Близько 2,5 років тому десяток високопоставлених німецьких офіцерів зібралися у трикутному військовому комплексі в Берліні, щоб розробити секретний план війни з росією. Зараз вони поспішають його реалізувати, пише американська Wall Street Journal.
Видання наголошує, що успіх плану залежатиме від швидкості військового нарощування та успіху грандіозної логістичної операції, що лежить в основі "Оперативного плану Німеччина" – 1200-сторінкового секретного документа, складеного за непримітними стінами казарми Юліуса Лебера.
У плані детально описано, як 800 000 німецьких, американських та інших військ НАТО будуть переправлятися на схід, до лінії фронту. У ньому нанесено на карту порти, річки, залізниці та дороги, якими вони подорожуватимуть, а також способи їхнього постачання та захисту на шляху.
На вищому рівні, зазначає WSJ, цей план є найяскравішим на сьогодні проявом того, що його автори називають "загальносуспільним" підходом до війни. Таке стирання межі між цивільною та військовою сферами означає повернення до мислення часів Холодної війни, але з урахуванням нових загроз і перешкод, яких тоді не існувало, – від занепалої інфраструктури Німеччини до недосконалого законодавства та зменшення чисельності збройних сил, пише видання.
За його словами, німецькі посадовці очікують, що росія буде готова і бажатиме атакувати НАТО у 2029 році. Але низка випадків шпигунства, диверсій та вторгнень у повітряний простір Європи, багато з яких західні спецслужби приписують москві, свідчать про те, що вона може готуватися до нападу раніше.
Якщо їм вдасться підвищити стійкість Європи, планувальники вважають, що вони не тільки зможуть забезпечити перемогу, але й зменшити ймовірність війни.
Підготовка до війни
Географічне положення Європи означає, що в разі конфлікту з росією НАТО здебільшого покладатиметься на німецькі порти, залізниці та автомагістралі.
"Мета в тому, щоб запобігти війні, чітко давши зрозуміти нашим ворогам: якщо вони нападуть на нас, їм це не принесе успіху", – цитує WSJ високопоставленого військового, одного з перших авторів плану.
Масштаб необхідних зараз змін продемонстрували цієї осені десь у сільській місцевості на сході Німеччини. Там оборонний підрядник Rheinmetall розбив польовий табір для 500 солдатів із гуртожитками, 48 душовими кабінами, п'ятьма заправними станціями, польовою кухнею, системою спостереження за допомогою дронів та озброєною охороною, яку перевірили на російський і китайський вплив. Він був побудований за 14 днів і демонтований за сім.
"Уявіть, що потрібно з нуля збудувати маленьке містечко і розібрати його всього за кілька днів", – розповів керівник відділу продажів логістичного підрозділу Rheinmetall Марк Леммерманн.
Нещодавно Rheinmetall підписала угоду на суму 260 мільйонів євро про постачання німецьким і натівським військам, що є частиною зусиль армії із залучення більшої кількості приватних компаній до плану.
Як зазначає WSJ, осіння операція також виявила недоліки: земля не могла вмістити всі транспортні засоби, розповів Леммерманн, а ділянки були розкидані і не межували між собою, тому Rheinmetall доводилося возити солдатів туди-сюди автобусами. Під час попередніх навчань з'ясувалося також, що в певному місці потрібен новий світлофор, щоб розвантажити затори, коли військові колони рухаються країною.
Видання стверджує, що такі уроки постійно враховують в OPLAN та його додатках. Цей документ, що зберігається на ізольованій від зовнішніх мереж військовій "червоній мережі", зараз існує вже у другій редакції.
Одні з найбільших перешкод для військових планувальників Німеччини нематеріальні: громіздкі правила закупівель, обтяжливе законодавство про захист даних та інші норми, створені в більш мирну епоху. Реалізація плану вимагає зміни менталітету, знищення звичок, сформованих майже цілим поколінням.
"Ми повинні заново навчитися тому, чого вже не пам'ятаємо. Ми повинні повернути людей з пенсії, щоб вони розповіли нам, як ми це робили раніше", – цитує видання заступника міністра оборони Нілса Шміда.
Тривожна аварія
На прикладі відрізку дороги на федеральній автомагістралі A44 між селами Штайнхаузен і Бренкен у Західній Німеччині WSJ розповідає, як Європа знизила свою пильність за останні чотири десятиліття миру, і що потрібно, щоб знову її підвищити.
На відміну від інших ділянок автобану, розділювальна смуга на цьому 3,5-мильному відрізку вкрита не травою, а твердим асфальтом. Зони відпочинку надзвичайно великі і мають дивну форму. Навколо немає жодних естакад чи ліній електропередач, зазначає видання. За його словами, під час Холодної війни було побудовано десятки таких ділянок для використання як аварійні злітно-посадкові смуги. Під парковками закопували резервуари з авіагасом. Відбійники можна було швидко зняти, а мобільну диспетчерську вежу розгорнути за лічені хвилини.
Так звана інфраструктура подвійного призначення була нормою в Німеччині під час Холодної війни. Подібно до того, як обов'язковий призов означав тісний зв'язок цивільного і військового життя, автомагістралі, мости, залізничні станції та порти проєктували так, щоб у разі потреби вони слугували військовими об'єктами.
Потім Холодна війна закінчилася, як і потреба в інфраструктурі подвійного призначення. Тунелі та мости, побудовані після цього, часто були занадто вузькими або неміцними, щоб пропускати військові колони. У 2009 році Берлін скасував вимоги встановлювати на дорогах знаки, що показують, яку вагу військової техніки вони здатні витримати.
Навіть інфраструктура часів Холодної війни не завжди придатна для використання. За оцінками Берліна, 20% автомагістралей і понад чверть автомагістральних мостів потребують ремонту через хронічне недофінансування. За даними федерації німецьких морських портів, порти ФРН на Північному та Балтійському морях потребують робіт на суму 15 млрд євро, включаючи 3 млрд євро на модернізацію подвійного призначення, таку як зміцнення доків.
Така нерівномірність обмежуватиме свободу пересування військових у разі війни. Вузькі місця на карті мобільності військових є одними з найретельніше охоронюваних секретів плану.
Нещодавній маловідомий, але значущий інцидент, за словами WSJ, підкреслює цю проблему. Вночі 25 лютого 2024 року вантажне судно Rapida під прапором Нідерландів протаранило залізничний міст через річку Хунте на північному заході Німеччини, зупинивши залізничний рух.
Залізничний оператор Deutsche Bahn збудував тимчасовий міст, який відкрили через два місяці, але в липні його протаранив інший корабель, знову перервавши залізничний рух на місяць.
Попри те, що ці інциденти потрапили лише до місцевих новин, у НАТО здійнялася паніка. Причина: міст розташований на єдиній залізничній гілці, що веде до порту Норденхем на узбережжі Північного моря – на той момент це був єдиний термінал у Північній Європі, який мав ліцензію на обробку всіх вантажів боєприпасів для України.
В обох випадках служби безпеки не виявили ознак навмисної диверсії. Проте постачання боєприпасів було заблоковано на кілька тижнів, а частину вантажу довелося перевантажити назад на кораблі. Згідно з доповіддю Міністерства оборони США для Конгресу, вище військове командування США в Європі було змушене переправити вантажі до польського порту. "Багато портів мають лише один залізничний маршрут до внутрішніх районів країни. Це слабке місце", – зазначив генеральний директор компанії Niedersachsen Ports, яка володіє кількома портами в Нижній Саксонії, Хольгер Банік.
У короткостроковій перспективі підвищення стійкості означає максимальне використання існуючих автомобільних і залізничних мереж. У довгостроковій перспективі Берлін планує до 2029 року витратити 166 млрд євро на інфраструктуру, зокрема понад 100 млрд євро на залізниці, які довгий час перебували в занедбаному стані, і надати пріоритет інфраструктурі подвійного призначення, інформує WSJ.
Коли події розвиваються не за сценарієм
За словами американського видання, багаторічні зусилля з метою повернути Німеччині боєготовність почалися через кілька днів після повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році, коли канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив про створення фонду переозброєння на суму 100 млрд євро, назвавши це рішення zeitenwende, або "епохальною зміною".
Пізніше того ж року німецькі збройні сили, відомі як Бундесвер, створили Територіальне командування для керівництва всіма операціями на території країни і доручили його командувачу, генерал-лейтенанту Андре Бодеманну, ветерану Косово та Афганістану, розробити OPLAN.
У разі війни з росією Німеччина вже не була б прифронтовою державою, а стала б тиловим плацдармом. На додачу до деградованої інфраструктури їй довелося б мати справу зі скороченими за чисельністю збройними силами та новими загрозами, такими як дрони.
"Біженці та підкріплення надходитимуть з протилежних напрямків. Ці потоки потрібно буде спрямувати, а Бундесвер самотужки не впорається із цим завданням, особливо під час бойових дій", – цитує видання керівницю трансатлантичних ініціатив з безпеки у Німецькому фонді Маршалла США Клаудію Мейджор.
Це означає, що військовим доведеться об'єднатися з приватним сектором і цивільними організаціями в масштабах, яких раніше не було, констатує WSJ.
За його інформацією, до березня минулого року, спираючись на відгуки від дедалі ширшого кола міністерств, урядових агентств і місцевих органів влади, команда Бодеманна завершила першу версію плану. Відтоді почались його випробування на практиці.
Поки новий уряд Мерца цього року гучно рекламував оборонну програму видатків на 500 млрд євро та повернення до строкового призову, Бундесвер працював непомітно: проводив інструктажі для лікарень, поліції та служб реагування на надзвичайні ситуації, укладав угоди із землями та оператором мережі автобанів і промальовував транзитні маршрути для військових колон.
Наприкінці вересня у північному місті-землі Гамбург відбулися військові навчання під назвою "Червона буря Браво", покликані відпрацювати взаємодію між Бундесвером, поліцією, пожежниками та органами цивільного захисту.
Сценарій був мініатюрною версією OPLAN в дії: 500 військовослужбовців НАТО мали висадитися в порту, щоб сформувати військову колону із 65 транспортних засобів, який рухався б на схід через місто. Вони мали відбивати спроби блокування порту, атаки дронів та протести. Але, за словами WSJ, події розгорталися не за сценарієм.
Військова колона завжди рухається як єдине ціле: перетнувши перехрестя вона не зупиняється, незалежно від кольору світлофора. Жоден цивільний транспорт не повинен мати змоги вклинитися в нього. Та коли колона проходила контрольно-пропускний пункт, офіцери, що стояли осторонь, дратувалися через великі проміжки між машинами. Згодом чорний дрон, що дзижчав у небі, спричинив коротку паніку перш ніж по радіо підтвердили, що це апарат Бундесверу.
Потім з кущів вистрибнули протестувальники й приклеїли себе до асфальту перед машинами. Цей епізод був частиною навчань, а роль демонстрантів виконували резервісти. Солдатам не дозволялося втручатися. Поліція, яка мала таке право, виявилася не готовою, оскільки не мала розчинників, необхідних для відклеювання "протестувальників".
На те, щоб колона знову рушила, пішло дві години. За відведений час було подолано менше 10 км.
Зростання кількості диверсій
Як зауважує WSJ, недосконалість законодавства мирного часу також ускладнює для Німеччині захист від диверсій – однієї з найбільших загроз для OPLAN.
Відомо, що такі диверсії вже відбуваються. За останні роки залізнична інфраструктура стала об'єктом десятків нападів, від підпалів до пошкодження кабелів. У жовтні суд Мюнхена засудив чоловіка до тюремного ув'язнення за планування диверсії на військових об'єктах та залізничній інфраструктурі в інтересах росії. Цього тижня Польща заявила, що за вибухом, який пошкодив залізничні колії на сході країни, стоїть росія. За даними німецьких внутрішніх спецслужб, лише торік вони провели майже 10 000 перевірок співробітників операторів критичної інфраструктури.
"Якщо Німеччина має стати хабом НАТО, то на місці ворога я хотів би бити саме по цьому: блокувати порти, знеструмлювати енергосистему, паралізувати залізниці", – розповів Пол Стробель, керівник відділу зв'язків із громадськістю Quantum Systems, виробника розвідувальних дронів за підтримки Пітера Тіля, який веде переговори з Бундесвером про забезпечення захисту конвоїв та інфраструктури в рамках OPLAN.
Quantum Systems, один із найбільших і найуспішніших оборонних стартапів Німеччини, поставив сотні дронів до Молдови та Румунії, а тисячі з них щодня літають в Україні, розповів Стробель WSJ. Однак досі стартап продав лише 14 дронів Бундесверу.
Quantum-Systems, виробник дронів подвійного призначення для спостереження та картографування, веде переговори з німецькими військовими щодо забезпечення безпеки військових колон для OPLAN. DPA/Zuma Press
Одним із головних винуватців є застаріле законодавство. Дрони, які продають німецьким збройним силам, не можна запускати над забудованими територіями. Закон також вимагає, щоб вони мали сигнальні вогні. "Це має сенс у цивільному використанні, але суперечить меті у військових умовах", – пояснив Стробель.
За словами WSJ, Бундесвер оптимістично оцінює свій прогрес. "Враховуючи, що ми починали із чистого аркуша на початку 2023 року, ми дуже задоволені тим, де ми знаходимося сьогодні. Це дуже складний добре опрацьований продукт", – зазначив виданню співавтор OPLAN.
Водночас, як показали останні стрес-тести, ще є над чим працювати, щоб план і реальність збіглися. Найбільша невизначеність, з якою стикаються планувальники, – це те, скільки часу вони мають. З огляду на різке зростання кількості диверсій, кібератак та вторгнень у повітряний простір, різниця між миром і війною дедалі більше розмивається. "Загрози реальні. Ми не воюємо, але ми більше не живемо у мирний час", – заявив у вересні канцлер Фрідріх Мерц на зустрічі з бізнес-лідерами.
Джерело: Wall Street Journal
