Цього тижня Сі Цзіньпін приймав путіна і Кім Чен Ина на великому військовому параді в Пекіні, підкреслюючи зростаючу вісь між Китаєм, росією і Північною Кореєю та нагадуючи американським стратегам, що навіть коли стратегічні суперники Америки зближуються за кордоном, США залишаються небезпечно залежними від них у своїх ланцюгах поставок всередині країни, пише Девід Зауер у National Interest.
Немає сумнівів, що Китай, підкріплений помітними демонстраціями геополітичної єдності з росією і Північною Кореєю, становить найбільшу загрозу національній безпеці США. Тому Америка має швидко стати стратегічно незалежною від китайців у критично важливих технологіях і ресурсах, а також запропонувати альтернативні продукти для конкуренції з КНР. Вашингтон повинен забезпечити собі безпечний і безперешкодний доступ до важливого обладнання і матеріалів, особливо у сфері телекомунікацій, напівпровідників, рідкісноземельних мінералів і фармацевтики, щоб узагалі не залежати від компартії Китаю.
Америці потрібні свої конкуренти Huawei
Усвідомлюючи стратегічну важливість передових технологій, китайці прагнуть домінувати в секторі телекомунікацій та мережевого обладнання. Через підконтрольну державі компанію Huawei китайський уряд, зокрема, утримує штучно занижені ціни, маючи на меті просунути обладнання Huawei в інфраструктуру 5G та мережеву інфраструктуру по всьому світу, зазначає Девід Зауер.
Перша адміністрація Трампа розумно заборонила використання обладнання Huawei в США, визначила Huawei як китайську військову компанію і витратила значний час та ресурси, щоб переконати союзників і партнерів США в розвідувальній загрозі, яку становить використання обладнання Huawei у їхніх мережах. Сполучені Штати справедливо наголошували на потенційних "чорних ходах", які Huawei і Китай в цілому могли б використати для викрадання даних і секретів.
Попри це, Huawei продовжує зміцнювати позиції як економічно ефективна високотехнологічна компанія, яку повністю підтримує китайський уряд. Саме тому для Сполучених Штатів було вкрай важливо створити потужні внутрішні альтернативи. Уряд США зробив крок у правильному напрямку на початку цього року, коли схвалив придбання компанією Hewlett Packard Enterprise (HPE) компанії Juniper Networks; угода набула чинності в липні після антимонопольної перевірки. Невелика група сенаторів і колишній посадовець Мін'юсту розкритикували цей крок, але насправді об'єднання двох компаній надає новій HPE більший масштаб для конкуренції з Huawei, що має допомогти США змагатися за глобальний вплив у сфері цифрової інфраструктури. Саме тому, за повідомленнями, розвідувальна спільнота закликала Мін'юст прискорити цей процес.
З доданням продуктового портфеля Juniper HPE запропонує глобальним клієнтам альтернативний вертикально інтегрований стек для повного спектра мережевих рішень. У процесі інтеграції нова компанія HPE зможе краще позиціонувати себе для конкуренції з Huawei на цінних ринках Європи, Азії та Південної Америки. Вона зможе пропонувати продукцію та експертизу найвищої якості – без зловісної інтеграції з китайським урядом, притаманної Huawei.
Подолати китайську монополію на рідкісноземельні мінерали
Китай також досяг успіху в монополізації переробки рідкісноземельних металів і виробництва рідкісноземельних магнітів. Його контроль над цим життєво важливим сектором світової економіки вже боляче вдарив по США. У квітні, після того, як Дональд Трамп спробував запровадити тарифи проти Пекіна, китайський уряд у відповідь фактично зупинив експорт рідкісноземельних магнітів. Ризик для економіки США був значним; американські компанії намагалися знайти альтернативних постачальників магнітів, а компанія Ford Motor була змушена тимчасово закрити завод у Чикаго після того, як у одного з її постачальників закінчилися магніти, потрібні для виробництва автомобілів. Після того, як США і Китай домовилися про торговельне перемир'я, Пекін відновив експорт, але показово залишив обмеження в силі для оборонних компаній США. Також немає жодної гарантії, що Китай не зможе знову запровадити ембарго в майбутньому, з потенційно катастрофічними наслідками.
Китай домінує в рідкоземельній промисловості, виробляючи близько 90% рідкісноземельних магнітів, які використовуються в передових технологіях і великих виробничих секторах, зокрема в автомобілебудуванні, електроніці та відновлюваній енергетиці. Частково завдяки слабкому екологічному регулюванню Китай також контролює 90% світових потужностей із переробки рідкісноземельних мінералів. У минулому Китай уже застосовував свою силу в цій сфері, запровадивши у вересні 2010 року ембарго на експорт до Японії після інциденту поблизу островів Сенкаку. Те раннє замороження експорту стало передвісником майбутнього: воно надіслало Заходу сигнал, що Китай готовий перетворювати свою домінантну позицію в цьому сегменті на інструмент тиску для досягнення бажаних політичних результатів.
Адміністрація Трампа справедливо визнала вразливість США у сфері рідкісноземельних ресурсів і прагне покращити стратегічні позиції Америки у видобутку та переробці рідкісноземельних мінералів, а також у виробництві рідкісноземельних магнітів. Партнерство між Міністерством оборони США та компанією MP Materials, оголошене в липні, є позитивним кроком у створенні національного ланцюжка поставок рідкісноземельних металів.
Адміністрація Трампа окреслила правильний напрям стратегії національної безпеки США щодо ланцюгів постачання у своїй політиці стосовно Китаю. Наступним кроком має бути впровадження додаткових заходів політики у тісній координації з Конгресом для створення безпечних і надійних ланцюгів постачання, на які Комуністична партія Китаю не матиме жодного впливу, завершує свою публікацію Девід Зауер.
Китай використовує приватний сектор для розвитку військового ШІ
Широкий спектр компаній та університетів допомагає Народно-визвольній армії Китаю модернізуватися за допомогою передових технологій, звертає увагу читачів американське впливове видання Wall Street Journal.
За його словами, у дослідженні, опублікованому в січні минулого року, вчені з Шанхайського університету Цзяо Тун показали, як штучний інтелект можна використати для розгортання систем озброєння в автоматизованих "павутинах смерті", що в режимі реального часу пристосовуються до змін на полі бою під час морського бою.
Шість днів потому китайські військові оголосили, що університет виграв оборонний контракт на втілення цієї ідеї в життя. Це був сьомий публічний оборонний контракт на розробку або обслуговування систем, пов'язаних із ШІ, який університет Цзяо Тун підписав з початку 2023 року. До кінця 2024 року університет укладе ще сім контрактів. Окрім проєкту "морської павутини", університету доручили допомогти військовим відстежувати швидкорухомі цілі за допомогою багатошарових моделей ШІ, оперативно генерувати проєкти підводних БПЛА і підвищувати чутливість роїв дронів до змін радіочастот.
Протягом багатьох років Сі Цзіньпін намагається залучати цивільні інституції своєї країни до модернізації Народно-визвольної армії – концепція, відома як "військово-цивільний синтез". Завдяки ШІ ця кампанія, схоже, приносить результати, наголошує WSJ.
Згідно з новими даними, опублікованими в середу дослідниками Джорджтаунського університету, китайські військові останніми роками вийшли за межі звичної мережі державних оборонних підрядників і пов'язаних з армією науково-дослідних інститутів, залучивши сотні постачальників, зокрема приватні компанії і цивільні університети, аби інтегрувати ШІ у свою діяльність і системи озброєння.
Як зазначає WSJ, хоча армії США і Китаю намагаються залучати знання та інноваційну енергію університетів і приватного сектора, дані свідчать, що НВАК робить це систематичніше. Це дає Китаю потенційну перевагу у вирішенні складного завдання впровадження ШІ в національну оборону, кажуть аналітики з питань безпеки. Це також ставить США у скрутне становище, адже вони намагаються перешкодити Китаю розвивати технології, які можуть дати його збройним силам перевагу над американськими.
"Лише в цьому наборі даних разюча амбітність того, що вони намагаються зробити, є несподіваною, – зазначив Коул МакФол, старший аналітик Центру безпеки та новітніх технологій Джорджтаунського університету, який допомагав збирати дані. – Те, що існує такий широкий спектр цих технологій, свідчить про нашу обмежену здатність по-справжньому зупинити або стримати військову модернізацію Китаю".
НВАК продемонструвала свій ентузіазм щодо ШІ під час військового параду в Пекіні в середу, розгорнувши свої підрозділи інформаційної війни та безпілотного бою, за якими з трибун спостерігали путін і Кім Чен Ин. У ході брали участь ударні дрони, безпілотні катери і робопси – саме такі засоби, які, на думку військових дослідників, відіграватимуть важливу роль у майбутніх конфліктах, керованих ШІ.
Щоб просувати цивільно-військове злиття, Китай дозволяє публічні тендери на частину оборонних контрактів, зокрема й на чутливі системи, які США та багато інших армій тримають у таємниці.
Витягнувши інформацію про підрядників із близько 3 000 оголошень про надання контрактів, пов'язаних із ШІ, опублікованих НВАК у 2023 і 2024 роках, CSET ідентифікував понад 300 компаній, які виграли кілька тендерів. Приватні компанії, цивільні університети та інші структури, які зазвичай не вважаються частиною оборонної індустрії Китаю, становили понад 85% серед тих, хто перемагав кілька разів, і отримали більшість контрактів. Переважна більшість із них не підпадає під санкції США.
Як зауважує WSJ, приватні компанії здебільшого молоді: більшість із них були засновані після 2010 року. Серед них і найбільший переможець тендерів – iFlytek Digital, підрозділ компанії з розпізнавання голосу iFlytek Co., яку США занесли до чорного списку у 2019 році за допомогу державному стеженню за релігійними меншинами в Китаї. Більшість із 20 контрактів, підписаних iFlytek Digital, яка зараз існує як окрема юридична особа і тому не потрапляє до чорного списку США, стосувалися обробки та аналізу даних.
Хоча НВАК значною мірою покладається на державні оборонні гіганти у створенні своїх безпілотників, дані про контракти свідчать про те, що приватні компанії теж заходять у цю нішу. Серед них Sichuan Tengden Sci-Tech Innovation, виробник важкого ударного дрона TB-001 "Двохвостий скорпіон", який останніми роками помічали поблизу Окінави та Тайваню. Заснована у 2016 році, компанія виграла сім контрактів, переважно на оренду дронів і льотні випробування.
WSJ стверджує, що контракти, які досліджувала CSET, не включали засекречені заявки на закупівлю систем ШІ, які НВАК хоче приховати, і багато з них не вказували кінцевих користувачів. Дослідники також спиралися на самозвіти компаній про афілійованість, тож у деяких можуть бути нерозкриті зв'язки з великими державними підрядниками.
Водночас контракти, подібні до підписаних університетом Цзяо Тун, підтверджують, що НВАК активно залучає зовнішню експертизу, аби компенсувати власні недоліки, каже Алекс Джоске, австралійський аналітик Китаю, який не брав участі в дослідженні CSET, але вивчав співпрацю китайських університетів з НВАК.
"Особливо в такій сфері, як ШІ, військові не стоять на передньому краї, – зазначив Джозке. – Вони дійсно досягли значного прогресу в зменшенні бар'єрів для залучення цивільних університетів до задоволення оборонних потреби".
Показовим прикладом є проєкт морської "павутини смерті". Концепцію розробили і випробували дослідники Школи електронної інформації та електротехніки Цзяо Туна разом з інженерами з національної лабораторії та державного оборонного інституту в Ухані.
У своїй статті дослідники зазначили, що ідея ґрунтується на розробленій у США теорії "війни, орієнтованої на прийняття рішень", яка робить ставку на швидкі й ефективні рішення, щоб вибити противника з рівноваги. Вони описали використання адаптивних алгоритмів для формування моделі морського поля бою на основі даних з радарів, сонарів та інших джерел інформації, а потім застосування цієї моделі для координації військових засобів, як-от ракетних систем і дронів, з метою ураження цілей із постійними коригуваннями відповідно до змін на полі бою.
Щоб перевірити свою ідею, дослідники змоделювали ракетну атаку противника. У "високоінтенсивному сценарії" з 31 ворожою ціллю система, за їхніми словами, згенерувала "мережі знищення" з десятків дронів у середньому за 2,26 секунди. Вона могла пропонувати командирам кілька варіантів дій, але також налаштовувалася на автоматичне виконання того, який вважала найбільш оптимальним.
За тиждень після отримання контракту на створення системи Шанхайський університет Цзяо Тун виграв другий контракт – на розробку бази даних для її підтримки. Із документів не випливало, скільки університету заплатили за ці проєкти або чи були вони завершені.
За словами Сема Бресніка, наукового співробітника CSET, залучення НВАК таких постачальників, як Цзяо Тун, ставить уряд США перед складними виборами. Вашингтону доведеться визначити, які інвестиції потрібні, щоб зберегти конкурентоспроможність. Також потрібно вирішити, чи накладати санкції "кувалдою" на значно більшу кількість китайських інституцій і компаній, чи намагатися зберегти співпрацю там, де це можливо. "Є сильний імпульс до підходу кувалди, він простий", – зазначив він.
Джерела: National Interest та Wall Street Journal
