Нацбанк позбавляє нас старих купюр, але не варто квапитися. Як змінювалися українські банкноти та 5 цікавих фактів про гривню

Ірина Камінська
Нацбанк позбавляє нас старих купюр, але не варто квапитися. Як змінювалися українські банкноти та 5 цікавих фактів про гривню
Маєте у кишені "стару" десятку – не поспішайте витрачати. Залиште на пам'ять. Може, колись продасте колекціонерам як раритет. Національний банк анонсував, що з початку нового року почне вилучати з обігу банкноти номіналами 5, 10, 20 та 100 гривень зразків попереднього покоління - 5 та 10 грн замінять монетами, а 20 та 100 грн залишать паперовими. Ви і не помітите, як раптом старі купюри зникнуть з ваших кишень та гаманців. Не вірите? А давайте згадаємо, скільки тих п'ятірок, десяток і соток ви вже колись тримали в руках та якими вони були. Бо вже, напевно, одразу й не скажете, яким був не те що їх курс, а й колір.

Гривня, карбованець чи український долар? Перші банкноти економкласу

Наша сучасна гривня народилася 24 серпня 1996 року – на п'яту річницю Незалежності – після Указу Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні". 

Згідно з ним, з 2 вересня 1996 року на території держави була запроваджена українська національна валюта – гривня. Вона прийшла на зміну тимчасовим грошам періоду розпаду СРСР: українському карбованцю та купоно-карбованцю. 

В ході обговорення та голосування в Верховній Раді звучать різні пропозиції до указу: хтось пропонує залишити для національної валюти назву "карбованець", дехто пропонує зупинитися на версії "український долар". Мовляв, це слугуватиме додатковим засобов міцності національної валюти. Врешті перемагає "гривня", адже так на цих територіях називали власну валюту ще за часів Київської Русі.

У затвердженому депутатами Указі прописаний і вже звичний для нас валюти літерний код українських грошей – UAH та офіційне скорочення назви "грн". А от її міжнародний символ, який позначається знаком ₴, з'явився аж у 2004 році.   

Указ затвердили. Й у період з 2 по 16 вересня всі ціни й тарифи перевели у гривню.

В тогочасному офіційному повідомленні Нацбанку зокрема зазначається: "В обіг вводяться банкноти номінальною вартістю 1 (два дизайни), 2, 10, 20, 50 та 100 гривень". 

Ті перші банкноти були надруковані аж в Канаді у версії "економ". На них не було серйозних елементів захисту, навіть флуоресцентних, а відтак їхню справжність не можна було перевірити ультрафіолетом. Та як і нині лицьовий бік купюри прикрашав портрет когось з видатних діячів історії чи літератури, а зворотний – зображення якоїсь з пам'яток історії чи архітектури України.

Дизайн банкнот розробляли два приятелі з Київського державного технікуму декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну: художники  Борис Максимов та Василь Лопата. Вони особисто брали участь у підготовці друку перших українських гривень у Канаді. Вони підбирали довжину й ширину банкнот під розмір листів паперу, на якому планувалося друкували гроші, а також змінювали кольорову гаму з метою економії фарби й здешевлення друку, вимушено застосувавши у перших гривнях замість традиційних семи кольорів лише три.

Максимов працював над загальним стилем банкноти – орнаментом, геральдикою і символікою та кольоровими рішеннями. А Лопата – над досконалістю портретів історичних особистостей та пам'яток архітектури на банкнотах. Пізніше Лопату звинуватили в тому, що на гривневій банкноті художник зобразив…себе. Портрета Володимира в історичних документах не збереглося, а от чоловік на купюрі аж надто схожий на художника. І то правда. Та вже як є. 

За всі роки Незалежності історичні особистості та архітектурні пам'ятки на банкнотах не змінювалися, а от дизайн самих купюр – навіть дуже.

1 гривня. Найбільш ходова, а відтак і найбільш зношувана. 4 паперові дизайни

Від початку її візуальною ознакою був портрет Володимира Великого, а її зворотного боку – руїни Херсонеса, візантійського міста-держави Криму. Перші банкноти були надруковані у 1992 році в Канаді у Canadian Bank Note Company. В Україну їх доправляли двома кораблями у 105 контейнерах. З обігу їх вилучили у 2003 році.

У тому ж 1996 році в обіг вийшла й інша версія гривневої банкноти, дуже схожа на першу й також виведена з обігу у 2003 році. З головних відмінностей другої від першої – світліше забарвлення та підпис тодішнього голови Нацбанку Віктора Ющенка на банкноті.

Варто зазначити, що гривня – найбільш ходова банкнота, а відтак і найбільш недовговічна. А отже їхня постійна заміна – цілком природній процес. 

У 2004 році в обіг вийшла нова гривня з тим же Володимиром Великим на лицьовій стороні, але сам князь істотно змінився зовні. В нього чомусь "виросла" борода. Змінилася й зворотня сторона – замість Херсонесу на ній зобразили так званий град Володимира – збудоване за часів Володимира Великого київське укріплення. 

Пізніше саме цей бородатий Володимир стане основою для випуску ще однієї оновленої версії гривневої банкноти, де майже все залишиться на місцях, але вона стане жовто-блакитною під кольори нашого стягу. Зазирніть у гаманець – і знайдете там таку купюру, адже вони в обігу й донині. 

2 гривні. Історія з бородою

В усіх українських банкнотах витримана відповідність історичної особистості на лицьовій стороні архітектурній пам'ятці на звороті. А отже цілком логічно, що на 2-гривеній зображено Ярослава Мудрого та створеного за його часів архітектурного шедевра Собора Святої Софії. 

Перша версія банкноти увійшла в обіг у 1996 році й була виведена з нього у 2003 році. Наступна – більш яскрава за забарвленням, але майже тотожна з першою за стилем, вийшла з обігу в 2004 році. І того ж року з'явилася бородата версія Ярослава Мудрого. А на зворотній стороні банкноти на тлі Святої Софії – його збірник законів "Руська Правда". 

За однією з версій, раптова поява борід у київських князів суперечить історичній правді, адже таку традицію мали лише московські князі. Та саме з огляду на цей політично-ідеологічний підтекст їм і домальовували додаткову рослинність на обличчі. Щось на кшталт "одиннарод" і "ми же ж браття ".

5 гривень. Три паперові дизнайни, один Хмельницький 

З першої ж версії банкноту цього номіналу "віддали" Богдану Хмельницькому, а її зворотну сторону –  Іллінській церкві у селі Суботів Черкаської області, усипальниці гетьмана.

Найперша версія купюри, друкована в Канаді, вирізнялася у гаманцях яскраво волошковою синню кольору. Втім, вже у 1997 році в обіг вийшла друга серія – майже ідентична стилістично, але відчутно тьмяніша за забарвленням.  У 2004 році вона вийшла з обігу, а її замінила банкнота зі значно більшим і якимось злегка карикатурним обличчям Хмельницького на лицьовій стороні.  

10 гривень. Мазепа чи Орлик – питання досі відкрите

у 1996 році "червонцю" перестала пасувати його радянська назва, адже "десятка" в українській версії стала яскраво-фіолетовою. Версія наступного року була "компромісною" – тут червоний колір сплівся з фіолетом. Натомість скандал навколо банкноти не вщухав, і до колористики не мав жодного стосунку. На адресу авторів дизайну закидали звинувачення, що замість Івана Мазепи вони зобразили на грошах Пилипа Орлика. 

Як варіант, чоловіки мали зовнішню схожість за життя – буває ж. Пошукайте портрети обох та визначіться самі, чи є привід для скандалу. 

Тим часом автори банкнотних портретів до зауважень доморощених фізіономістів явно не дослухалися. У всіх наступних версіях паперової "десятки" зображали того ж самого чоловіка. Хіба що у останніх варіантах він виглядає молодшим. 

Остання версія банкноти вийшла в обіг у 2016 році, але на ній змінився хіба що підпис голови НБУ. Візуально це все ще версія 2006 року. За кольоровим рішенням вона вже цілком тягне на "червонець", адже сірий портрет Мазепи зображений на яскраво-малиновому тлі. Такі й досі "гуляють" в наших гаманцях  нарівні з 10-гривневими монетами.

20 гривень. 4 метаморфози Івана Франка 

Перші, надруковані в 1996 році в Канаді, були не надто презентабельного сіро-коричневого кольору, а отже привабити могли хіба що зображенням Івана Франка та Львівського оперного театру чи бодай можливістю купити на них 7 літрів молока. Зараз таку двадцятку вже мало хто й пам'ятає, крім колекціонерів. А от вони готові купувати її за щонайменше 700 гривень. 

Ця купюра була виведена з обігу в 2003 році та замінена на густо прикрашену квітчастими візерунками. На такому яскравому тлі і сам Франко помолодшав та трохи усміхнувся. Та й вони у 2010 році поступилися новій версії. Банкнота радикально змінила колір на зелений. Такими ми розраховуємося й досі. Зараз в обігу перебувають дві дуже схожі зовні зелені двадцятки.

50 гривень. Як омолоджували Грушевського

Перша надрукована українська банкнота з зображенням Михайла Грушевського номіналом 50 гривень була яскраво малинового кольору. Але вона так і не потрапила в обіг. 

Ми мали в гаманцях вже версію від англійської фірми De La Rue, причому без позначки про рік друкування. На відміну від першого варіанту, який так і не вийшов на ринок, ця була значно стриманіша в кольорах. 

Свого часу банкнота зібрала багато критики на свою адресу через нібито несхожість Грушевського на самого себе. 

Помилку спробували виправити на банкнотах 2004 року, на яких голова Української Центральної Ради України візуально скинув з десяток років та, вірогідно, щоб остаточно закрити питання геронтологічних змін в організмі, зображений з волоссям, а не з лисиною на маківці.   

На версії банкноти 2019 року Грушевський виглядає ще молодшим за рахунок яскравого кольору купюри. 

100 гривень. Як вшановували Кобзаря

Від самого дня народження вона була почесним носієм портрета Тараса Шевченка та зображення Собору Святої Софії Київської на зворотному боці. 

В період запровадження перших власних паперових грошей в Незалежній Україні вона була банкнотою найвищого номіналу в грошовій системі держави.

Перша версія стогривеника була зеленого кольору, а Кобзар на ньому був зображений не в художньо-потретному варіанті, а ніби копія з прижиттєвого фото Шевченка, зробленого відомим тогочасним фотографом Іваном Доссом. На зворотній стороні планувалося розмістити зображення Верховної Ради України. Втім, цей варіант так і не вийшов у люди.

У 1996 році українці отримали на руки 100 гривень з хрестоматійних зображенням Шевченка з фото Кобзаря 1859 року в шапці з каракуля. Надрукована в Британії версія грошей несла на собі образ старенького, втомленого й сумного Шевченка. В наступних версіях цей недолік буде виправлено по-максимуму.

У 2006 році в обіг вийде банкнота з геть юним поетом, а дзвіницю Софійського собору на зворотній стороні замінять зображенням сліпого бандуриста з хлопчиком-поводирем на тлі Дніпра, який так любив та оспівував Шевченко. Крім того, на банкноті з'являться рядки Кобзаря.

В оновленій версії 100-гривневої купюри у 2015 році портрет Шевченка залишать майже незмінним, хіба що змінять бандуриста і Дніпро зображенням будівлі Київського університету, який носить ім'я Шевченка. 

200 гривень. Як молодшала Леся Українка

Вже згадуваний художник Василь Лопата, який нібито згрішив автопортретом на гривневій банкноті, ще на початку 90-х пропонував внести жіночий образ у грошовий український пантеон. Він пропонував створити банкноту з зображенням княгині Ольги, але ця ідея підтримки не мала. Тому першою жінкою на українських паперових грошах стала Леся Українка. Похмура та зосереджена у версії банкноти 1996 року в рожево-блакитних тонах, молода й зухвала на яскравому рожевому тлі на банкнотах 2007 року, які перебувають в обігу й донині. Та геть юна на останній версії паперового 200-гривеника.

На зворотній стороні у всіх версіях зображено один з найдавніших замків, що збереглися до наших часів, – колишнє володіння волинського та галицького князя Любарта в Луцьку. 

 

500 гривень. Пам'ятають з часів УНР

Існують лише в двох версіях. Причому обидві перебувають в обігу й поки що в планах на вилучення не значаться. Ще донедавна служили хіба що засобом накопичення, нині ж у зв'язку з інфляцією широкі соціальні прошарки суспільства знають Григорія Сковороду в обличчя, адже саме він зображений на банкноті цього номіналу. На зворотній стороні – Києво-Могилянська академія. 

"Старий" Сковорода датується 2006 роком випуску, новий вийшов з-під друкарського станка у 2016 році. Стилістично купюри не суттєво відрізняються, втім все-таки вони дуже різні. Нова має доволі серйозні елементи захисту. За цим показником нова українська 500-сотка не поступається європейським паперовим грошам. 

А ще у 2017 році НБУ випустив сувенірні срібні 100 та 500 грн. Сувенірна банкнота виготовлена зі срібла 999,9 проби, маса становить не менше 124,4 г, розміри: 133 х 66 х 1,35 мм, наклад – 300 штук кожної. Над створенням сувенірної банкноти у 500 гривень працював художник і скульптор Володимир Дем’яненко, а 100 гривень - Володимир Атаманчук.

А ще у 2020 році Нацбанк випустив срібні 1000 гривень, а у 2021 році - 200-гривневу банкноту до 150-річчя Лесі Українки. Елемент їхнього оздоблення – голограми. Обидві НБУ продавав через аукціони. 40 тисячних срібних банкнот викпили майже за півмільйона гривень.

 

Цікаво, що понад 100 років тому теж ходили 500-гривневі купюри. Суворо, зате зі щирим золотом.

1000 гривень.  Вернадський замість Куліша  

В якості варіанту для розміщення на найвищій банкноті розглядався український поет, прозаїк, фольклорист та перший перекладач Біблії на українську Пантелеймон Куліш. Втім, як відомо, там зображений український науковець і філософ Володимир Вернадський. На зворотному боці – будівля Академії наук України. Вперше такі купюри потрапили в обіг у 2019 році.

5 цікавих фактів про паперову гривню. За рік можна обернути папером всю земну кулю

1. Перші паперові гроші для України друкували Канада й Великобританія, але ще в 1991 році в нас почали організовувати власне виробництво. У 1994 році відкрили власну Банкнотну фабрику та Малинську фабрику банкнотного паперу в Житомирській області, яка випускала спеціальний папір для друку грошей. Зображення на папір з Малина наносять вже в банкнотно-монетному дворі НБУ в Києві. 

За рік в Малині випускали такий обсяг полотна банкнотного паперу, що його вистачило б щоб обернути земну кулю навколо екватора. Після початку повномасштабної війни малинську фабрику довелося евакуювати. Нині фабрика працює, але в безпечному місці.  

2. Чим менший номінал купюри, тим коротше її життя. Гривня, дві та п'ятірки не завжди виживають рік. Банкноти номіналом до 100 гривень витримують до трьох років. 

Щорічно Нацбанк утилізує банкноти тонами чи мільйонами штук. Наприклад, у 2019 році ця цифра перевищила 700 млн банкнот. 

Натомість 500-гривневі купюриііз зображенням Григорія Сковороди, ймовірно, тому що більше відлежуться в наших загашниках, аніж стираються в гаманцях, служать більше 8 років.

3. У системі захисту сучасної гривні приблизно 20 елементів. Це дуже високий показник.

4. Зносостійкість банкнот забезпечує додавання міцних матеріалів. Раніше це була бавовна. Звичайна, а не те, що ви подумали, а текстильне волокно рослинного походження) Тепер до 20% складу в кожній банкноті становить льон. 

Показником витриманості банкноти служить "кількість подвійних згинань". Для гривні він становить 4 тис., що ставить її в один ряд з європейськими валютами. 

5. Щоденно ми виймаємо з гаманців паперові гроші та кладемо їх туди, ніколи не замислюючись, скільки таких 5-гривневих "богданів хмельницьких" і гривневих "володимирів великих" знаходяться з нами поруч на одному квадратному метрі. Втім, НБУ все порахував. Станом на літо 2022 року в обігу в Україні перебувало майже 3 млрд одиниць банкнот на загальну суму 668,7 млрд грн.

Як не дивно, але найбільше зараз на руках банкнот цінністю 500 гривень (майже 25%), а найменше – 10-гривенних (близько 4%). 

Українці дуже заощадливі. Загальна сума, яку українці тримають "під матрацом", сягає 35 млрд доларів у евіваленті. (Це загальна сума заощаджень в гривнях, доларах і євро, перерахована на долари). Та це офіційна цифра від НБУ. Тобто реально вона може бути в рази більшою. За оцінками регулятора, зазвичай заощаджена на "чорний день" гривня – це 30% ВВП держави. 

Якщо розділити порівну всі паперові гроші, які є на руках в українців, кожному припаде по 72 банкноти.

У статті використані фото з ресурсів: wikipedia.org, istpravda.com.ua, bank.gov.ua


"Вееееликий" наступ росіян вже розпочався. А польовим командирам ЗСУ час навчитися виконувати накази генералів – Том Купер
"Північний потік" могли підірвати і Велика Британія, і США? Про російські наративи на сторінках поважної The Times
Час – союзник путіна і ворог України. Танки Байдена для дипломатії, а не для перемоги – Хел Брендс
Час – союзник путіна і ворог України. Танки Байдена для дипломатії, а не для перемоги – Хел Брендс
Бої під Вугледаром. Як ЗСУ відбивали масовані штурми та завдали росіянам великих втрат – Том Купер
Бої під Вугледаром. Як ЗСУ відбивали масовані штурми та завдали росіянам великих втрат – Том Купер
Куди інформаційно бити США. Америка має
Куди інформаційно бити США. Америка має "допомогти" чадам російських еліт, які почуваються в безпеці від війни – Івана Страднер
Про путіна і
Про путіна і "все йде за планом". Українці завдали великих втрат росіянам під Вугледаром та зупинили кілька великих наступів – Том Купер
Удар Моссада по  іранському об'єкту з виробництва зброї досяг своїх цілей. Ізраїль підштовхує США до більш рішучого протистояння Ірану – Wall Street Journal
Удар Моссада по іранському об'єкту з виробництва зброї досяг своїх цілей. Ізраїль підштовхує США до більш рішучого протистояння Ірану – Wall Street Journal
Всі дороги ведуть до Криму. Чи буде це остання кампанія? – Mік Раян
Всі дороги ведуть до Криму. Чи буде це остання кампанія? – Mік Раян