Найбільш актуальною та, безперечно, найгострішою проблемою останніх місяців у Європі є безпрецедентний за своїми масштабами і динамікою наплив біженців з країн Африки та Близького Сходу.
Тисячі людей намагаючись прорватися через порт Кале із Франції до Великобританії, атакують Євротунель під Ла-Маншем. Сотні тисяч мігрантів буквально штурмують кордони Греції, Італії, Македонії, Угорщини, вступаючи у безпосередні конфлікти з місцевою поліцією. Деякі країни Європи (наприклад Угорщина) будують високі стіни в надії відгородитися від потоку біженців, інші – оголошують режим надзвичайного стану (Македонія), показуючи свою неспроможність впоратися із проблемою. Донедавна, таку картину можна було побачити лише в апокаліптичних фільмах, однак сьогодні це стає реальністю, з якою стикається об’єднана Європа.
фото: www.sbnl.eu
Причини
З одного боку, причини виникнення такої масштабної проблеми слід шукати у "хронічних" війнах, що спалахнули на території Близького Сходу та на теренах Африканського континенту. Насамперед, нескінченна громадянська війна в Сирії та розширення території Ісламської Держави, що намагається зруйнувати саме поняття держави і загрожує усьому цивілізованому світу.
З другого боку, величезна кількість мігрантів тікають із своїх країн у пошуках кращого життя, подалі від економічної нестабільності, зубожіння, голоду, соціальної несправедливості, тисяч проблем, які сьогодні не може, або не бажає подолати міжнародне співтовариство.
За інформацією британської газети The Guardian, на сьогодні, більш ніж півмільйона людей все ще очікують на свій «квиток до раю» на території Лівії. Драматизму ситуації додає той факт, що мігранти перепливають Середземне море цілими сім’ями, з новонародженими дітьми, вагітними жінками, особами похилого віку. Тисячі людей так і не досягають берегів омріяної Європи. Більшість із них відпливають від берегів Лівії на переповнених ненадійних суднах і човнах. Лише цього року, більше двох тисяч мігрантів потонули в морі, що перевищує минулорічну трагічну статистику в 20 разів.
фото: www.nytimes.com
Відомий фотограф Деніель Еттер, фото якого набуло популярності по всьому світі так описав цей екстраординарний момент: "Я ніколи не був настільки враженим і, водночас, настільки спритним для того щоб спіймати цей кадр, який так яскраво висвітлив батьківські муки. Фото було зроблено в момент, коли глава сирійської сім’ї Лаїт Маджід вперше ступив на грецький берег острова Кос. Йому вдалося попри всі небезпеки переправити родину в безпечне місце".
За даними ООН, лише на початку серпня до Греції прибуло більше 20 тисяч біженців і їх кількість з кожним днем продовжує збільшуватись.
фото: s1.ibtimes.com
Ось як сьогодні, згідно з даними Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів ЄС (Frontex), виглядає схема основних маршрутів нелегального потрапляння біженців на територію Європи (в тому числі з України):
фото: bbci.co.uk
Реакція ЄС
Підсумовуючи останні тенденції, єврокомісар з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства Дімітріс Аврамопулос наголосив, що ця міграційна криза є найбільшою з часів Другої Світової війни. Канцлер ФРН Ангела Меркель взагалі визнала, що «проблема біженців» затьмарила собою всі інші сучасні загрози Європі, в тому числі, грецьку проблему.
Кількість біженців, що перебувають біля кордонів Євросоюзу досягла в липні рекордних 107 тисяч осіб, повідомляють представники ЄС . Це найвищий показник з 2008 року, відколи почали вести підрахунки. Лише в Німеччині кількість мігрантів, що претендують на політичний притулок, за підсумками цього року може становити 750 тисяч осіб, про що йдеться в офіційних прогнозах.
Всередині ЄС точаться гострі дебати щодо того, як виходити із ситуації. Ще в квітні цього року Євросоюзом, за ініціативи президента Єврокомісії – Жана Клода Юнкера був затверджений екстрений план по боротьбі з нелегальною міграцією, що передбачає розподіляти сотні тисяч мігрантів за допомогою системи квот. Критеріями для визначення чисельності прийнятих мігрантів є розмір населення, ВВП і рівень безробіття в конкретній країні, а також кількість вже прийнятих мігрантів.
Однак цей план піддався нищівній критиці не лише з боку офіційних урядів (зокрема Італії, Греції, Угорщини), а й викликав серйозне незадоволення серед суспільства. Протести громадян проти вищезгаданої системи квот охопили більшість країн ЄС.
Окремі держави, наприклад, Угорщина намагаються самостійно боротися з напливом мігрантів, будуючи шестиметрову стіну вдовж всієї лінії кордону із Сербією. Великобританія вчергове погрожує вийти зі складу ЄС. Словаччина заявляє, що буде приймати лише біженців-християн із Сирії, оскільки їм легше буде інтегруватися в суспільство, аніж до прикладу мусульманам. Очевидно, що всі ці, а також, багато інших позицій створюють чергову загрозу існуванню консенсусу та єдиній сильній позиції ЄС.
Висновки
Очевидно, що в сучасних умовах, коли криза вже перебуває на стадії ескалації, система квотування виглядає, м’яко кажучи несвоєчасною. Подібна політика має небагато шансів на успіх в тому випадку, коли щодо неї потрібен консенсус і згода усіх двадцяти восьми країн-членів Євросоюзу.
Підсумовуючи, слід зазначити, що ймовірні наслідки сучасної міграційної кризи ЄС можуть бути досить непередбачуваними. В найближчій перспективі, проблема інтеграції мігрантів в суспільне життя Європи стане однією із найскладніших для регулювання. Практика останніх років вказує на те, що багато вихідців із Близького Сходу та Африки під впливом релігійного фундаменталізму створюють загрозу європейській безпеці всередині ЄС.
З іншого боку, поява та популярність численних праворадикальних груп та партій зумовлена ростом незадоволення збільшенням кількості мігрантів в європейських країнах. Конфлікти на міжетнічній та міжрелігійній основі серед біженців можуть стати буденною реальністю, особливо зважаючи на активну пропаганду радикального ісламізму з боку терористичної організації Ісламська Держава.
В численних інтерв’ю мешканці європейських міст часто скаржаться на те, що замість того, щоб допомагати біженцям на території власних країн, ЄС впускає їх до себе. Таким чином, Євросоюз намагається боротися не з "корінням проблеми", а лише з її наслідками.
Для того, щоб впоратися з "міграційною проблемою", особливо в ситуації кризи, необхідний не лише загальний бюджет, спільна позиція, але й, найголовніше – чітка середньострокова та довгострокова стратегія. Можливо, ЄС і вдасться вирішити проблему сотень тисяч біженців, однак, швидше за все цей процес буде довгим та неймовірно важким, зважаючи на непримиренні позиції держав-членів.
