Потрібні гарантії. Іноземні війська як гарантія захисту України
На думку експертів, для стримування росії від повторного вторгнення в Україну після закінчення цієї війни може знадобитися 150 000 військовослужбовців і американська допомога у вигляді повітряного прикриття, розвідки і протиракетної оборони, стверджує New York Times.
Видання нагадує, що президент Трамп пообіцяв припинити бойові дії в Україні, але досі незрозуміло, як саме він може це зробити, особливо з огляду на те, що путін вважає, що він перемагає. Втім, у своїй власній прямолінійній манері Трамп відкрив можливість певних переговорів про припинення вогню.
Як зазначає NYT, якщо угода буде досягнута, то, на думку аналітиків, Трамп, найімовірніше, попросить Європу забезпечити її виконання і взяти на себе відповідальність за Україну, щоб зменшити американські зобов'язання. Але залишається ключове питання: як убезпечити те, що залишилося від України, і не дати путіну відновити війну, навіть через кілька років?
Перспектива укладення угоди прискорила дебати про європейські війська, які б підтримували мир, контролювали припинення вогню і допомагали стримувати росію від майбутньої агресії. Питання в тому, чиї це будуть солдати, скільки їх буде, і чи погодиться путін на це.
New York Times переконана, що ця тема буде в центрі обговорення цього тижня на щорічній Мюнхенській безпековій конференції , яку відвідають віцепрезидент США Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. За інформацією видання, деякі європейські країни, серед яких країни Балтії, а також Франція і Велика Британія, підняли питання про можливість включення частини своїх військ до складу сил в Україні. Високопосадовці Німеччини назвали цю ідею передчасною.
Втім, за словами NYT, за відсутності членства України в НАТО, яке здається малоймовірним протягом багатьох років, ідея розміщення великої кількості європейських військ з країн-членів Альянсу здається безрозсудною багатьом офіційним особам і аналітикам. Без чіткої участі США у такій операції з американським повітряним прикриттям, протиповітряною обороною і розвідкою, як людською, так і технічною – європейські війська опиняться під серйозною загрозою російського зондування і навіть атак.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до серйозних переговорів про угоду щодо припинення війни, якщо його союзники нададуть гарантії безпеки, а не просто запевнення.
Неспроможність Європи. Гарантувати потрібну кількість своїх військових на території України вона не здатна
Втім, у здатності Європи самостійно забезпечити безпеку України Зеленський має сумніви: про це він заявив в інтерв’ю британській The Guardian. За його словами, якщо Дональд Трамп припинить підтримку України з боку США, Європа сама не зможе заповнити цю прогалину. "Є голоси, які кажуть, що Європа може запропонувати гарантії безпеки без американців, і я завжди кажу "ні", – заявив український президент. – Гарантії безпеки без Америки не є справжніми гарантіями безпеки".
Як зазначає New York Times, за відсутності членства в НАТО, Зеленський говорив про 200 000 іноземних військових на території України. Але це майже втричі перевищує чисельність всієї британської армії, і аналітики вважають це неможливим.
Високопоставлений європейський чиновник заявив, що континент не може запропонувати навіть 200 000 військовослужбовців, і що будь-який військовий контингент на землі повинен мати американську підтримку, особливо перед обличчям другої за величиною ядерної держави світу – росії. В іншому випадку вони будуть постійно вразливими до російських зусиль з підриву політичного і військового авторитету Альянсу.
Навіть скромніша кількість європейських солдатів, наприклад, 40 000, було б складним завданням для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшувати військові витрати на власний захист. І цього, найімовірніше, буде недостатньо для забезпечення реального стримування росії.
За словами почесного професора воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренса Фрідмана, реальні сили стримування зазвичай потребують "значно більше 100 000 військовослужбовців, призначених для участі у місії" для регулярних ротацій і в надзвичайних ситуаціях.
Прочитати більше: Гарантії безпеки для України. Чи стримають росію європейські багатонаціональні сили? – Лоуренс Фрідман
Небезпеку становила б політика, яку експертка з питань оборони Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Клаудія Майор назвала "блефувати і молитися". "Надання занадто малої кількості військ або сил без підкріплення буде блефом, який може запросити росію промацати ґрунт, і країни НАТО навряд чи зможуть цьому протистояти", – написала вона у нещодавній статті в співавторстві з німецьким підполковником Альдо Клеманном, про те, як забезпечити припинення вогню в Україні.
Саме тому Польща, яка є сусідом України і глибоко зацікавлена в її безпеці, за словами NYT, поки що відмовляється від участі у таких силах. "Польща розуміє, що їй потрібна участь Сполучених Штатів у будь-якій такій пропозиції, тому хоче побачити, що зробить Трамп, – зазначає в.о. директора Німецького фонду Маршалла Александра де Хооп Шеффер. – Вона хоче отримати від Трампа гарантії того, що США нададуть безпекову допомогу для підтримки європейців на передовій".
Втім, як вважає колишній посол Великої Британії в росії Ентоні Брентон, європейська "готовність зробити щось корисне" для України без американців буде важливою для того, щоб забезпечити Європі місце за столом переговорів.
NYT наголошує, що заявлені цілі путіна не змінилися: підпорядкування України росії, зупинка розширення НАТО і скорочення його сил, щоб змусити створити нову буферну зону між західним альянсом і передбачуваною російською зоною впливу. Також малоймовірно, що росія погодиться на розгортання сил НАТО або країн-членів Альянсу в Україні у будь-якому випадку, навіть якщо вони будуть там нібито для навчання українських солдатів. Міністерство закордонних справ рф вже заявило, що війська НАТО в Україні були б "категорично неприйнятними" і призвели б до ескалації конфлікту.
Варіанти забезпечення миру. Найбільш надійний – сили стримування
Лоуренс Фрідман описав три можливі моделі: миротворчість, пастка і стримування – кожна з яких має суттєві недоліки.
Миротворці, покликані посилити узгоджене припинення вогню і розвести воюючі сторони, мають легке озброєння для самооборони і часто містять війська з багатьох країн – зазвичай під егідою ООН. Але з огляду на те, що лінія зіткнення в Україні становить близько 1300 кілометрів, або понад 800 миль, за його словами, знадобиться "величезна кількість військ".
NYT нагадує, що до вторгнення 2022 року на сході України діяла міжнародна моніторингова місія ОБСЄ, яка за згодою росії мала наглядати за дотриманням значно коротшої лінії припинення вогню. За словами Майкла Боцюрківа, який був речником місії у 2014-2016 роках, вона зазнала невдачі. "росіяни зробили все, щоб заблокувати місію, – сказав він. – Вони вдавали, що співпрацюють, обмежували доступ і приховували різні мерзенні дії. Коли все пішло не так, як вони хотіли, вони закрили місію".
Сили на розтяжці (пастка) – це, по суті, те, що НАТО розгорнуло у восьми найближчих до росії країнах-членах. Військ недостатньо для того, щоб зупинити вторгнення або щоб москва не вважала це провокацією, але ця концепція працює лише за умови чіткого, нерозривного зв'язку між військами на місцях і більшими підкріпленнями, готовими вступити в бій, як тільки "пастка" спрацює.
Але завжди існують сумніви щодо абсолютного характеру цієї гарантії. А сили, що атакують, захоплять значну територію до того, як прибуде підкріплення, і саме тому НАТО збільшує чисельність своїх сил з батальйонного до бригадного рівня, щоб посилити стримування проти нової агресивної росії.
Третій тип – сили стримування, безумовно, є найбільш надійним, але вони мають бути дуже великими і добре оснащеними та потребуватимуть близько 150 000 добре екіпірованих військовослужбовців, а також значних витрат на протиповітряну оборону, розвідку й озброєння. Крім того, їм не обійтися без американської допомоги зі стратегічними засобами, яких Європі досі бракує, від повітряного транспорту до супутників і протиракетної оборони.
Але важко уявити, зазначив Лоуренс Фрідман, що росія погодиться на такі сили з тих самих причин, з яких цього хоче Зеленський.
Отже, зауважує американське видання, найкращою відповіддю на найближче майбутнє після потенційного припинення вогню може бути певна версія моделі дикобраза: надання українським військовим достатньої кількості зброї, ресурсів і тренувань, включно із західними силами, для того, щоб переконати росію не намагатися зробити це знову. Таке зобов'язання, однак, має бути довгостроковим.
Але спочатку, наголошує NYT, Україна повинна зупинити повільне просування росії на сході, а путіна необхідно переконати припинити війну, з огляду на подальші втрати на полі бою та економічний тиск. Те, як це зробити, стане одним із головних випробувань для Трампа, якщо йому вдасться зупинити вбивства, як він обіцяє.
Як зазначає Guardian, наприкінці цього тижня Зеленський поїде на Мюнхенську конференцію з безпеки, де очікує зустрічі з віцепрезидентом США Джей-Ді Венсом, одним із найбільш вороже налаштованих до України людей із найближчого оточення Трампа. На минулорічній конференції Венс, тоді ще сенатор, відмовився зустрітися із Зеленським, а раніше він заявляв, що його "насправді не хвилює, що станеться з Україною, так чи інакше".
Розмови з путіним не зупинять війну. Навіть Трамп не видав би це за перемогу
Натомість редакція Bloomberg переконана, що просто розмови з путіним буде недостатньо для припинення війни в Україні. На думку видання, російський лідер каже, що готовий до зустрічі, але не піде на серйозні переговори доти, доки ціна війни не стане вищою для нього.
Він досі не продемонстрував серйозного інтересу до миру. росія контролює приблизно п'яту частину території України і вважає, що має перевагу на полі бою. Тому кремль навряд чи піде на серйозніші перемовини, доки ціна війни не перевищить ціну миру. Це майже напевно вимагатиме більшого економічного і військового тиску Заходу, а також надійних, довгострокових зобов'язань щодо безпеки України.
Крім того, Bloomberg наполягає, що Трамп має бути готовим виконати погрози запровадити "високі податки, тарифи та санкції" проти росії, якщо путін зволікатиме. Попередній Білий дім запровадив потенційно руйнівні обмеження на нафту, коли завершував свою каденцію, націлившись на експорт, який фінансує близько третини російського бюджету. Нова адміністрація повинна суворо дотримуватися цих обмежень, зокрема погрожуючи вторинними санкціями індійським і китайським покупцям, які купуватимуть російську нафту за ціною, вищою за 60 доларів.
Поза сумнівів, зауважує Bloomberg, Трамп хотів би отримати швидку перемогу в Україні, подібну до припинення вогню між Ізраїлем та Хамасом, яке було досягнуто напередодні його інавгурації. Але слабка угода, яка залишить путіна готовим до відновлення війни, може призвести до нового циклу конфлікту і нестабільності, розколу Заходу і зміни геополітичного балансу. Навіть Трамп не зміг би видати це за перемогу.