На це довелося довго чекати, але тепер пересічні росіяни на власному досвіді відчувають хоча б частку тих жахіть, які їхній режим роками завдає сусідній країні. Водночас підконтрольні державі медіа вже натякають на похмуре майбутнє – масову мобілізацію заради війни, розв'язаної диктатором. На відміну від російської армії, Збройні сили України не б'ють по цивільних об'єктах, однак повсякденне життя росіян усе одно змінюється через удари по нафтопереробних заводах, збройових заводах, об'єктах онлайн-ритейлерів і складах. Уперше за двадцять років більшість росіян визнає, що економічна ситуація в країні погіршується.
Про кремлівську параною свідчить те, що представники державних медіа не лише визнають ці факти, а й говорять про можливість повстання, згадуючи навіть 1917 рік. Навіть найзапекліші прибічники агресивної війни росії змушені визнавати наслідки українських далекобійних ударів – не в останню чергу тому, що небо над москвою та Санкт-Петербургом регулярно чорніє від диму палаючих будівель.
25 липня в ефірі радіопрограми "Ранок-Z" на каналі "Соловйов Live" російський військовий експерт Андрій Клінцевич розповів про власний досвід поїздок у військовій формі та на військовому автомобілі. За його словами, раніше цивільні махали й сигналили, вітаючи військових, а тепер демонстративно відводять погляд. Клінцевич зауважив: "Цього разу я побачив у людських очах лише втому". Він витлумачив це так: "Нам уже так остогидли всі ви, військові".
Втрата ентузіазму обертається небажанням поповнювати лави сучасних конкістадорів: кількість добровольців, які поспішають підписати контракти на військову службу, стабільно скорочується, попри обіцяні пільги й чималі грошові виплати. На початку липня телеведучий Володимир Соловйов і член ради федерації росії Олексій Кондратьєв закликали жінок, а також "поранених, хворих чи скалічених" долучатися до війни.
У публічних повідомленнях кремля є своя логіка: медійним пропагандонам дають вказівки, яких тез дотримуватися, під час регулярних нарад з високопосадовцями режиму. Підхід простий – визнати, що саме турбує населення, а потім применшити проблему або перевести розмову в інше русло. Такий підхід також дає змогу натякнути на те, що може статися далі, або оцінити суспільні настрої.
Лунають відповідні сигнали, а суспільство боїться, що режим повторить своє рішення осені 2022 року й мобілізує молодих російських чоловіків. Логіка зрозуміла: за оцінками, 450 тисяч росіян загинули, 1,4 мільйона зазнали поранень, добровільний набір скорочується, а російські війська й далі захоплюють лише незначні території – отже, потреба в нових військовослужбовцях реальна.
22 липня Державна дума ухвалила закон, який дозволяє під час офіційно оголошеної мобілізації підписувати контракти з міністерством оборони людям із непогашеною судимістю, а також обвинуваченим, справи яких ще розглядають.
Путінські пропагандисти чудово розуміють: саме згадка про можливу мобілізацію вже викликала шок у російському суспільстві. Ці побоювання визнають усі сегменти державних медіа, а це свідчить, що в кремлі проблему вважають доволі серйозною й прагнуть заглушити її звичною бравадою.
В етері радіопрограми "Повний контакт" наприкінці липня титулований ведучий державного телебачення Володимир Соловйов поскаржився на страхи й чутки про наближення нового призову, які поширилися буквально в кожному куточку росії. "Усі тільки й кажуть: мобілізація, мобілізація", – заявив він. Соловйов закликав притягувати до кримінальної відповідальності так званих Z-блогерів "за поширення паніки" й наголосив, що особисто не бачить потреби в мобілізації "на цей момент". Утім, він визнав, що навіть його близькі друзі більше не вірять його пропаганді й переконані, що справи йдуть дедалі гірше, а це, своєю чергою, робить мобілізацію майже неминучою.
Останніми днями й інші телеведучі дедалі частіше порушують тему мобілізації, наслідуючи ухильну, але водночас емоційну манеру Соловйова. Вони не заперечують прямо, що таке рішення можуть ухвалити в майбутньому. Натомість усі в один голос стверджують, що "наразі" потреби в мобілізації немає, а тоді додають, що це лише їхня "особиста думка".
Голову комітету Державної думи з питань оборони Андрія Картаполова під час нещодавнього ефіру на радіо "Маяк" запитали, що він думає про поширені чутки. Він відповів: "Я взагалі нічого не думаю про ці чутки" і додав, що наразі "потреби в мобілізації немає".
Слухачі з доброю пам'яттю, напевно, згадали: саме Картаполов ще 2022 року так само запевняв росіян, що мобілізації не буде. Вона почалася вже наступного дня.
Копітку роботу кремлівських пропагандистів дещо підривають військові вербувальники: вони користуються чутками, аби переконати громадян, які вагаються, негайно підписати контракт і отримати виплату за вступ на службу. У рекламі це звучить прямо: "Навіщо чекати на мобілізацію? Служи за гроші".
Під час позапланового ефіру програми "Повний контакт" 27 липня Соловйов апелював до патріотичних почуттів слухачів. Він звернувся до 72-річного полковника запасу у відставці Михайла Ходарьонка із запитанням: "Ви у відставці чи в резерві, адже ми на війні?" Ходарьонок підіграв і відповів: "Знаєте, коли ведуться бойові дії, вік не має значення. Будь-якого громадянина можуть призвати для виконання будь-яких оперативних завдань незалежно від віку, якщо цього вимагає безпека країни". Соловйов у відповідь задоволено посміхнувся.
24 липня в ефірі державного телешоу "60 хвилин" директор Центру стратегічних комунікацій Дмитро Абзалов закликав росію якнайшвидше завершити війну й розглянути можливість переговорів, наголосивши, що ймовірною альтернативою буде саме мобілізація. Ведуча Ольга Скабєєва роздратовано наполягала, що в росії немає іншого виходу, окрім продовження бойових дій, адже президент США Дональд Трамп не запропонував прийнятної мирної угоди й тим самим нібито поховав російські сподівання.
За день до стрімкого ухвалення закону Державною думою Росгвардія запропонувала доповнити чинні правила цивільної оборони формулюванням про захист "від небезпек, що виникають у період мобілізації, у період воєнного стану, у воєнний час".
Попередня хвиля мобілізації 300 тисяч резервістів у вересні 2022 року спричинила публічні протести й масовий виїзд чоловіків призовного віку з країни. Останні чотири роки путін уникав повторення цього кроку, однак лунають припущення, що він може знову вдатися до мобілізації після відверто сфальсифікованих виборів до Державної думи цієї осені.
25 липня той-таки Андрій Клінцевич в ефірі "Соловйов Live" обговорював кампанію українських ударів углиб території росії й зауважив, що вона, найімовірніше, продовжиться, а це лише посилить суспільне невдоволення, яке в разі осінньої мобілізації може сягнути точки кипіння.
Єдине реальне рішення – виведення російських військ з України й припинення непродуманої імперської авантюри путіна – досі залишається табу для маріонеток кремлівських медіа.
Джерело: CEPA
