Так, ще одна "серія" на сьогодні, щоб бодай самому бути в курсі подій довкола неспровокованої агресії США та Ізраїлю проти Ірану.
Так, я починаю цю статтю у спосіб, який чимало хто сприйме як "провокаційний": називаю цю війну неспровокованою агресією США та Ізраїлю. Звісно, "пів інтернету" (та їхні найближчі родичі) зараз накинеться на мене з поясненнями, який я "екстреміст і антисеміт" (sic; я тут лише цитую) тощо. Я вже все це чув – зазвичай від людей, які не змогли б знайти Близький Схід на карті, не кажучи вже про те, що вони самі себе дискваліфікують, або навмисно демонструють необізнаність щодо багатьох важливих фактів, або сліпо підтримують те, що насправді є релігійним фанатизмом.
Справа в тому, що це – невиправдана агресія. Іран міг створити ядерну зброю ще 20 років тому. Але вирішив цього не робити. Хоч би як його висміювали всі можливі ("експерти з питань безпеки") в Ізраїлі та на "Заході" (зазвичай це ті самі люди, які є експертами у відповідних питаннях, але жоден з них не здатен назвати геноцид Ізраїлю проти палестинців геноцидом, попри всі докази), ядерна фетва "аятоли" Хаменеї 2006 року забороняла Ірану (принаймні) збирати та мати ядерну зброю, якщо не розробляти її. А Іран – це Ісламська Республіка: теократія. Сам режим КВІР справді наполягає, що "діє в ім’я Бога". Тому, незалежно від того, подобається вам це чи ні, "довіряєте" ви цьому, "вірите" чи будь що інше, КВІР просто не міг не діяти відповідно до цієї фетви: це релігійний закон. Не дивно, що незалежно від того, чи проводив КВІР відповідні (військові) навчання ще в середині 2000-х років, чи ні, під час усіх своїх інспекцій іранських ядерних об’єктів МАГАТЕ ніколи не знаходило доказів того, що Іран розробляє або має ядерну зброю.
Ба більше, Ізраїль розпочав цю агресію у стилі, який щонайменше 14 років є чимось на кшталт основи його політичної та військової доктрини: шляхом убивства учасників переговорів. Наскільки я пам’ятаю, цю доктрину можна простежити щонайменше до 16 листопада 2012 року, коли Ізраїль порушив чергове з численних перемир’їв із Хамасом, щоб убити його головного командира Ахмеда Джабарі. Це сталося після того, як Джабарі, спочатку відомий (передусім в Ізраїлі) своєю безкомпромісністю, а згодом дійшовши висновку, що продовження ворожнечі з Ізраїлем насамперед шкодить Хамасу та населенню Сектора Гази, домовився про проєкт угоди про постійне перемир’я з Ізраїлем. Зовсім недавно, 31 липня 2024 року, Ізраїль вбив політичного лідера Хамасу Ісмаїла Ханіє в готелі, що належить військовим, у Тегерані – посеред переговорів. Лише через рік, 9 вересня 2025 року, Ізраїль спробував убити керівництво Хамасу, коли воно збиралося в урядовому житловому комплексі в Досі, Катар, щоб обговорити поточні переговори з Ізраїлем...
Інакше кажучи, єдине, що можуть винести з усього цього ті, кого різні люди називають "терористами", – це те, що Ізраїль не хоче вести переговорів. У кращому разі ці переговори – це пастка, покликана виманити їх на відкрите місце, де їх можна буде вбити.
Я пояснюю це не тому, що я "люблю" чи "підтримую" режим КВІР в Ірані. І не тому, що я "піддаюся іранській пропаганді" чи є чимось на кшталт "прихильника джихадистів" (такі звинувачення я чув десятки разів; згадую про це лише для того, щоб і ви про них знали). Я згадую про це, бо сувора реальність така: близько 21:14 за Гринвічем 27 лютого цього року міністр закордонних справ Оману, який виступав посередником у переговорах між США, Ізраїлем та Іраном, оголосив не що інше, як те, що Іран погодився здати свої запаси збагаченого урану. Країна, яку вихваляли як таку, що "спонсорує терор по всьому світу", "відповідальна за смерть тисяч громадян США та Ізраїлю" і "прагне знищити Ізраїль", отже, була готова поступитися частиною свого суверенітету лише заради того, щоб її залишили в спокої. Щоб мати мир.
Але нічого з цього не вийшло: вже за кілька годин, а точніше, щойно ізраїльські повітряно-космічні сили (ВПС Ізраїлю) змогли озброїти та заправити потрібні літаки й провести інструктаж екіпажів, ізраїльські винищувачі вирушили розпочати нову агресію проти Ірану, цього разу у вигляді замаху на "аятолу" Хаменеї –— духовного лідера шиїтів.
Примітка № 1: Варто зазначити, що Сили оборони Ізраїлю заявили, що рано-вранці 28 лютого 2026 року вони застосували "30 бомб", щоб знищити резиденцію Хаменеї в Тегерані та вбити його.
Проте на опублікованому Ізраїлем відео цього удару можна нарахувати "лише" близько восьми вибухів. Можливо, десять. Відео, ймовірно, було зняте одним із безпілотників-невидимок ВПС Ізраїлю, найімовірніше RA-01.
RA-01, сфотографований над Іраном 1 березня цього року.
Новозбудований комплекс на авіабазі "Рамон", де базується ескадрилья ВПС Ізраїлю, що експлуатує літаки RA-01.
Звісно, цих 8-10 боєголовок вистачило для виконання завдання, але це не були "бомби". За словами джерел, удар фактично завдали чотири літаки F-15D, озброєні балістичними ракетами повітряного запуску Black Sparrow, і його супроводжували не лише масштабні заходи радіоелектронної протидії, а й кібератака, спрямована на порушення роботи іранської інтегрованої системи протиповітряної оборони. Оскільки літаки F-15 запускали ракети з повітря над північно-західною частиною Іраку, більшість ракет Black Sparrow досягли своєї цілі, не зазнавши перешкод із боку іранської протиповітряної оборони.
Літак F-15D ВПС Ізраїлю із серійним номером 706, зафіксований під час зльоту з одним із прототипів Black Sparrow.
Примітка № 2: під час своєї 12-денної агресії проти Ірану, що відбулася в червні минулого року, Ізраїль атакував Іран "самотужки", без підтримки великого флоту літаків-заправників Boeing KC-46A Pegasus і KC-135R Stratotanker ВПС США, які були надані в його розпорядження в ході поточної агресії, починаючи з 28 лютого. Звісно, США тоді завдали двох ударів протибункерними бомбами по двох основних ядерних об’єктах в Ірані, але на цьому все й закінчилося, а решту зробив виключно Ізраїль.
Тому ВПС Ізраїлю могли розраховувати "лише" на шість-сім літаків Boeing 707, переобладнаних для дозаправлення в польоті (а принаймні один із них – також на повітряний командний пункт).
Один із літаків Boeing 707 ВПС Ізраїлю, переобладнаний на літак-заправник. Судячи з "антенного парку" зверху та вздовж нижньої частини фюзеляжу, цей літак також обладнаний для виконання функцій повітряного командного пункту. Цілком імовірно, що він також слугує "повітряним обчислювальним пунктом": це має особливе значення для сучасних ізраїльських операцій, у яких використання штучного інтелекту відіграє настільки важливу роль. Щоб уникнути непорозумінь: так, літаки Boeing 707 справді дуже схожі на літаки-заправники KC-135 Stratotanker, але вони не є цілком однаковими. Багато елементів внутрішньої конструкції, як і їхні двигуни, є абсолютно різними.
Відповідно, попри гучні заяви ВПС Ізраїлю та Сил оборони Ізраїлю, про які йшлося в кількох відповідних матеріалах (ось лише один приклад), ізраїльтяни так і не змогли забезпечити собі нічого більшого, ніж тимчасову повітряну перевагу на ділянці близько 100 км углиб іранського повітряного простору. Саме там їхні винищувачі застосовували таке озброєння "вільного падіння" (хоча й кероване за допомогою GPS), як GBU-31 JDAM. Для ураження цілей, розташованих глибше в Ірані, потрібне застосування або балістичних ракет повітряного запуску, таких як Black Sparrow (вага близько 1 900 кг; дальність до 2 000 км), або таких мінікрилатих ракет, як Ice Breaker (вага 400 кг; дальність 300 км) чи Delilah (вага 187 кг; дальність 250 км). Дотепер навіть застосування відоміших боєприпасів високоточного наведення (PGM), таких як сімейство Spice (які не мають власного двигуна, але можуть запускатися на відстань до 120 км), залишалося "обмеженим" у загальному обсязі.
Не дивно, що Повітряно-космічні сили Корпусу вартових ісламської революції (IRGCASF) відповіли жорстоким ракетним обстрілом, який завдав набагато більших збитків, ніж ізраїльтяни коли-небудь готові визнати. Проте Сили оборони Ізраїлю (IDF) і далі оприлюднювали особливо гучні заяви. З військового погляду найважливіші з них, або ті, що мають найбільше значення для подій, які відбуваються з 28 лютого цього року, видання The Times of Israel чітко узагальнило так:
Військові оцінили, що внаслідок ударів було знищено приблизно дві третини пускових установок балістичних ракет Ірану – близько 250 одиниць, а також близько 1 000 самих ракет. Таким чином, за оцінками Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), у Ірану залишається приблизно від 1 000 до 1 500 балістичних ракет і лише близько 100 пускових установок.
Інакше кажучи, принаймні згідно з тим, що ЦАХАЛ (та уряд Нетаньягу) хотіли, щоб усі думали/вірили, Іран уже тоді мав у своєму розпорядженні менш як 50% своїх балістичних ракет і лише "близько" 100 придатних до використання пускових установок.
Такому диваку, як я, залишається лише дивуватися: чому ця країна, тобто КВІР / ВПС КВІР, усе ще вважалася такою смертельною загрозою для Ізраїлю, що це виправдовувало ще одну, хай і значно масштабнішу, агресію лише через вісім місяців...? ...І чому це сталося лише через кілька годин після особливо успішного завершення переговорів щодо долі іранських запасів збагаченого урану?
Ось такі в мене питання…
Забігаючи наперед…
На початку третього тижня цієї війни, попри не лише масову підтримку з боку літаків-заправників ВПС США, а й, власне, безпосередню участь збройних сил США на боці Ізраїлю в цій агресії проти Ірану – а саме у вигляді масованих ударів крилатими ракетами, ракетами M142 HIMARS та ударів винищувачів-бомбардувальників ВПС і ВМС США, – … ну, у мене не склалося враження, що справи Ізраїлю йдуть помітно краще, ніж, наприклад, на другому тижні торішньої війни.
Звісно, цього разу саме цілком некомпетентна та сміховинно перевантажена адміністрація американського президента з IQ 47 робить найгучніші заяви. Так, наприклад, нібито було знищено "90% військового потенціалу Ірану"; кількість ракет, випущених по Ізраїлю, нібито мала зменшитися на "83%"; Іран "повністю розбомблений"... ба навіть "бомбити вже нічого", і це лише частина подібних фантастичних цифр і марних сподівань.
Дозвольте мені пояснити це дещо докладніше, і будьте терплячими: якщо ви вважаєте, що маєте право назвати будь-що з наведеного нижче "іранською пропагандою", сміливо робіть це після прочитання. І я маю на увазі саме після прочитання. Гаразд? Крім того, перш ніж це робити, майте на увазі, що як КВІР, так і іранська громадськість насправді оприлюднюють набагато більше деталей про те, що відбувається у плані бойових дій, ніж США та Ізраїль разом узяті. До того ж, я вже 40 років у цій "справі", а ви, можливо, лише кілька днів, але я цілком упевнений, що ми всі тверезі та зрілі люди (можливо, принаймні існує така віддалена ймовірність, чи не так?) – ми всі достатньо розумні, щоб не ковтати піарівське гівно.
Гаразд... Отже, для початку: станом на ранок неділі Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) та Хезболла розпочали 49-53-ю хвилі операції "Справжня обіцянка" (тобто лише за одну ніч і ранок загалом було здійснено чотири хвилі). У рамках цього було запущено близько 30 ракет, що спричинило три тривоги у двох районах Ізраїлю (Тель-Авів і Неватім/Дімона), а також на американських базах у Кувейті та Бахрейні й на авіабазі Дафра в ОАЕ.
Ця хвиля була скоординована з Хезболлою, яка випустила свою частину ракет по району Метулла та по позиціях Сил оборони Ізраїлю на окупованих Голанських висотах. "Катаїб Хезболла" в Іраку стала третьою стороною, яка приєдналася до обстрілу: вони використали безпілотники "Хадід-110" для удару по американських базах усередині країни.
Ракетні удари КВІР та Хезболли спричинили численні тривоги в Ізраїлі. На картах, опублікованих місцевою службою цивільної оборони, це виглядало приблизно так.
Повідомлялося про кілька "влучань", зокрема про одне, яке, наскільки мені відомо, сталося на авіабазі Неватім, а не в Тель-Авіві, як пояснювалося тут. Решта опублікованих відеозаписів демонстрували лише пошкодження цивільних об’єктів, що, на мій погляд, не дивно, зважаючи на те, що Ізраїль (та ОАЕ) запровадили суворі покарання за зйомку й оприлюднення такого роду матеріалів. Два з цих ударів, імовірно, спричинили пожежі в Холоні та Рамлі в районі Тель-Авіва. Ще один – пожежу в районі Нетанії (північний Ізраїль). Один, ймовірно, влучив у щось у Петах-Тікві (також у районі Тель-Авіва).
Тут я не можу не поставити питання: як це можливо? Якщо США та Ізраїль знищили військовий потенціал Ірану настільки, наскільки вони це заявляють, як ВПС КВІР усе ще можуть запустити чотири хвилі ракет протягом 5-6 годин?
Ах так: ось такі в мене питання…
У Кувейті управління цивільної авіації підтвердило ураження однієї зі своїх радіолокаційних систем.
Приблизно в той самий час Ер-Ріяд повідомив про атаку 10 безпілотників на об’єкти у Східній провінції Саудівської Аравії та зазначив, що всі вони були збиті (ВПС і ВМС Саудівської Аравії здатні на це: вони мають великий досвід боротьби з безпілотниками хуситів). КВІР негайно відповів, що не здійснював жодних атак у цьому напрямку. Інформаційне агентство "Фарс" уточнило, що це була "операція під чужим прапором", а згадані БПЛА походили з ОАЕ. Для порівняння: вчора КВІР без проблем підтвердив свої удари по авіабазі "Принц Султан" поблизу Ер-Ріяда в Саудівській Аравії.
Бомбардувальник B-52 ВПС США, знятий незабаром після зльоту, з 10 ракетами AGM-158 JASSM на підкрильних підвісках.
Водночас бомбардувальники ВПС США (USAF) випустили чергову серію крилатих ракет AGM-158 JASSM по цілях в Ірані. Декілька з них були збиті "знищеною" іранською системою ППО, зокрема ракета, уламки якої видно на фото нижче і яка була виготовлена 2007 року. Цю ракету збили в районі Хамедана, на заході Ірану.
...ось ще одна річ, над якою я не можу не замислитися: якщо іранська ППО практично знищена, а ізраїльтяни та американці мають повну перевагу в повітрі, судячи з усього, "над усією територією Ірану", як стверджують і США, і Ізраїль уже принаймні тиждень, а то й довше... то навіщо, в біса, США розгортати дорогі й дефіцитні крилаті ракети-невидимки, щоб вражати будь-які цілі в Ірані? Чому б не використати B-52 для того, що вони вміють робити найкраще: скидати бомби на обрані цілі?
Так, так… ось такі в мене питання…
І це ще не все. Ще одна річ, яка з’явилася в неділю вранці, – це відео, з якого зроблено цей знімок екрана. На ньому, знятому рано-вранці через кілька хвилин після авіаудару по Ісфагану в центральній частині Ірану, який, за повідомленнями, спричинив 15 вибухів, видно літак, що з’явився зі сходу і пролетів у західному напрямку. Спочатку його оцінили як F-15 (який експлуатують як Ізраїль – як F-15I, так і ВПС США – як F-15E), або навіть як бомбардувальник B-1 (ВПС США):
Проте якщо уважно придивитися до того, що видно на кадрах, можна розпізнати один із перехоплювачів Grumman F-14A Tomcat, що належить ВПС Ірану (IRIAF).
Звісно, літак з’явився на місці подій надто пізно, щоб вступити в бій із будь-яким із нападників. Тому, наскільки відомо, повітряного бою не відбулося.
Втім важливо те, що Іран придбав 80 літаків F-14A ще у 1970-х роках, і лише минулого тижня –після потужного ракетного удару по базі іранського флоту Tomcat (авіабаза TFB.7, тобто Тактична винищувальна база 7, поблизу Ісфагана) – Ізраїль заявив про знищення або "всіх" іранських F-14, або принаймні "49 із 25 боєздатних F-14"... але тепер виявляється, що вони все ще існують і виконують бойові завдання…?
Зітхаю... Ось такі в мене питання…
