Путін атакує Україну, бо боїться впливу Галичини, - московський аналітик
Дмітрій Трєнін, керівник Московського Центру Карнегі, у блозі Strategic Europe на веб-сайті Центру Фундації Карнегії за міжнародний мир у Брюсселі пояснює, чому Росія настільки нервово відреагувала минулого року на перспективу асоціації України з ЄС.
Вся річ у тому, що, на думку російського істеблішменту та самого президента Путіна, Україна лежить на схід від лінії, що позначає межі західної цивілізації у Європі. Разом з Білоруссю та Росією, Україна належить до історичного ядра східнословянського/православного світу, який Путін та патріарх Кіріл називають "русскім міром".
ЧИТАЙТЕ: Обов'язок Заходу перед Україною
Путін був готовий змиритися з тим, що Україна залишиться по суті буферною зоною між Росією та ЄС. Навіть перспектива зміни Віктора Януковича на Юлію Тимошенко, внаслідок реалізації угоди від 21 лютого, не сильно турбувала Путіна. Він вже мав справу з нею у ролі прем’єр-міністра і навіть волів, аби воно стала президентом у 2010 році. Якщо необхідно, він міг би знову мати справу з нею.
Але сила радикалів, що відмовилися підтримати угоду від 21 лютого, і втрата Януковичем підтримки олігархів і його власних прибічників, продемонстрували Путіну, наскільки змінилася Україна з часів Помаранчевої революції.
Він побачив загрозу, що Галичина (або Західна Україна), що лежить на захід від межі європейської цивілізації, здобуде контроль над усією країною та перетворить її на антиросійську силу. Він також спостерігав за тим, як ЄС, три міністри закордонних справ якого були свідками підписання угоди 21 лютого, вмили свої руки, після того, як радикали відмовилися її підтримати.
ЧИТАЙТЕ: Значна частина політичних еліт Заходу відкрито співчувають росіянам
Відразу після цього політичний курс Москви з пасивного перетворився на гіперактивний, і були, очевидно, активовані давно розроблені плани дій на випадок, якщо Україна зробить рішучий крок до членства у НАТО.
Оскільки Крим вже інкорпоровано до складу Російської Федерації, в Путіна, мабуть, вже і немає потреби відправляти свої війська у східні чи південні області України. Але це не означає, проте, що геополітична битва за Україну між Заходом та Росією закінчилася.
Більше читайте в огляді iPress.ua "Світ про нас" "Битва за Україну обіцяє бути довгою та важкою, але не єдиною".
