Київський стартап Aerobavovna, що займається розробкою повітряних куль, провів у січні тренінг для українських військових.
Військова технологія часів Французької революції отримує нове життя на сучасному полі бою завдяки використанню ШІ, пише Wall Street Journal. Як зазначає видання, від війни росії проти України до Тихого океану – повітряні кулі повертаються завдяки високотехнологічним інноваціям у сенсорах, автономності та матеріалах. Ці недорогі системи можуть вести розвідку, з'єднувати комунікаційні мережі та транспортувати вантажі. Вони майже не помітні для радарів і можуть підніматися вище за передавачі РЕБ, які виводять з ладу інші повітряні платформи.
Вони також можуть нести зброю, зокрема одноразові ударні дрони, і долати тисячі кілометрів, щоб уражати віддалені цілі, завдаючи руйнувань і сіючи страх далеко від лінії фронту.
Військові вже звертають на це увагу. Висотні повітряні кулі планують використати під час навчань армії США у Неваді та в різних країнах Європи у квітні; також військові готуються випробувати рої повітряних куль у Тихому океані наприкінці цього року. Європейські союзники тестують повітряні кулі для різних військових завдань.
"Все, що можна зробити з літака, можна зробити з повітряної кулі, і більшість країн не звертають на це уваги", – пояснив колишній старший офіцер спеціальних операцій США Пітер Філліпс, який працював із повітряними кулями.
Тим часом росія та її союзники – від білорусі до Північної Кореї – використовували повітряні кулі для залякування і дестабілізації своїх сусідів.
Зазвичай стратосферні вітри дмуть на схід – від України в бік росії.
Але, наголошує WSJ, жодна країна не просунула використання повітряних куль так далеко, як Україна: їх застосовують для сміливих ударів углиб росії, а також для розвідки, транспортування й приманки. Київ, якому бракує фінансових ресурсів та доступу до достатньої кількості сучасного озброєння, звернувся до повітряних куль як до недорогого резервного варіанта з асиметричною перевагою завдяки місцевим вітровим умовам.
"Це необхідно, бо ми ніколи не матимемо достатньо дронів і ракет дальньої дії. Нам це потрібно, щоб досягти успіху", – пояснив співзасновник київського стартапу Aerobavovna Юрій Висовен.
Україна почала використовувати повітряні кулі невдозі після вторгнення росії: щоб скидати бомби чи гранати й виснажувати російську оборону, а також переносити вантажі, які на радарі виглядали як бойові літаки. У 2024 році Україна почала застосовувати повітряні кулі – часто від американських постачальників – як платформу для доставки невеликих дронів-камікадзе, що самостійно наводяться на точну ціль.
За словами обізнаних осіб, таке поєднання дало змогу завдавати ударів углиб російської території, націлюючись на нафтові родовища та нафтопереробні заводи, морські термінали та залізничну інфраструктуру, послаблюючи економіку країни.
"Це дуже важлива частина загальних зусиль України, спрямованих на те, щоб змусити росію сісти за стіл переговорів на набагато більш розумних умовах", – пояснив експерт з питань російської армії Майкл Кофман з Фонду Карнегі за міжнародний мир.
За даними російських медіа та обізнаних осіб, торік українські сили використовували повітряні кулі для атак на російські НПЗ, а також на москву і Рязань. У грудні, за словами цих джерел, повітряні кулі застосовувалися для доставки ударних дронів до російської столиці, через що тимчасово закривали основні аеропорти.
"Ви можете робити це увесь день, поки не вичерпаєте їхні засоби ППО, адже повітряні кулі коштують недорого", – пояснює 73-річний аерокосмічний інженер з Брукліна Роберт Зубрін, який заснував Pegasus Aerospace – стартап із Колорадо, що виробляє військові повітряні кулі.
Як відомо кожній дитині, повітряні кулі залежать від вітру. В Україні переважають західні вітри, тож повітряні кулі природно рухаються у бік росії. "Вітер – це низка односторонніх вулиць", – розповідає Кайл Герре, ветеран армії США, який досліджує технологію навігації повітряних куль у Массачусетському технологічному інституті.
Оператори стверджують, що поєднання штучного інтелекту з точнішими прогнозами погоди спростило ураження віддалених цілей і підвищило точність. Повітряні кулі піднімаються й опускаються за допомогою вентиляційних отворів або пропелерів, щоб знайти потрібні повітряні потоки.
Директор зі стратегії та трансформації розвідувального підрозділу армії США Ендрю Еванс зазначив, що збиття повітряної кулі, яка коштує кілька сотень доларів, може обійтися противнику в мільйони доларів. За останні три роки армія США витратила на повітряні кулі понад 10 мільйонів доларів і зобов'язала підрозділи почати їх застосовувати.
"Ми, безумовно, стежимо за тим, що відбувається в Україні, і виносимо із цього уроки", – зазначив Еванс у коментарі для WSJ.
Як зауважує видання, у законі про видатки, який підписав Трамп, було передбачено 50 мільйонів доларів на розробку та закупівлю військових повітряних куль для польотів на великій висоті. Серед можливих способів їх використання – транспортування зброї та постачання через Тихий океан, а також забезпечення спостереження в гіпотетичному конфлікті з Китаєм.
Головний технічний директор армії Алекс Міллер повідомив, що американська армія випробує ударні можливості з використанням повітряних куль під час навчань у Тихому океані в березні цього року. Заохочена успішним експериментом минулого року, під час якого повітряні кулі пролетіли сотні миль суходолом над Атлантичним океаном та забезпечували розвідку і зв'язок для морських сил, армія США зараз готується до запуску до 100 повітряних куль, які координують свої дії між собою та з іншими системами озброєння.
"Все це робиться для збільшення дальності дії", – пояснив Міллер.
WSJ нагадує, що повітряні кулі вперше були використані у бойових діях під час Французької революції. Наповнені воднем, вони використовувалися для розвідки позицій ворога, а їхні пасажири вручну малювали карти поля бою. Вони відіграли значну роль у Громадянській війні у США і незабаром після цього у франко-прусській війні. Жорсткі газонаповнені дирижаблі – відомі як цепеліни – виконали перші наступальні місії, коли екіпажі скидали бомби на Англію під час Першої світової війни.
Повітряна куля "Інтрепід" надувається перед битвою при Фейр-Оукс під час Громадянської війни у Вірджинії в 1862 році.
Як зазначає видання, у 2023 році китайська шпигунська повітряна куля пролетіла над Північною Америкою протягом тижня, перш ніж американські військові збили її біля узбережжя Атлантичного океану. Цей інцидент представники національної безпеки широко розцінили як ганьбу для Вашингтона. Тимчасове закриття повітряного простору навколо аеропорту "Ель-Пасо" минулого тижня, після того як Митна та прикордонна служба США застосувала протидроновий лазер до повітряних куль, які виявилися святковими, продемонструвало, як вони можуть заплутати системи ППО.
Сучасні висотні повітряні кулі відкрили нову зону повітряної переваги – вище за дрони і винищувачи, але нижче за супутники. Ці кулі можна скласти до розміру наплічника; вони оснащені легкими камерами та іншими датчиками і працюють на сонячній енергії, використовуючи матеріали, що поглинають сонячні промені, або невеликі сонячні панелі. Вони здатні самостійно коригувати курс, а оператори можуть завантажувати оновлення програмного забезпечення, щоб змінювати завдання кулі.
Зубрін, засновник Марсіанського товариства та один із провідних фахівців у дослідженні Марса, багато років тестував для NASA повітряні кулі, призначені для посадки на Червоній планеті. У космос вони так і не полетіли, але після початку війни в Україні він згадав про їхню практичну корисність.
"Малі БпЛА знову зробили повітряні кулі актуальними", – зазначив він.
У 2024 році він заснував компанію Pegasus, вклавши власні кошти та залучивши кількох інженерів з Колорадо та Східної Європи. Повітряні кулі Зубріна скидають із літаків, гелікоптерів або дронів; вони розкриваються і наповнюються повітрям, як парашут, поглинаючи тепло сонця, щоб триматися на плаву. Відсутність газових балонів робить їх легшими для транспортування і достатньо дешевими, щоб їх можна було залишити там, де вони приземляться.
"Якщо ви запускаєте повітряну кулю з відкритого поля, ви ризикуєте отримати удар у відповідь від ворога", – пояснив Зубрін, який з того часу зібрав 2,5 мільйона доларів венчурного капіталу і постачає ці системи армії та Повітряним силам США для випробувань.
У Києві Висовен після вторгнення росії в Україну перейшов від бізнесу з парашутного туризму до повітряних систем. Сьогодні Aerobavovna постачає прив'язні повітряні кулі українській армії, яка використовує їх поблизу лінії фронту для ретрансляції радіосигналів і виявлення випромінювань ворога. За словами Висовена, його повітряні кулі також несуть корисне навантаження для ударів углиб росії.
Компанія Planetfall, що базується у Великій Британії та Німеччині, розробила ударні дрони, які скидаються з повітряних куль на висоті 100 000 футів (близько 30 км), де низькі температури та розріджене повітря завдають серйозної шкоди звичайним дронам. Після скидання безмоторні БпЛА можуть вражати ціль майже вертикально, що робить їхнє перехоплення практично неможливим; додатковою перевагою є відсутність радіозв'язку або теплового сліду від двигуна, які могли б їх викрити, зазначив засновник компанії Віктор Фрайхер фон Зюскінд. Planetfall має контракти на дослідження і розробки з британською армією, а Україна вже використовувала її системи.
Етан Торнтон розповів, що зацікавився повітряними кулями у 17 років після того, як прочитав про проєкт Google, який утримував одну з куль над Пуерто-Рико майже рік. Його компанія Mach Industries, що базується у Південній Каліфорнії, торік запустила проєкт із повітряними кулями і розробила новий спосіб виробництва матеріалу, який дозволяє уникнути ручного зшивання та радикально знижує вартість.
"Раніше ми жили у світі, де будували дуже дороге й важке обладнання, і це було схоже на церемонію проводів корабля "Мейфлауер" під час його спуску на воду, – сказав Еванс. – Це вже не той світ, у якому ми живемо".
Джерело: Wall Street Journal
