Найгірший сценарій для Брюсселя вже не здається нереалістичним: французькі президентські вибори наступного року можуть вивести до другого туру двох кандидатів із протилежних полюсів політичного спектра – людей, які вкрай скептично ставляться до ЄС і НАТО, пише європейське видання Politico.
Жордан Барделла з ультраправого "Національного об’єднання" – націоналістичної, антиімміграційної партії Марін Ле Пен – давно вважається фаворитом перегонів 2027 року, проте центристські партії сподівалися знайти єдиного об’єднавчого кандидата, здатного перемогти його в другому турі.
Проте ці надії зупинити Барделлу наштовхнулися на серйозну перешкоду: дедалі більших обертів набирає кампанія запального Жан-Люка Меланшона, лідера ультралівої партії "Нескорена Франція". Останні опитування свідчать: він має реальні шанси пробитися до другого туру – і тим самим позбавити перегони центристського кандидата, здатного консолідувати голоси проти ультраправих у другій за розміром економіці ЄС.
Politico зауважує, що Меланшон спирається переважно на підтримку робітничих і мігрантських спільнот, а критики звинувачують його в антисемітизмі та "брутальності" політичного дискурсу. Вихід до другого туру в 2027 році став би для нього тріумфом, проте більшість опитувань передбачає: там він зазнав би нищівної поразки від Барделли.
"Багато хто вважає: якщо їм доведеться обирати між "Нескореною Францією" і "Національним об’єднанням"… це буде кошмар. І я з цим погоджуюся", – заявив Едуар Філіп, консерватор, якого вважають головним представником мейнстриму в боротьбі за Єлисейський палац.
Міністр юстиції за президента-ліберала Емманюеля Макрона Жеральд Дарманен також попередив, що Меланшон тепер має стати головним суперником ультраправих. "Треба дуже не хотіти цього бачити, щоб цього не помічати", – сказав він.
Шокуючі опитування
Минулого тижня два опитування сколихнули французький політикум.
Перше, проведене Odoxa, показало: Меланшон іде врівень на другому місці після Барделли з центристом Філіпом, правоцентристом і колишнім прем’єром. Друге опитування, від Toluna-Harris Interactive, засвідчило: Меланшон виходить до другого туру проти ультраправих, якщо на центристському полі буде забагато кандидатів – зокрема Філіп і ще один колишній прем’єр-міністр Макрона, Ґабріель Атталь.
Проте, як зауважує Politico, поки що перспектива такого вибуття з президентської гонки не справляє на політичний центр шокового ефекту, достатнього для того, аби згуртуватися навколо єдиного кандидата, а не ділити між собою електоральне поле.
Центрист Філіп ув’яз у гострому суперництві з Атталем, і жоден із них не виявляє готовності відступити.
"Конкуренція з Ґабріелем Атталем може виявитися згубною", – зазначив Бруно Котрес, політичний аналітик інституту Sciences Po.
"Якщо Атталь не зніме кандидатуру до осені, це може лише розпалити апетити лівих: вони почнуть думати, що справді можуть дістатися до другого туру проти ультраправих", – додав він.
Повернення із політичного небуття
Для Меланшона національні опитування стали вражаючим поверненням після того, як його фактично списали з рахунків унаслідок скандального перебігу його муніципальної кампанії в березні. Опитування раз у раз засвідчують: 74-річний радикальний лівак – один із найнепопулярніших політиків Франції.
Утім, суперники мимоволі поважають Меланшона за енергійну кампанію, яку він розгорнув після того, як у травні оголосив про свою участь у наступних президентських виборах.
7 червня, зазначає Politico, прихильники ультралівих планують продемонструвати силу на мітингу в Сен-Дені – бідному передмісті на північ від Парижа, де "Нескорена Франція" перемогла на місцевих виборах.
"Важко не визнати: Меланшон, мабуть, краще за будь-кого іншого зрозумів, як виглядає сучасна президентська кампанія", – написав Станіслас Ріго, колишній речник ультраправої партії "Реконкіста" Еріка Земмура.
Як зазначає Politico, потенційне протистояння між Меланшоном і ультраправим Барделлою (або ж Марін Ле Пен, якщо їй дозволять балотуватися) – це сценарій, яким обидва табори охоче козиряють.
Останніми роками Меланшон наполегливо твердить: у підсумку все зведеться до протистояння "ми проти них" – між ним і ультраправими, тоді як традиційні право- й лівоцентристські партії розсипаються. На протилежному кінці спектра члени "Національного об’єднання" кажуть: Барделла переконаний, що в другому турі зіткнеться з Меланшоном або кандидатом від лівих.
У Франції президента обирають у два тури: до другого виходять двоє кандидатів, які набрали найбільше голосів у першому.
Ле Пен і Меланшон охоче вступають у цю боротьбу й уже почали обмінюватися ударами в мережі – з приводу економіки та ультралівої концепції "нової Франції", яку ультраправі трактують як протиставлення нового покоління – значною мірою з мігрантським корінням – людям із давнішим французьким родоводом.
Тривога на лівому фланзі
Для поміркованих лівих злет Меланшона викликає тривогу: він навряд чи зможе перемогти нинішніх фаворитів серед ультраправих. Справді, опитування відводять Барделлі понад 70 відсотків у другому турі проти Меланшона. Торішнє опитування Toluna-Harris Interactive показало: Барделла переміг би Меланшона, набравши 68 відсотків голосів.
"Меланшон хоче бути царем цвинтаря на лівому фланзі", – сказав один із функціонерів Соціалістичної партії, який погодився говорити анонімно про внутрішні справи партії. "Нам справді треба братися до роботи", – додав він.
Проте, зауважує Politico, лівоцентристи як ніколи далекі від того, аби мобілізувати свої сили. Минулого місяця Соціалістична партія опинилася на межі розколу, коли третина її керівництва залишила партію через суперечки між головою партії Олів’є Форе та ключовим союзником Борисом Валло.
Один із найсильніших президентських претендентів від лівих, євродепутат Рафаель Ґлюксман, минулого тижня намагався набрати обертів – презентував книжку та дав численні інтерв’ю. Проте його позиції підірвали сумніви щодо його ораторського хисту на виборчих заходах і оприлюднення Politico внутрішнього меморандуму, де йому радили уникати орієнтації на бідних виборців.
За словами Котреса, який вивчав численні президентські кампанії Меланшона, ультралівий лідер є людиною суперечливою, але здатною привабити ширшу аудиторію.
"Меланшон подобається лівим, бо він різкий, не йде на поступки капіталізму, але є й інші риси його особистості: він добре знає історію і бачить ситуацію в широкому контексті", – пояснив Котрес.
"Він пом'якшує свій імідж… він уміє вести президентську кампанію", – додав аналітик.
Виклик для Філіпа
Втім, занепокоєний не лише поміркований лівий фланг. Під загрозою опинився й правий центр.
На президентських виборах 2022 року Меланшон отримав у першому турі близько 22 відсотків голосів. Це може виявитися цілком конкурентним показником. За даними останнього опитування Odoxa, Барделла виграв би перший тур із 32 відсотками; Філіп – 17, Меланшон – 16.
Проблема Філіпа в тому, що значну частину своєї енергії він витрачає на конкуренцію з лідером правоконсервативної партії "Республіканці" Бруно Ретайо та гіперактивним центристом Атталем, який минулого місяця оголосив про свою участь у президентських виборах.
Останнім часом суперництво між Філіпом і Атталем набуло доволі курйозного характеру: вони з’ясовували, хто з них готовий скочити на стіл заради ефектного жесту і хто більше схожий на колишнього президента Жака Ширака.
"У політичному центрі справи ускладнилися, бо лідери надто зайняті нападками один на одного", – сказав близький до Макрона співрозмовник. "Я дуже багато чую про те, хто вони є… і мало – про країну чи якісь нові ідеї", – додав він.
Прихильники Атталя і Філіпа запевняють: обидва – колишні прем’єри за Макрона – зрештою домовляться і підтримають єдиного кандидата. Але є ознаки, що переговори можуть піти не так гладко, як здається.
На брифінгу для преси в четвер радник Атталя припустив: якщо загроза з боку Меланшона спаде, той може залишитися в гонці до кінця. "Це змінило б усю гру", – зазначив радник.
"Ми повинні виходити з того, що один або другий може не зняти своєї кандидатури", – зауважив союзник Філіпа.
До президентських виборів залишається трохи менше року – ще є час владнати суперечності. Але тим часом ультраправі й ультраліві впевнено зміцнюють свій вплив на виборчу гонку, завершує статтю Politico.
Джерело: Politico
