважається "енергетичним островом", і політики якої все ще перебувають у глухому куті, коли йдеться про національну енергетичну політику", -  пише New Eastern Europe. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПАРЄ у резолюції про корупцію в країнах Європи згадала про Україну і Тимошенко

За прикладом польського головування у 2011 році, Литва планує стати одним із найбільших прибічників поглибленої співпраці зі східними партнерами. Гасло її головування – “Focus Europe!”, побудоване довкола таких пріоритетів: Надійна Європа, Європа Зростання, Відкрита Європа, – означає набуття більшої фінансової дисципліни та експансії ЄС, особливо в галузі Східного партнерства.

Литва прагне відігравати провідну роль у партнерстві з Україною та Білорусією. Як зазначають в офіційному Вільнюсі, така позиція зумовлена не тільки усвідомленням спільної радянської спадщини, але й міцними економічними зв’язками. 

"Тому політики у Вільнюсі на питання про те, як вони оцінюватимуть успіх Литви, якщо і Білорусь не приєднається до саміту, і Угода про Асоціацію з Україною не буде підписана, звертаються до похвальної, але проблематичної політики "менше за менше, більше за більше" (якщо країни роблять менше, то і отримують від ЄС менше, та навпаки). Іншими словами, це не буде виною ані Литви, ані ЄС, якщо саміт призведе до невизначених наслідків", - пише видання.