Візьмемо, хоча б, сьогоднішній Міжнародний день котів. Інтернет із вчора завалений новою порцією мімішних картинок, привітань та порад як правильно доглядати котів: годувати, вичісувати, позбавляти паразитів, давати вітаміни, утримувати туалет тощо. Все це людина почала робити майже десять тисяч років тому!
Найдавніші зображення котів знайшли на трипільській кераміці, тобто речах, що виготовлені за часів першої європейської цивілізації. Саме тоді люди винайшли колесо, плуг, зайнялися землеробством та почали будувати протомегаполіси. Ймовірно, кішки побачили перспективу розвитку двоногих і вирішили жити поруч.
Першу згадку про кішок залишив давньогрецький історик Геродот, який жив у V столітті до н.е, а перше повідомлення про появу кішок у Європі - Плутарх у 1 столітті н.е.
Фото: з вільних джерел
Отже, Древній Єгипет. Кішка вважалася єгиптянами священною твариною і була взята під захист закону. За її вбивство винний зазнавав смертної кари. Смерть тварини була великим горем для її власника і на знак жалоби він та члени його родини збривали брови. Котів бальзамували та з відповідним ритуалом ховали на спеціальних цвинтарях або в гробницях. У Єгипті на розкопках виявили два цвинтарі, на яких було поховано понад 400 тисяч майстерно виготовлених мумій кішок.
Бастет, єгипетську богиню радості, плодючості, краси та любові, зображали з тілом жінки та головою кішки.
Фото: з вільних джерел
У Стародавньому Римі кішки вважалися символом любові до свободи, чим здобули ненависть римських цезарів і тиранів, котрі не терпіли кішок при дворі, але тримали ручних левів як символ своєї влади.
Фото: з вільних джерел
Якщо у Стародавньому Єгипті кішка вважала зменшеною копією лева, то у Китаї – тигра. Там домашню кішку називали "Мао", а дику "Лі". У 4 столітті до нашої ери у Китаї говорили: "Мао схожий на тигра, але маленький". Слово "Мао" звукове наслідування голосу кішки. Ієрогліф "Мао" складається з "тьєн" (поле), "цзао" (трава) та "чао" (монстр). Все це означає, що кішка знищує на полі чудовиськ.
Цікаво, що в Стародавньому Китаї існував закон, згідно з яким, якщо кішка пішла на іншу територію, то і належатиме вона господареві того місця. Через це кішок часто тримали в нашийниках і на повідцях, адже хороша кішка коштувала дуже дорого.
Фото: з вільних джерел
У Японію кішки потрапили з Китаю разом із буддизмом. Один чернець секти тендаї перевозив рукописи і тексти в Японію і щоб захистити дорогоцінний вантаж від пацюків і мишей, узяв із собою на корабель кішку. В історію та літературу через своє руде забарвлення тварина увійшла як "золота кішка". І певний час головним завданням японських кішок було виключно збереження бібліотечних багатств від гризунів.
Поступово поширюючись японськими островами кішки все одно були дуже дорогі. Їх водили на повідцях. При імператорському дворі повідці були зроблені із позолоченої нитки. Вважалося, що кішка випромінює таку силу, що її вид відганяє гризунів. Тому ті, хто не міг собі дозволити купити живу кішку, ставили у будинках керамічні, порцелянові або вішали на стіни її зображення.
Але, як в і Старій Європі, до розповіді про яку ми ще повернемося, у Японії на кішок чекав не дуже щасливий період: починаючи з століття ХІІ-го, їх почали пов'язувати зі злими духами. Через два століття з'явилася легенда про гігантську кішку Некомата, що живе в горах і приносить хвороби та смерть. Вона мала роздвоєний хвіст, у якому концентрувалася хвороба.
Фото: з вільних джерел
З того часу в Японії кішкам стали купірувати хвости. За однією з легенд, мандрівник прибув на кораблі в Японію і побачив безхвостих котів. На його здивоване запитання японець притиснув палець до губ і сказав: "Наші кішки - короткі кішки!"
Лише 1602 року імператорський декрет наказав громадянам не вважати кішок притулком демона, не тримати їх у ланцюзі і не торгувати ними.
Ну а тепер повернемося на континент. Християни вважали кішку породженням зла, твариною диявола. Тих, хто утримував у будинку кішок, відлучали від церкви. Католицька церква викорінювала усе, пов’язане з язичництвом. Дісталося і богиням, і кішкам, яких сприймали як уособлення жіночності. Особливо чорним.
Коли на початку XIII століття святий Тома Аквінський оголосив чаклунство найбільшим злом, францисканський чернець Бертольдфон Регенсбург став проповідувати з церковної кафедри про те, що котяче дихання випромінює чуму. У своїх запеклих проповідях він вигукував: "Єретик тому називається єретиком, що схожий лише на одного звіра – на кота!" Божевільний проповідник обійшов пів Європи, обрушуючись на три К – єретиків, кротів та котів.
Через масове винищення у Середньовіччі сьогодні повністю чорне забарвлення у кішок вважається найрідкіснішим. Більшість чорних кішок мають хоча б кілька білих волосків.
Але були й винятки. Якщо кішка мала мітку у формі літери "М", вона вважалася кішкою Мадонни. Поки прості католики "розважалися" спалюючи жінок та котів на вогнищах, котів дозволили тримати у монастирях. У другій половині VI століття папа Григорій Великий видав спеціальний указ. На жаль, нічні любовні ігри кішок заважали ченцям не лише спати, а й нагадували про заборонені мирські розваги. Тому саме в монастирях вперше запровадили кастрацію котів.
Фото: з вільних джерел
Незважаючи на ненависть до кішок як до диявольського роду, їх все ж таки не винищили. Диявол дияволом, а комусь же треба гризунів ловити. У 1780 році в Цюріху ухвалили закон про те, що той, хто вбив кішку, повинен зерном виплатити господареві компенсацію. Розмір штрафу визначали досить специфічно: мертву кішку підвішували за хвіст так, щоб вона торкалася носом землі. Потім кішку засипали зерном, доки воно її повністю не вкривало.
Подібне покарання для мусульман запровадив пророк Магомет.
З ним пов'язане ще одне переказ. Його кішка Мієца лежала якось у задумі на рукаві одягу. Поспішаючи на молитву, але не наважуючись потривожити тварину, господар відрізав рукав. Пророк відвів їй постійне місце в раю і, погладив три рази по спині, наділив котячу породу даремно падати на лапи. Після цього Магомета на арабському Сході почали називати "батьком котів".
Жодна домашня тварина не викликала такого суперечливого відношення: шанувалося як божество, цінувалося як ворог мишей і щурів, переслідувалося як диявольське поріддя, вважалося найкращим другом сім'ї. Іноді навіть тішить, що ми живемо у цивілізований час, коли весь світ "накрила" котоманія.
Фото: з вільних джерел
Але щоб це сталося, людство пройшло величезний еволюційний шлях, яким його вели художники, письменники та музиканти.
Пропонуємо разом з нами переглянути добірку картин відомих художників, на яких з'являються кішки.
Фото: з вільних джерел
"Сад земних насолод". Тут Ієронім Босх ще не відходить від канонічного для Середньовіччя зображення кота з мишею в зубах диявола, що символізує, і жорстокість.
Фото: з вільних джерел
Це малюнок Яна Ван Ейка в "Туринському Часослові" – богослужбовій книзі, що містить молитви та піснеспіви добового кола богослужіння. Художник зобразив "Народження Іоанна Хрестителя" і помістив на передній план котів начебто натякаючи: Іоанна Хрестителя обезголовлять на банкеті царя Ірода, на якому будуть присутні ці звірі.
Фото: з вільних джерел
Великий Леонардо, вивчаючи кішок залишив нам прекрасні ескізи. Це один із восьми малюнків до запланованої, але так і не написаної картини "Мадонна з кішкою". Майстру доводилося дуже швидко працювати: подивіться як кіт щосили виривається, а хлопчик намагається його втримати. Мабуть, художник зрозумів, що діла не буде. Так кіт позбавив нас шедевра Леонардо да Вінчі.
Фото: з вільних джерел
Натюрморт з котом та рибою французський художник Жан-Батист Шарден назвав "Котяче щастя".
Фото: з вільних джерел
Цей шедевр – справа рук одного з найвідоміших японських котолюбів Атагава Куніосі. Його гравюра "Коти 53 станцій Токайдо" - пародія на відому серію гравюр "Види 53 станцій Токайдо".
Фото: з вільних джерел
Це робота кисті Пабло Пікассо "Кіт, що пожирає птаха" Витріщені очі, вуса, клапоті плоті, вирвані з птиці – так художник бачив громадянську війну в Іспанії.
Фото: з вільних джерел
Кішкою, що лежить в ніг людей на картині "Таїті" Поль Гогена підкреслив спокій, розслабленість та неробство
Фото: з вільних джерел
Витримка довжиною в 60 днів
Це розповідь про котика, який протягом двох місяців перебував у закритому власниками будинку в Ірпіні. Люди поспіхом виїздили після обстрілів і не змогли знайти кота. Вирішивши, що він втік через балкон, дім закрили. Кіт залишився без їжі і води. Пухнастий щодня гукав на допомогу через розбите вікно на другому поверсі, але тікав, коли йому хотіли допомогти. Як розповіли активісти "Зоопатруля", операція порятунку була непроста. Кіт заховався під тумбу на кухні і захищався, як його великі сородичі. Двадцятихвилинна (!) боротьба закінчилася перемогою рятувальників. Лікарі надали допомогу страждальцю, а там і власники знайшлися.
Фото: з вільних джерел
Випробування вогнем
Ще одна історія стосується іншого важкого випробування. В березні всю країну облетіла світлина кота, який обгорів внаслідок обстрілів села Андріївка під Бучею на Київщині. Без болю в серці неможливо було дивитисяь на крик про допомогу, яку зафіксувала камера.
Фото: з вільних джерел
Причому, як розповів співробітник Pet House Володимир Крижанівський на своїй сторінці у Facebook, кота сфотографували, але не забрали. Тоді Володимир разом з командою "Зоопатруля" відправився в Андріївку: "В Андріївці підібрав трьох покинутих котів, одного з них хромого та обпаленого. Того, котрий був на фото, не знайшов. До того ж була інформація, що кіт з фото сліпий та глухий, а всі мої знайдені тварини нормально чули мій "кіс-кіс-кіс".
Подальші розшуки результатів не принести. Засмучений чоловік повернувся в Київ. І ввечері отримав добрі новини: лікарі ветклініки запевнили, що кіт, якого він врятував, саме той, що з фото: "Це 100% він! Всі травми збігаються: вуха, нижня щелепа, тип уражень шерсті та локалізація. І рудий тризуб на чолі!". І от коли я це прочитав та побачив нові фотки з лікарні, то зрозумів, що місію виконано!"
Пан Володимир розповів, що лікування кота буде тривалим, але він обовязково видужає, і його залишать в родині.
Фото: з вільних джерел
Фото: з вільних джерел
