RSS
БІЗНЕС & ФІНАНСИ СТАТТІ

Олег Уcтенко: Нам ще потрібно досягнути дна, щоб почати випливати

Гірше економіці стане до осені, далі мало б настати полегшення
Україна перебуває на порозі технічного дефолту. І хоч більшість українців воліє про це не думати, хотілося б хоча б мати уявлення про те, що означає "дефолт" та як саме він вплине на пересічних громадян.
Олег Уcтенко: Нам ще потрібно досягнути дна, щоб почати випливати Олег Устенко. Фото: inpress.ua

Керівництво країни щосили намагається заспокоїти населення, що це ніяким чином не вплине на українців, що буде важко, але не критично, що нам вдасться подолати цю економічну проблему.  Про те, на скільки серйозні проблеми в української економіки, та що робити українцям і владі iPress розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера (який замається дослідженням української економіки) Олег Устенко.

Керівництво країни просить не перебільшувати впливу ймовірного технічного дефолту на країну і українців, але поясніть, що таке "технічний дефолт".

Технічний дефолт – це неможливість країни розрахуватися за своїми боргами в установлений період часу. Скажімо, Україна мала проплатити 24 липня так званий "купон" за своїми борговими зобов’язаннями, які зараз знаходяться на світовому ринку, якби Україна не зробила цієї виплати, це означало б, що вона увійшла в стадію технічного дефолту. Технічний дефолт відрізняється від звичайно тим, що останній – це взагалі неможливість країни розраховуватися зі своїми зовнішніми боргами. Під час технічного дефолту країна свідомо не виплачує кошти, які мала б виплатити в певний період часу. Виплативши 24 липня ці кошти, Україна змінила траєкторію руху. Протягом останніх трьох місяців Україна активно обговорювала можливість реструктуризації свого зовнішнього боргу. Але ми не могли і не можемо реструктуризувати свій загальний зовнішній борг, ця можливість є лише стосовно так званого комерційного боргу. Україна має комерційний борг приблизно на суму $18 млрд, з яких $15 млрд – європейські облігації, які знаходяться на руках світового ринку і $3 млрд – на руках Російської Федерації. Звичайно, $18 млрд – це не весь борг, який має Україна. Додаткова частина боргу – це так званий міжурядовий, який Україна накопичувала від МВФ, ЄС, Світового банку та інших. Цей борг не підлягає реструктуризації. Три місяці Україна активно вела переговорний процес, та місяць тому отримала позитивні сигнали від штаб-квартири МВФ.  Незалежно від оголошення чи не оголошення дефолту, МВФ продовжуватиме співпрацю з Україною. В МВФ відбулася прес-конференція, на якій  Джеррі Райс, який займається зовнішніми відносинами МВФ заявив, що вони сподіваються, що Україна зможе реструктуризувати свої зобов’язання, номіновані в європейських облігаціях, щоб була можливість успішного розгляду українського питання на засіданні ради директорів МВФ. Очікується, що засідання відбудеться 31 липня. 

Але Україна виплачує свої борги

Україна різко змінила траєкторію руху, виплатила $120 млн боргу своїм зовнішнім позичальникам. Це означає, що наша позиція достатньо послаблена. Тепер наміри України щодо списання частини боргу можуть не реалізуватися у такому обсязі, як планувалося, скажімо, з боку міністра фінансів, яка пропонувала списати 40% цього боргу. Тобто, мова йшла про $6 млрд, які Україна зможе списати в переговорному процесі зі своїми кредиторами. Зараз, мені здається, це буде досить важко зробити, бо кредитори отримали чіткий сигнал. Кредитування України не розглядатимуть і вона не буде підтримуватиметься МВФ без вирішення питань щодо реструкторізації. Цілком можливо, що реструктуризація боргу в "старій редакції" не обговорюватиметься. Швидше за все, зараз обговорюватиметься збільшення терміну цих боргових зобов’язань. Можливо, буде введено певний період часу, коли ми взагалі не сплачуватимемо кредит. Ймовірно сплата відсотків почнеться з 2019 року.  Це дуже малий період. Було б ідеально, якби Україна змогла збільшити термін цих боргових зобов’язань на 10-20 років. А збільшення на 4 роки – це недостатньо для нас, бо економіка значно знизилася. За 3 роки ми втратимо більше ніж 17% нашого ВВП. Є приклади в історії, коли країнам відтерміновували борги на 50 років. До прикладу, Великобританія і США після Другої світової війни. Сьогодні Україна знаходиться у стані військових дій, тобто, наразі для нас було б найкращим не просто зменшити так зване "тіло" боргу, а домовитися про певний період часу, щоб ми мали змогу не виплачувати борг. Або, щоб нам дозволили збільшити термін для виплат, тим самим, зменшити навантаження на український бюджет.

Перебуваючи у такому стані, в якому заходимося ми, що потрібно зробити, щоб оминути загрозу технічного дефолту?

Технічно кажучи, оминути дефолт Україні не вдасться. Єдине питання "коли?" Україна увійде в стадію так званого технічного дефолту. Навіть якщо буде досягнуто договір між українськими кредиторами, які вкладали кошти в боргові зобов’язання, так звані євро бонди, це означатиме, що країна знаходиться у стані технічного дефолту. Навіть те, що ми зможемо з ними домовитися, навіть якщо будь-які умови буде досягнуто: чи погані для України, чи привабливі – все одно означатиме стан технічного дефолту. Хоча технічний дефолт – набагато менша загроза для економіки, ніж загальний. Технічний дефолт ретранслюватиметься на загальноукраїнську економічну ситуацію по кільком каналам. Для України будуть закриті усі зовнішні ринки запозичень. Це означатиме, що і приватному сектору, і державному буде важко зводити кінці з кінцями. Приватний сектор задихається від відсутності капіталу; державний має високий рівень сукупного бюджетного дефіциту, який цього року знаходитиметься на рівні 9% ВВП – це дуже значний дефіцит. Другий канал, за яким полягатиме негативний вплив технічного дефолту – український приватний сектор має на руках зовнішні борги, які перевищують $100 млрд. Минулого року більшість українських компаній змогла подовжити термін обертання цього боргу, зараз це буде зробити всім набагато важче. Тобто борги (хоча б частково) прийдеться повертати. Відтак,  зросте й ймовірність збільшення девальваційного тиску (компанії, які мають борги, працюють в Україні, заробляють гривні, і ці гроші доведеться міняти на долари, щоб розрахуватися з кредиторами). Те, що деякі компанії не зможуть розрахуватися тому, що їх фінансовий стан протягом останніх декількох років значно погіршився, а гривня втратила майже дві третини своєї вартості, призведе до того, що збільшиться кількість корпоративних дефолтів в Україні. А це дасть негативний імпульс українській економіці, глибина падіння якої може бути збільшена. Виникають реальні ризики того, що це дуже вплине на рівень безробіття та посилить соціальну напругу в суспільстві. Але я хотів би наголосити, що ймовірність оголошення Україною загального, неконтрольованого дефолту – достатньо низька. А що стосується технічного дефолту – вірогідність близька до 100%.

Окрім безробіття, як дефолт відобразиться на звичайних українцях?

Безробіття – це вже достатньо негативна річ, яка вплине на громадян. Додатковий девальваційний тиск означатиме, що курс може бути змінено. Це призведе до зменшення купівельної спроможності українців. Неможливість звести кінці з кінцями, знизить купівельну спроможність у державному секторі економіки. Це однозначно вплине на тих, хто працює у державних установах: вчителі, медики, пенсіонери. 

Міністр фінансів України Наталія Яресько говориь про певні позитивні моменти від технічного дефолту. Чи ви можете такі назвати?

Технічний дефолт, який Україна може оголосити, скажімо, восени цього року, (залежить від того, чи виплатимо ми купони в серпні), має й певні позитивні моменти. Якщо держава не здатна зводити кінці з кінцями в існуючій системі координат – це означає, що необхідно проводити структурні реформи на великій швидкості. Один зі шляхів зменшення державного дефіциту – це зменшення рівня корупції. Все, що стосується державних закупівель, ефективності використання бюджетного ресурсу. Якщо це відбуватиметься, це позитивно вплине українців. З цієї точки зору технічний дефорлт може бути певним каталізатором для швидких змін в країні.

Боротьба з корупцією – основна вимога закордонних кредиторів. На це може вплинути влада. Та чи мають пересічні українці на це якийсь вплив?

Щоб побороти корупцію, необхідно здійснити ліквідацію так званих корупційних "ям", які існують в економіці, не залежно від того, хто знаходиться при владі. Краще боротися з цими корупційними ямами, ніж застосовувати покарання за такі дії.  Збільшення транспарентності з боку влади. Створення народного контролю. Чим більше народ знає про держслужбовців, тим більший вплив має на боротьбу з корупцією. Українці зараз дуже зосередженні на попередніх помилках, намагаються розв’язати корупційні дії попередників, але це не допомагає ліквідувати корупцію зараз. Корупція в Україні є традиційно високою. Чому б не зробити такий сайт, скажімо, на рівні області, де можна було б анонімно публікувати фотографії чиновників, де вони поїли, на якій машині пересуваються, де відпочивають, де лікуються і де вчаться їхні діти. Вплив громадянського суспільства повинен бути дуже потужним. Це може допомогти подолати корупцію. Як приклад, можу назвати Чілі, Перу, Болгарію, де вдалося таке впровадити.

Якщо все таки оголосять технічний дефолт, як довго він триватиме?

Гадаю, наслідки від такої дії затягнуться на період 1-3 роки. Тоді Україна почне потихеньку виходити з цієї кризи, в якій вона зараз знаходиться. При умові, що країна виконуватиме відповідні правильні дії: структурні реформи, в яких боротиметься з корупцією; змінить судову систему, яка є в країні; зменшить адміністративний тиск на бізнес. Ще повинно стати гірше, а вже після того, мало би бути покращення. До листопада ми зможемо досягнути дна, а після того, можна буде відштовхуватися від цього дна і намагатися випливати.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

29 07 2015 18:19
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ
СТАТТІ