Реакція Заходу. Хотів посіяти страх, а знизав глум та нові санкції
Спочатку розповімо про реакцію Заходу. Міністри закордонних справ країн ЄС, які перебувають у Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, провели екстрену нараду у зв'язку з оголошенням мобілізації у рф. Домовлено про підготовку нових санкцій щодо Росії та збільшення постачання зброї Україні. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що висловлювання Путіна, погрози застосувати ядерну зброю і намір анексувати певну частину української території свідчать про паніку та розпач.
Фото: twitter Josep Borrell Fontelles
Розпочинати мобілізацію тоді, коли війна триває вже сім місяців – наочне свідчення порушення причинно-наслідкових зв’язків у головах державного керівництва росії. Мобілізація завжди передує війні або оголошується одночасно з її початком, і вона не може бути "частковою", як не може бути частковою війна. Погрожувати світу ядерною зброєю є проявом інфантильності та повного нерозуміння світової політики, адже "бомба" є зброєю стримування. Її застосування у сучасному світі призведе до взаємного знищення усього живого на планеті. Ця тема цікава для кіно, але в житті вона не набере і бункера шанувальників.
Недолугими виглядають і спроби путіна провести "референдуми" на окупованих землях України. У збоченій логіці російської влади, референдуми з відчуження українських територій та приєднання їх до росії, зроблять їх російськими та, можливо, дозволять, згідно російських законів, застосувати зброю масового ураження в разі наступу українських військ. путін чомусь вважає, що його юридично нікчемні дії якимось чином зможуть зупинити деокупацію суверенних українських територій. Це нагадує міркування Гітлера та його оточення, які вважали, що війська союзників зупиняться перед штучними кордонами Третього райху, бо їх стримуватиме умовна лінія на мапі.
Реакція росіян. Штурм кордонів та масовий переляк
Тож виступ путіна більше перелякав власне російське суспільство. Паніка створила багатокілометрові черги на пунктах перетину кордону. Квитки у країни, які ще зберегли пряме авіасполучення з росією, вчора розкуповували за цінами автомобілів середнього класу. Патріотичного підйому не сталося, натомість російський глибинний народ проявив свою сутність – лякливу і огидну. Щойно росіяни зрозуміли, що їм доведеться розлучитися з нагрітими диванами та відправитися на вірну смерть в українські степи, то увесь їхній патріотичний угар миттєво вивітрився.
Наміри "частково" мобілізувати 300 тисяч осіб наочно продемонстрували російському суспільству, які справжні втрати зазнала їхня армія. Запевнення міністра оборони Шойгу, що загинуло не більше як 6000 осіб, викликали слушні запитання – якщо втрати такі малі, то у чому сенс призивати до армійських лав три сотні тисяч резервістів?
Указом про мобілізацію – нікого не обманює слово "часткова" - путін не лише розписався у власній неспроможності як головнокомандувача, але й порушив суспільний договір між російською владою та російським суспільством. Росіяни дозволяли своїй владі коїти будь-що за межами країни та придушувати будь-які політичні свободи всередині країни в обмін на свій добробут (в їхньому розумінні) та власне відсторонення від військових та політичних авантюр влади.
З початком мобілізації цей договір порушено, сподівання глибинного народу на те, що війна їх не торкнеться, не справдилися. Якщо у випадку економічних санкцій проти росії влада могла вести паралельний імпорт (та й Європа дуже дбала про "маленького росіянина", обмежуючи свої санкції) та балакати про імпортозаміщення, то наразі йдеться вже про трупозаміщення. Мобілізованими диванними патріотами та диванними ж опозиціонерами збираються замінити контрактних військових. Загиблих чи поранених.
Російський протест. Безглуздий і нещадний до себе
Навіть перспектива загинути на війні не змогла спонукати російське суспільство вийти на масові протести проти війни, спробувати примусити свою владу припинити безглузду і криваву агресію. Вчора на вулиці російських міст, протестувати проти об’явленої мобілізації, вийшла така кількість росіян, яка навіть не сягає рівня соціологічної похибки -декілька тисяч на усю стосорокамільйонну країну. Ба більше, навіть ця купка "незгодних" не спромоглась на гідний протест, покірно, не захищаючи своїх дозволивши омону знущання та масові арешти – по всій росії затримано було близько 1400 осіб.
Фото: t.me/velvetstreet
Це демонструє суттєву, докорінну різницю між Україною та росією. Влада, для росіян, є чимось сакральним та віддаленим, таким, що не піддається впливу та змінам. Найбільше, що може зробити росіянин, незгодний з владою – спробувати втекти за кордон та викликати ненависть усіх прошарків, які на таке неспроможні. Здається, уся ментальна агресія росіян проти українців викликана саме їхньою заздрістю до нашого намагання бути вільними у думках та діях, умінню ставити владу на місце та домагатися виконання своїх обов'язків та дотримання букви Закону. А ще – уміння згуртуватися та облишити чвари у момент загрози. Згадайте Майдан. Чи могли тоді міліціянти чи омон просто так висмикнути з натовпу бодай кого та потягти у воронок? Кожного протестуючого – жінку, пенсіонера чи студента захищала потужна сила однодумців, готова діяти без остраху. І діяла ж!
Тож, як власне і очікувалося, росіяни знов повели себе, як підлітки у пубертатному віці, демонструючи світові свою соціальну та ментальну незрілість. Можливо, саме тому вони так і не зрозуміють української реакції на путінські залякування.
Український опір. Реакція української армії
Українське суспільство вибухнуло десятками інтернет-мемів та карикатур, які висміюють путіна і росіян. Адже ще навесні виявилося, що російський авторитарний монстр, розгодований вуглеводнями, є великим тільки за розмірами. Підготовлена та вмотивована українська армія спромоглася не лише зупинити, але й змусити втікати "елітні" підрозділи російської армії. Тож чим хотів залякати її путін, підсилюючи себе диванними військами?
Українці відверто глузують з росіян, називаючи їхню мобілізацію "могилізацією" - ми вміємо аналізувати та робити висновки з числа російських військових втрат. Україна з перших хвилин війни прийняла рішення не скоритися та чинити опір. Саме тому, навіть маючи трьох чи чотирьохкратну перевагу у живій силі росіяни не зможуть перемогти у конвенціональній війні, адже територію потрібно не тільки захопити, але й утримати. Українцям російського походження та українцям, які використовують російську мову у спілкуванні, смішно від спроб записати їх до "російського світу".
Ось як жартують у фейсбуці українські військові.
Мартин Брест (Олег Болдирев) – воїн, військовий письменник, волонтер, блогер і публіцист.
Роман Бурко — український військовий журналіст і засновник спільноти InformNapalm
Богдан Процишин - блогер, політичний сатирик та автор політичних музичних пародій. Воює
Сергій Чумак – провідник Вінницького осередку УНСО, на фронті.
Деніс Бігус - журналіст, автор ідеї, редактор та ведучий телепередачі "Наші гроші з Денисом Бігусом", кореспондент міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP, воює
Коли росіяни здивовано запитують, чому з них глузують українці та сміється увесь світ, їм складно це пояснити. Це як тлумачити анекдот людині без почуття гумору. Сьогодні росія і її інфантильне суспільство вкотре продемонстрували, що під їх павиним хвостом ховається звичайна куряча дупка. Пір’я пихатості росіян остаточно облетіло у прикордонних чергах втікачів від мобілізації. Не дамо їм цього забути.
