Використання Україною дронів проти стратегічної авіації росії залишило незгладимий слід у цій війні та за її межами. Це – застереження для Заходу.
1 червня минулого року здавалося цілком звичайним раннім літнім днем для військових льотчиків на авіабазі "Оленья" на північному заході росії.
База розташована неподалік від Фінляндії, тож її персонал мав мало приводів непокоїтися через українські збройні сили, що були за 1770 км південніше. Принаймні так їм здавалося – доки гучне дзижчання не порушило тишу. Рій дронів-квадрокоптерів злетів із дахів припаркованих неподалік вантажівок, у яких українська розвідка сховала дрони з вибухівкою. Вони ринули на парк сучасних літаків, що стояли на базі. Згодом щонайменше чотири бомбардувальники Ту-95 і Ту-22 визнали знищеними, ще чотири – пошкодженими.
Доки над "Оленьєю" здіймався дим, українська операція "Павутина" вразила ще три ключові авіабази в різних куточках росії: "Дягілєво" в Рязанській області, "Іваново" в Івановській області та "Бєлая" в Іркутській області. За оцінками, було знищено щонайменше 12 літаків і пошкоджено три, хоча ці цифри могли бути й більшими.
Українці тріумфували. Вони дотягнулися вглиб держави путіна й уразили літаки-носії ракет, що довгі місяці тероризували їхню країну. Та хоча західні військові й аналітики поділяли цю радісну мить, вони усвідомлювали й дещо інше: авіація союзників і критична інфраструктура так само вразливі.
Наскільки добре засвоєно ці уроки – питання спірне. Як показала війна з Іраном, американські літаки-заправники та літаки далекого радіолокаційного виявлення останніми місяцями зазнавали атак. Як і російські літаки, вони стояли просто неба. Оборона на землі не спрацювала.
Для України ці удари ознаменували нову кампанію дронових і ракетних атак середньої та великої дальності. За останні 12 місяців, а надто цьогоріч, вона надзвичайно розширилася. За однією з оцінок, лише за квітень Україна випустила по росії понад 2000 ракет і дронів – це рекорд.
Для України така тактика є частиною значно ширшої стратегії. Хоча метою "Павутини" було знищити стратегічні бомбардувальники росії, вона мала також змусити росію відсунути свою оперативну увагу далі від лінії фронту – і це почасти вдалося. Інші українські удари були значно ширшими й були спрямовані на російську нафтову інфраструктуру, що є ключовою фінансовою опорою путінського режиму. Наслідки цієї кампанії стають дедалі очевиднішими: російські бізнес-об’єднання домагаються дозволу купувати власні системи протиповітряної оборони (так само, як це дозволили українському бізнесу).
З тактичного погляду операції на кшталт "Павутини" вкрай потрібні Україні, щоб залишатися в боротьбі. Окрім суто військової цінності, вони демонструють рішучість і відвагу як внутрішній, так і зовнішній аудиторії. Хоча війна триває вже понад чотири роки, Україні досі бракує людських ресурсів, щоб витіснити росію зі своєї території та завадити їй завдавати нищівних ударів по енергетичній інфраструктурі, якими вона ставить під загрозу цивільне населення в розпал зими. Для воєнних зусиль украй важливо показати, що країна здатна давати відсіч.
Ресурси, потрібні для "Павутини", нелегко відтворити. Людські ресурси, планування та розвідувальна робота – на все це від початку до кінця знадобилося понад рік. росія тепер краще підготовлена. Втім, удари меншого масштабу цілком можливі, і їх легко можна нарощувати.
Усе це підкреслює, що західним арміям необхідно усвідомити: вони стикаються з тією самою загрозою. Що завадило б росії розгорнути інтенсивні повітряні бомбардування проти Польщі чи Естонії? Обидві країни усвідомлюють цю загрозу (і, можливо, підготовлені краще за тих союзників, що розташовані далі від росії).
У межах своєї тривалої боротьби проти США та їхніх партнерів іранський дрон "Шахед", запущений, найімовірніше, з Лівану, влучив у базу Королівських ВПС Акротірі на Кіпрі. Вибух залишив великий пролом в ангарі, де базуються американські літаки-розвідники U-2. Ця атака яскраво показала, як мало, схоже, Захід засвоїв із війни між Україною та росією.
Тривожно, що кіпрські готелі й авіакомпанії повідомили про масові скасування бронювань. Якщо один-єдиний дрон здатен дістатися ангара Королівських ВПС за багато миль від зони активних бойових дій і спричинити масову паніку, то уявіть, якого хаосу могла б накоїти росія серед європейського цивільного населення під час повномасштабної війни.
Зовсім нещодавно росія почала застосовувати засоби радіоелектронної боротьби, щоб скеровувати українські дрони на територію НАТО. Порушення повітряного простору Латвії дронами спричинило перестановки в уряді лише два тижні тому. Торік великі європейські аеропорти, зокрема в Копенгагені та Мюнхені, кілька разів закривали через появу безпілотників.
Операція "Павутина" довела, що терплячий супротивник зі скромними ресурсами та якісною розвідкою здатен знешкодити військові активи вартістю мільярди доларів. І навіть через рік країни, яким найбільше потрібно зміцнювати свою оборону, досі не дійшли згоди щодо того, які висновки слід зробити з цього уроку.
Джерело: CEPA
