Головну військову динаміку поточного етапу війни Ірану зі США та Ізраїлем можна охарактеризувати як гонку на виснаження ракетних арсеналів.
Іран прагне виснажити регіональні арсенали протиракетної оборони, завдаючи ударів по стратегічних і резонансних цілях. Натомість США та Ізраїль намагаються виявити й знищити іранські транспортно-пускові установки (ТПУ) до того, як ті встигнуть здійснити пуск, а також вивести з ладу систему командування й управління та виробничі потужності іранської ракетної промисловості.
Як заведено називати це завдання, "полювання на ТПУ" історично було надзвичайно складним. Спроби під час операцій "Буря в пустелі" та "Свобода Іраку" дали обмежені результати. Проте повітряна кампанія Ізраїлю проти Ірану минулого року, ймовірно, стала першим прикладом успішної масштабної кампанії з повітряного ураження ворожих ТПУ.
Схоже, тепер цей успіх повторюється: десятки відео, оприлюднених офіційними каналами США та Ізраїлю, демонструють знищення іранських мобільних пускових установок. Військово-повітряні сили Ізраїлю заявили, що лише вони з початку війни знищили понад 300 ракетних пускових установок.
Ймовірно, цьому сприяло рішення Ірану ховати ракети у великих підземних бункерах. Вважається, що значна кількість американсько-ізраїльських дронів середнього й висотного ешелонів діє над Іраном практично безкарно. Вони забезпечують безперервне спостереження, що дозволяє фіксувати момент виходу пускових установок і полегшувати їх знищення.
Успішні операції з протидії ТПУ значною мірою стали можливими також завдяки довоєнним розвідданим про бази зберігання ТПУ та маршрути їх розосередження.
Як і очікувалося, Іран відповів ракетними ударами й атаками далекобійних дронів по американських базах у регіоні, Ізраїлю та сусідніх країнах регіону – насамперед Бахрейну, Кувейту, Катару, Саудівській Аравії та ОАЕ. Цілями стали як військова і цивільна інфраструктура, так і житлові квартали.
Хоча "туман війни" досі приховує багато деталей, якщо порівнювати з "12-денною війною" у червні 2025 року та попередніми ракетними ударами між Іраном та Ізраїлем, пуски іранських балістичних ракет стали помітно нерівномірнішими, значно меншими за масштабом і менш скоординованими. Це, найімовірніше, відображає результати тривалої ударної кампанії США та Ізраїлю, яка погіршила не лише доступність ТПУ, а й стан системи командування й управління, ускладнивши координацію ракетних операцій у масштабах театру воєнних дій.
У результаті Іран, ймовірно, був змушений покладатися на дедалі менші підрозділи, які діяли на підставі заздалегідь делегованих повноважень для виконання попередньо затверджених планів ударів, а іноді діяли з власної ініціативи.
Загалом за перші шість днів війни Іран, ймовірно, випустив від 600 до 700 балістичних ракет, що є порівняно невеликою кількістю. Під час "12-денної війни" Іран, схоже, використав близько 500-600 балістичних ракет. Однак у тому конфлікті він покладався виключно на балістичні ракети середньої дальності для ударів по Ізраїлю й не застосовував ракети малої дальності.
З огляду на те, що в нинішньому конфлікті ракети малої дальності є дієвим засобом ураження регіональних союзників США, а саме протистояння є, мабуть, більш екзистенційним для виживання режиму, можна було б очікувати масштабнішого їх застосування.
Чи зможуть США та їхні регіональні союзники пережити протистояння з Іраном до того моменту, коли його балістичні ракетні спроможності будуть достатньо виснажені, значною мірою залежить від глибини союзницьких запасів перехоплювачів.
Оскільки інтенсивність іранських ракетних обстрілів різко знизилася – найімовірніше, внаслідок виснаження запасів ТПУ, – ситуація наразі виглядає прийнятною. Хоча відкидати балістичний ракетний потенціал Ірану ще, можливо, зарано, більшість країн Перської затоки можуть розраховувати на те, що витримають конфлікт, не наблизившись до вичерпання своїх запасів перехоплювачів.
Реальність така, що, на відміну від балістичних ракет, далекобійні безпілотники оголили прогалини в обороноздатності держав Перської затоки. Ці країни та США покладалися на пілотовану авіацію для перехоплення безпілотників типу Shahed.
Втім, окремі безпілотники неодноразово проривали оборону й уражали військові та символічні цілі, зокрема посольство США в Ер-Ріяді та об'єкти Amazon Web Services, що навряд чи позитивно позначається на репутації збройних сил США та їхніх союзників.
Джерело: CEPA
