Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Довгий шлях до Європи

Ярослав Іваночко
Довгий шлях до Європи
Фото: ЕРА
23 липня у Люксембурзі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць Східного партнерства. Для України на порядку денному буде питання спрощення візового режиму із Європейським союзом.

Аналізуючи євроінтеграційні процеси, які в Україні останнім часом суттєво загальмували, варто нагадати одну цікаву річ. Згідно з результатами індексу європейської інтеграції країн Східного Партнерства 2012, Україна стрімко втрачає лідерські позиції.

Найбільш високий рівень наближення до стандартів ЄС, за даними дослідження, зараз демонструють Молдова, Грузія та Вірменія. У той же час, в Україні відбувається погіршення за показниками демократії та ринкової економіки. Однак Україна все ще продовжує лідирувати в сфері інтенсивності і глибини зв'язків із ЄС, перш за все на рівні політичного діалогу, економічного співробітництва та співпраці в таких секторах, як свобода, юстиція, правосуддя, транспорт і енергетика.

Поступ виявився мильною бульбашкою

На цьому фоні найменший натяк на успіх України на євроарені сприймається як величезний поступ. Якщо ж глянути прискіпливіше, то все це виявляється не більш ніж мильною бульбашкою.

Олександр Сушко каже, що спрощення візового режиму не зачіпає інтереси звичайних українців. Фото: glavcom.ua

"Йдеться про доповнення до вже чинної угоди про спрощення оформлення віз. Нічого особливо революційного у цих доповненнях немає, і вони мали бути підписані вже давно, бо парафовані ще у лютому. Зрозуміло, що на фоні стагнації відносин Україна-ЄС будь-яке просування вважається успіхом. Але насправді це невеличке просування, яке для більшості подорожуючих до ЄС нічого не означатиме. Там є певні посилення вже чинної угоди про спрощення візового режиму, запровадження безвізового режиму для власників службових паспортів та розширення пільгових категорій, які мають право на багаторазові візи. Йдеться про активістів громадських організацій та релігійних паломників", - повідомив у коментарі iPress.ua науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Головне не лібералізація, а скасування віз

Експерт звертає увагу на набагато важливішу річ, про яку влада воліє мовчати.

"Набагато важливішим є той факт, що Україна не може перейти до другої фази виконання дій з візової лібералізації. І тут ми відстали вже від Молдови, яка отримала такий план пізніше від України, але Україна ще не прийняла необхідні закони, щоб можна було рухатися до повного скасування віз. Бо це питання полягає у тому, коли остаточно будуть скасовані візи. Спрощувати можна тривалий час, а реальний ефект дає лише скасування віз. Але для цього Україна не дуже активно виконує програму реформ, яка передбачена документом – планом дій з візової лібералізації, який Києву надали у листопаді 2010 року", - каже Сушко.

Лише повне скасування віз можна вважати успіхом на шляху до Європи. Фото: zakarpattya.net.ua

За словами експерта, найбільшими каменями спотикання на шляху до ЄС є запровадження безвізового режиму, створення єдиного антикорупційного органу та відсутність стратегії боротьби із дискримінацією. У цих трьох ключових питання поки що найменше прогресу. На початку року ЄС вже вказував українській владі на ці проблемні моменти, але віз і досі там. У Верховній Раді готується до другого читання Проект Закону про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні, який розкритикували правозахисники за його неефективність.

Цього року створено також Національний антикорупційний комітет як головний антикорупційний орган, який очолив Президент України.

Але що робити із біометричними паспортами – наразі невідомо.

У процесі євроінтеграції для української влади фатально зійшлися два впливові чинники – справа політв’язнів та неспроможність влади адаптувати законодавство до європейських стандартів. Адже навіть таке, здавалося б, просте питання як запровадження біометричних паспортів зупинилося у парламенті через корпоративні інтереси тих, хто хоче на виготовленні паспортів заробляти.

Інтеграція забуксувала на політиці

Не варто забувати про той шквал критики, яку отримала українська влада у відповідь на справи проти колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Безумовно, ЄС зробив висновки із ув’язнення лідерів опозиції.

3 лютого цього року Президент України Віктор Янукович навіть заявив, що питання Юлії Тимошенко є єдиною перешкодою на шляху України до євроінтеграції.

Євроінтеграція України залежить також і від того, коли вийде на волю Юлія Тимошенко. Фото: ЕРА

Однак, що більше гальмує поступ України на шляху до ЄС – політичні питання чи уніфікація українських законів до євростандартів – питання риторичне.

"Є певні питання, які можна рухати на технологічному рівні. Але як тільки справа доходить до прийняття якогось серйозного рішення, то втручаються політичні фактори. Тому сьогодні очевидно, що ніякими технічними зрушеннями ми не зможемо розв’язати проблему недовіри, яка виникла у стосунках України та ЄС. Але це не значить, що не треба вирішувати технічні питання. Інколи в цьому є велика користь. Наприклад, у сфері енергетики, безвізового режиму. Але, якщо говорити про серйозні політичні рішення, то в нинішній атмосфері їх важко очікувати", - резюмував Олександр Сушко.

Однак, схоже, що у Брюсселі українська сторона нічого й не підпише. Як повідомляє РИА Новости, глава комітету Європарламенту з міжнародних справ Елмар Брок проти підписання на даному етапі угоди про спрощення візового режиму між ЄC і Україною.

"Єврокомісія має намір запропонувати рішення про підписання й укладення угоди про спрощення візового режиму з Україною. Зробити це було б неправильним", - заявив Брок.

Європейський політик також зазначив, що його хвилюють "випадки вибіркового правосуддя й політичних переслідувань в Україні".

Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
Стратегія мужності. Наступна фаза російсько-української війни – Hudson Institute
З голуба миру на яструба війни. Як росія атакувала Францію і радикалізувала Еммануеля Макрона – The Economist
З голуба миру на яструба війни. Як росія атакувала Францію і радикалізувала Еммануеля Макрона – The Economist
кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
кремль у захваті від того, як США вагаються щодо допомоги Україні. Як збуджені пропагандони путіна плекають перспективу повернення Трампа – Джулія Девіс
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
Організуватись заради перемоги. Лідери мають чітко окреслити громадянам перемогу як мету – Бен Годжес
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
У НАТО занепокоєні долею підводної інфраструктури вільного світу. Тим часом росіяни агресивно атакують їхню критичну наземну інфраструктуру
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Є одна війна – глобальна: автократій проти вільного світу. Україна її частина – Девід Екс
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Баланс сил. Коли у росіян закінчаться БТР, БМП і танки – Дональд Гілл
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом
Чому американські літаки захистили Ізраїль, але не Україну? Це стає уроком для інших країн – Енн Епплбом