Кароль Навроцький виграв президентські вибори, оскільки йому та його штабу вдалося досягти важливої мети – залучити виборців інших кандидатів. Уряд зазнав у цьому плані мобілізаційної поразки. Незважаючи на перевагу Тшасковського у більшості воєводств, величезні втрати на сході поховали його шанси на перемогу, пише польський портал Onet.
Кароль Навроцький стане новим президентом Республіки Польща. Вже оприлюднено офіційні дані Державної виборчої комісії (PKW) зі 100% виборчих дільниць. Вони демонструють, що кандидат від PiS виграв із результатом 50,89% голосів. Його суперник Рафал Тшасковський набрав 49,11%.
Тшасковський переміг у десятьох воєводствах, однак його перевага в цих воєводствах була значно меншою, ніж у Кароля Навроцького в південно-східних.
У Підкарпатському воєводстві кандидат від PiS спромігся набрати аж на 42% більше, що є результатом кращим навіть за результат Анджея Дуди у 2020 році. Особливо великі його здобутки можна помітити у туристичних районах Бєщад.
Для порівняння, найвища перемога Рафала Тшасковського на рівні воєводства склала трохи більше 18 процентних пунктів у Поморському воєводстві. Проте кандидат від Громадянської коаліції не уникнув тут втрат. Найбільш помітними вони були у туристичних громадах і консервативних регіонах Кашуб.
Як зауважує Onet, Кароль Навроцький поліпшив результат Дуди в семи воєводствах, що чітко видно на східній частині країни. Однак найбільших успіхів він досяг на заході, у Любіському воєводстві. Тут йому вдалося скоротити відставання від Тшасковського з 19,5% до 16%.
Зі свого боку Рафал Тшасковський покращив свої результати 5-річної давнини у дев'яти воєводствах і навіть зумів відвоювати Мазовецьке воєводство. Однак цього було недостатньо для остаточної перемоги.
Рафал Тшасковський набирає популярність у передмістях
Якщо поглянути на карту змін у підтримці, зазначає Onet, то можна побачити, що Рафал Тшасковський добре впорався лише в центральному та південному регіонах Польщі. Мер Варшави також отримав значну підтримку у польських передмістях. Це нагадує ситуацію з американськими виборами 2024 року.
На думку Onet, на цьому подібність до США не закінчується. Якщо поглянути на православний район Гайновський або протестантський Вісла, які традиційно були оплотами партії Дональда Туска, то можна побачити, як підтримка Тшасковського тут зменшується. Кароль Навроцький переміг у багатьох сільських громадах на заході країни.
Onet наголошує, що результат цих виборів є поразкою для урядового табору і своєрідною "червоною карткою". Після майже двох років коаліційного уряду вже видно дуже явну втому суспільства, що призвело до поразки Тшасковського. Адже ще трохи більше року тому коаліція переживала пік своєї популярності, а засідання Сейму били рекорди за кількістю глядачів.
Висока явка не допомогла
Перед виборами Onet аналізував, на що роблять ставку штаби у передвиборчій гонці між першим і другим туром голосування. Тшасковський робив ставку на високу мобілізацію і повернення виборців 2023 року, Навроцький – на консолідацію правого табору. Останні дані показують, що кандидат від Громадянської коаліції програв цю ставку.
З даних опитування випливає, що демобілізація правого електорату Менцена і Брауна була мінімальною. Кароль Навроцький зумів мобілізувати на свою сторону переважну більшість цих виборців. 87% виборців Менцена і майже 93% виборців Брауна, які взяли участь у другому турі виборів, віддали свої голоси саме за кандидата від PiS.
За кого голосували виборці І туру у ІІ турі. Результати екзит-полу Ipsos для TVP, TVN і Polsat.
Onet вважає, що Рафал Тшасковський зміг мобілізувати лише 1,25 млн виборців, які не проголосували в першому турі. Це було явно замало, особливо з огляду на те, що на правій стороні політичного спектру майже не відбулося демобілізації.
Кваснєвський вказує на найгірший сценарій
На думку Александра Квасневського, значна частина виборців Кароля Навроцького проголосувала через віру в PiS, а віра має таку особливість, що не піддається раціональним аргументам.
В інтерв'ю Onet він порадив сторонам поважати результати виборів, оголошені Центральною виборчою комісією. На думку Квасневського, за такої поляризації для тих, хто програє, це буде вкрай болісно, і таких людей дуже багато. Кандидат, який програв, зализує рани. "Але ж демократія в цьому і полягає. І демократія перемогла, бо явка знову є надзвичайно високою", – зазначив експрезидент Польщі.
На його думку, це свідчить, що демократичний блок, який здобув перемогу 2023 року, все ще існує попри претензії та критику уряду. Він вважає це хорошим знаком на майбутнє, оскільки польська правиця стикається з блоком демократичних сил.
Стосовно того, що поляки проголосували за Навроцького попри багато скандалів під час виборчої кампанії, Александр Квасневський зауважив, що це результат поляризації суспільства, в якому негативна інформація про кандидата витісняється, відкидається або навіть розглядається як вид політичної, організованої агресії. Це жахливо, зазначив він, оскільки дозволяє політику з поганим минулим прослизнути крізь різні бар'єри, які його повинні зупинити.
Шок у таборі влади. Можливий рішучий крок Дональда Туска
Onet стверджує, що політики правлячого табору очікують – прем'єр Туск ще цього тижня виступить із вотумом довіри до свого уряду. Вони сумніваються в сценарії дострокових виборів, однак визнають, що плани коаліції 15 жовтня щойно розвалилися, як картковий будиночок.
"Ви помітили, що Дональд не з'явився на вечірці з нагоди виборів? Він залишився в тіні. Мабуть, відчував, що щось не так", – з іронією розповів Onet один із політиків Громадянської Коаліції, з яким видання спілкувалося посеред ночі, одразу після оголошення результатів опитування late poll, яке показало, що найімовірніше президентські вибори виграє Кароль Навроцький.
Хоча до останніх годин перед другим туром штаб Рафала Тшаскавського офіційно повторював, що остаточний результат не є певним і ймовірність перемоги кандидата від PiS є значною, результати, які надійшли вночі, були шоком.
Президентство Навроцького може означати, що коаліція займатиметься переважно адмінпитаннями до наступних парламентських виборів, які заплановані на осінь 2027 року. Це буде два з половиною роки вегетації, які цей табір може не пережити.
"Ми можемо забути про зміни в прокуратурі, судовій системі, про основні обіцянки, які ми давали перед виборами 2023 року. Не буде призначень послів. Кожна зміна на ключовій посаді в армії повинна буде узгоджуватися з Навроцьким. Ми можемо очікувати опору навіть у невинних справах", – перерахував у розмові з Onet важливий політик правлячого табору.
З точки зору коаліції 15 жовтня це все одно був би один із кращих сценаріїв. Адже табір влади може розпастися. Серед правлячих панує переконання, що Кароль Навроцький стане не другим Анджеєм Дудою, а Анджеєм Дудою в кубі. Жоден важливий проєкт правлячої коаліції не отримає підтримки.
Окрім згаданих законів про суди та Конституційний суд, на роки, безсумнівно, доведеться відкласти зміни в законодавстві, що лібералізують аборти та запроваджують партнерські союзи.
Як зазначає Onet, про дострокові вибори не може бути й мови – панує страх. Cпіврозмовники інформпорталу з табору влади очікують на швидку заяву Дональда Туска. Протягом багатьох днів в урядових колах циркулював сценарій, згідно з яким у разі перемоги Кароля Навроцького прем'єр миттєво виступить із вотумом довіри до свого уряду, щоб припинити дискусію про можливі дострокові парламентські вибори.
Туск нещодавно категорично заперечив, що в такому випадку він прагнутиме скоротити термін повноважень Сейму. Однак очевидно, що йому доведеться ще раз переглянути план на найближчі місяці. В інтерв'ю для TVP перед другим туром він оголосив про перегляд коаліційної угоди та серйозні зміни в уряді. Перестановки в кабінеті Туска майже певні, і це незалежно від результатів президентських виборів.
Onet наголошує, що про дострокові вибори не хочуть чути менші коаліціанти. У розмові з виданням політик PSL сказав перед виборами, що це абсолютно не входить у плани, оскільки це надзвичайно ризикований варіант для народників, які цьогоріч обиратимуть голову партії. Досі позиція Владислава Косіняка-Камиша – нинішнього віцепрем'єра і глави МО – була незаперечною.
Однак невідомо, як відреагує лідер партії "Польща 2050" Шимон Головня, який восени має поступитися посадою маршалка Сейму Влодзімежу Чарзастому. Протягом кількох місяців з його оточення надходили сигнали, що Головня, який у першому турі президентських виборів набрав менше 5% голосів, не хотів би залишати посаду другої особи в державі. Однак це могло б призвести до турбулентності в коаліції.
Частина співрозмовників Onet переконує, що час для глибшого аналізу результатів ще настане, але велике значення, на їхню думку, могла мати тема міграції, а також ставлення до України. Хоча в останні місяці саме в цих аспектах влада різко повернула вправо, що, однак, виявилося абсолютно неефективним, і саме PiS та Конфедерація виявилися тут більш надійними.
