"Саміт щодо Гази" Дональда Трампа може наочно показати росії, наскільки війна проти України підірвала її міжнародний статус, пише The Guardian.
Коли путін вперше оголосив, що проведе саміт "росія – арабський світ", у кремлі уявляли, як лідери регіону прилітають до москви обговорювати питання регіональної безпеки та енергетичні відносини під головуванням російського лідера. Про саміт оголосили у квітні й готували його місяцями. Захід планували на середу як вітрину незмінного впливу москви на Близькому Сході та доказ того, що вона зовсім не в ізоляції попри західні санкції.
Але путіну довелося відкласти цей захід, після того як участь підтвердили лише кілька лідерів, зокрема президент Сирії Ахмед аль-Шараа та голова Ліги арабських держав Ахмед Абу аль-Гейт, констатує The Guardian.
Натомість у понеділок увага світу була прикута до Єгипту, де світові лідери зібралися на газський "мирний саміт", звісно без участі росії. У Шарм-ель-Шейху Дональд Трамп разом з єгипетським президентом Абдель Фатахом ас-Сісі привітали глав держав з Близького Сходу і Європи, які підписали довгоочікуваний договір щодо Гази, а лідери наперебій намагалися потрапити в кадр поряд із президентом США.
Хоча аналітики й кажуть, що від москви ніколи не очікували провідної ролі у мирному процесі щодо Гази, її відсутність у Єгипті, за словами британського видання, підкреслила реальність, яку кремль не хоче визнавати: з початком війни проти України, її вплив на Близькому Сході, який довго позиціонували як противагу Заходу, згасає.
Таку ж думку висловюють і деякі експерти. Так, експертка з питань російської зовнішньої політики з Берліна Ганна Нотте переконує, що дипломатична роль росії на Близькому Сході знизилася в результаті війни в Україні. На її думку, коли справа доходить до великих подій, основні гравці в регіоні більше не дивляться в бік москви.
Саміт в Єгипті, зауважує The Guardian, також підкреслив зміни в регіоні, де багато лідерів зараз зосереджені на зміцненні відносин із Трампом, тоді як у Вашингтоні зростає розчарування через відмову путіна припинити війну в Україні.
Видання нагадує, що протягом майже десятиліття Близький Схід слугував сценою для довгоочікуваного повернення путіна до світової величі. Військове втручання росії у громадянську війну в Сирії у 2015 році врятувало режим Башара Асада від краху, забезпечило росії постійні військово-морські та повітряні бази на Середземному морі та відновило імідж москви як держави, здатної проєктувати силу далеко за межі своїх кордонів.
З початком повномасштабного вторгнення в Україну, зазначає The Guardian, москва була змушена переорієнтувати значну частину своїх військових, економічних і дипломатичних ресурсів, що не дозволило їй підтримати Асада, коли його режим почав хитатися. Вона також спокійно спостерігала, як інший її ключовий союзник, Іран, зазнавав неодноразових ударів ізраїльських військ по частині своєї військової та економічної інфраструктури.
Попри роки вибудовування зв'язків із Палестинською владою та прийом делегацій Хамас у москві, росія не відіграла жодної відчутної ролі у переговорах, які призвели до перемир'я в Газі.
Ставши здебільшого на бік палестинців і зблизившись з Іраном, путін зіпсував свої колись теплі відносини з Беньяміном Нетаньягу. Натомість Президент України Володимир Зеленський минулого місяця заявив, що Ізраїль передав Києву систему протиракетної оборони Patriot.
Публічно російські еліти висловили похвалу зусиллям Трампа щодо завершення війни в Газі, що є частиною ширшої кампанії з метою завоювання прихильності американського лідера. Минулої п'ятниці путін заявив, що запропонував відкласти власний саміт росії та арабського світу, "щоб не заважати" ініціативі Трампа, і вихваляв очолювані США кроки для припинення війни в Газі. "Якщо Трампу вдасться досягти всього, що він намітив, це буде справді історична подія", – сказав він журналістам під час візиту до Таджикистану.
Проте, зауважує The Guardian, серед високопоставлених російських чиновників відчувається розчарування через те, що їх відсунули на другий план. Давній міністр закордонних справ Сєргєй Лавров заявив у понеділок, що хоча росія "не відмовиться брати участь у зусиллях із врегулювання ситуації на Близькому Сході, якщо її запросять", кремль не збирається "нав'язувати свої послуги".
Лунала й відкрита критика угоди Трампа. Дмітрій Мєдвєдєв, войовничий експрезидент і нині заступник голови Ради безпеки рф, назвав її безглуздою. "Звільнення ізраїльських заручників і палестинських в'язнів – це, звичайно, добре, але це нічого не вирішить, – написав він. – Доки не буде створено повноцінну Палестинську державу відповідно до відомих резолюцій ООН, нічого не зміниться. Війна триватиме. Усі це розуміють".
The Guardian вважає, що падіння глобального впливу росії виходить далеко за межі Близького Сходу. Так, видання зауважує, що у Центральній Азії та на Кавказі держави, яких колись вважали лояльними сателітами, включно з Казахстаном, Вірменією та Азербайджаном, поступово виходять з орбіти москви, оскільки вторгнення росії в Україну змусило їх переоцінити потенційні ризики для власної безпеки.
У серпні Трамп приймав у Білому домі лідерів Вірменії та Азербайджану після того, як виступив посередником у укладенні мирної угоди між ними. Ця угода надала Вашингтону виключні права на розвиток так званого "Маршруту Трампа для міжнародного миру та процвітання" – коридору, що проходить через Вірменію і з'єднує Азербайджан із його ексклавом Нахічевань на кордоні з Туреччиною.
Показово, зазначає The Guardian, що і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, і президент Азербайджану Ільхам Алієв у понеділок поїхали до Єгипту.
Втім, на думку британського видання, путін напевно матиме ще одну нагоду прийняти лідерів арабського світу: у кремлі натякнули, що саміт, ймовірно, буде перенесено на листопад.
За словами експертки Ганни Нотте, саміт слугує для підсилення меседжу росії, що вона не ізольована від Заходу. Це має радше символічне значення для москви, але жодним чином не відновлює роль росії як великого гравця в регіоні, завершує статтю The Guardian.
Джерело: The Guardian
