Майже тиждень тому, у неділю увечері багато хто з українців у повній мірі відчув, що значить коли ворог цілеспрямовано б’є по критичній енергетичній інфраструктурі. Цього разу ціллю масованого ракетного обстрілу руських стали друга за потужністю Харківська ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС та підстанції високої напруги 330-750 кВ. За лічені хвилини об’єднана енергосистема України втратила 2863 МВА трансформаторної потужності, внаслідок чого було знеструмлено близько 1200 МВт споживачів Харківської, Запорізької, Сумської, Дніпропетровської та Полтавської області, а короткочасні проблеми з перепадами напруги у мережі відчула вся Україна.
Ворог і раніше нищив критичну інфраструктуру – бив по АЕС, нафтопереробних, енергогенеруючих, вугледобувних, розподільчих та комунальних об’єктах інфраструктури, але до цього "пояснював" це нібито тим, що на території таких об’єктів розміщені підрозділи ЗСУ. Тепер пропагандистські рфські ЗМІ відкрито закликають свою владу і військове командування прицільно руйнувати об’єкти критичної інфраструктури. А це вже зовсім інший рівень тероризму.
Енергетики рятують інфраструктуру з перших днів війни. Але буде ще важче
Руйнація енергооб'єктів – це умисний удар по системі, яка забезпечує життєдіяльність цивільного населення України. Зокрема, це стосується систем водопостачання і водовідведення, порушення яких може призвести до гуманітарної катастрофи. Знеструмлення ключових енерговузлів може спровокувати зрив роботи всього залізничного транспорту, що працює на електротязі, а це у свою чергу спровокує транспортний колапс. І цивільному населенню варто бути готовим до ймовірних сценаріїв розвитку в умовах війни – продумати, що і як робити, і підготуватись не чекаючи екстрених випадків.
Фото: facebook.com/npcukrenergo
Насправді українські фахові енергетики з перших днів повномасштабної війни очікували таких ударів і ретельно готувались до будь-якого розвитку подій. Наші енергетики і ДСНС справжні герої і сумлінно несуть свою варту. Одразу після ракетних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури 11 вересня, поки ДСНС гасили пожежі, українські диспетчери та інженери спільно з фахівцями обленерго заживили більшість відключених регіонів за завчасно підготовленими резервними схемами та алгоритмами дій. І вже через 40 хвилин після ракетної атаки почало з’являтись світло. Лише декілька годин знадобилося, щоб відновити енергоживлення всіх знеструмлених регіонів, включно з Харковом. І як тільки остаточно вдалось приборкати пожежу, ремонтні бригади розпочали масштабні відновлювальні роботи.
Уряд теж готується до важкої зими. Виділено трохи грошей
Прем'єр-міністр України наголошує, що для протистояння наслідкам ракетних атак по об’єктам критичної енергетичної інфраструктури в уряді відпрацьовують механізми резервного живлення та взаємодопомоги всіх енергокомпаній, а також формують стратегічний запас матеріальних резервів, який дозволить оперативно реагувати на виклики та проблеми тепло- і водопостачання. На це у бюджеті вже виділено понад 1,4 млрд грн.
"Ми готуємося до того, що росія буде бити по енергетичних об'єктах. І ми готові до того, щоби забезпечити важке, але стабільне проходження зими", - зазначає Денис Шмигаль.
Проте не варто забувати, що майже у половини населення України потреби у тепловій енергії забезпечуються централізованими системами опалення, а вони також стратегічна ціль для російських терористів. Значних руйнувань вже зазнала понад сотня об’єктів теплопостачання по всій країні: на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та Чернігівщині, і мери міст та очільники обласних військових адміністрацій ще у серпні застерігали, що готуються до найгірших сценаріїв і що тепло і світло буде не у всіх. І в залежності від рівня руйнації, централізованого постачання електроенергії, газу та води може не бути тривалий час.
Фото з відкритих джерел
А є ще і неочевидні для пересічних громадян, але вкрай важливі для енергетиків процеси: кожне наступне знищення енергооб’єкту окрім прямих втрат, вимагає ще й регулювання режимів роботи енергосистеми, що призводить до перевитрати паливних ресурсів, яких і так наразі обмаль. Саме тому за дорученням президента України Володимира Зеленського в Україні ініційовано створення Координаційного штабу для швидкого реагування на пошкодження енергетичної інфраструктури. "Ми маємо бути свідомі того, що підлість російських терористів не має меж – вони будуть намагатися зробити системною і таку форму терору", - наголосив Володимир Зеленський.
Ймовірні сценарії та до чого варто бути готовими. Без світла та води
Віялові відключення світла. Планове тимчасове відімкнення електропостачання напряму залежить від попиту на електрику. Населення з початком повномасштабної війни хоч і зменшило споживання електрики на 24% проте, якщо за вікном стає холодніше, то попит на електрику зростає, адже кожен гріється як може і, зазвичай, для цього використовуються електрообігрівачі. Зважаючи на окупацію найбільшої в Україні Запорізької АЕС та Каховської ГЕС, а також на регулярні обстріли критичної енергетичної інфраструктури, не виключено, що Координаційний штаб може ухвалити рішення про періодичні віялові відключення різних груп споживачів від електрики. Такий розвиток подій ймовірний за умови раптової зупинки великої електростанції (крім ЗАЕС), а також за умови запобіганню дорогому імпорту електроенергії з ЄС.
Фото: 40a.media
Для того щоб убезпечити себе від негативних наслідків ймовірних перепадів напруги у мережі та раптового зникнення струму варто вже зараз привчати себе виконувати деякі правила:
- вимикати світло та електроприлади з розетки якщо ви ними наразі не користуєтесь;
- користуватись світлодіодними лампами (більш стійкі до перепадів напруги);
- встановити стабілізатор напруги у своєму помешканні, або окремі стабілізатори напруги для великої побутової техніки, наприклад, для холодильника;
- бути свідомими та не перевантажувати мережу одночасним увімкненням великої кількості приладів, що працюють від електрики. Наприклад, не варто одночасно вмикати пралку, посудомийку і електрочайник.
На випадок раптового та планового знеструмлення бажано мати надійний ліхтар з потужним акумулятором, заряджений повербанк, а також запас свічок і сірників (запальничок). Детальніше – у нашій статті "Протидіємо росіянам разом. 7 простих і надійних засобів, які допоможуть пережити блекаут".
Немає світла – може зникнути вода. Це цілком очікуваний сценарій, адже насоси на закачування води працюють від електрики, але будемо сподіватись, що він малоймовірний, оскільки енергосистема України досить гнучка, розгалужена і має достатню кількість незалежних та резервних джерел живлення. Хоча трагічний досвід передмість Києва, населених пунктів Сумської та Чернігівської областей показав, що він є цілком можливим на територіях які зазнали серйозних інфраструктурних руйнувань і до нього теж варто підготуватись, і 5-10 бутлів з водою зайвими не будуть. А тим, хто живе у багатоповерхівках запастись ними краще поки ще є світло і працюють ліфти.
Немає опалення. Як зігрітися, коли батареї холодні ми радили у статті 20 простих рішень, щоб пережити холодну зиму. Це, звісно, обігрівачі та електричні ковдри з простирадлами, коле є світло, і цеглина на духовку, коли є газ. Але найважливіше – підготуйте квартиру до зими за допомогою утеплювачів, герметиків, скотчу чи енергозберігаючої плівки. Рідні вам щиро подякують.
Фото з відкритих джерел
