30 років, як Україна знищила російський рубль. 15 століть від керчинських монет до сучасної гривні

Ірина Камінська
30 років, як Україна знищила російський рубль. 15 століть від керчинських монет до сучасної гривні
30 років тому відбулося остаточне фінансово-валютне розлучення України з СРСР та, звісно, росією. Опівночі 12 листопада 1992 року обіг російського рубля в Україні припинився, а єдиним законним платіжним засобом став український карбованець, представлений у готівковому обігу купоном Національного банку України або, як ще його називали купоно-карбованець. Яскраві невеличкі банкноти виглядали незвично, мали дуже невибагливий дизайн і вимагали лагідного поводження, адже надто швидко зношувалися. Але то дрібниці. Головне, що тепер Україна мала свої гроші. Перші після 70 років перебування у рубльовій зоні. З цього приводу іPress пригадав історію українських грошей, і вона вражає.

Втім, вважати цю дату – 12 листопада – Днем народження української грошової одиниці було б несправедливим, адже спроби запровадити власну валюту відбувалися й раніше. А якщо зібрати разом всі примірники грошей, які були в обігу на території сучасної України, вийде чимала купа-колекція, в якій будуть найрізноманітніші монети, банкноти, різні за формами зливки золота й срібла і навіть в'‎язанка хутряних шкурок.

Збираємо колекцію. Перші монети – з Керчі

У затятих нумізматів, котрі збирають колекцію українських грошей, напевно, найпершим експонатом мають бути золоті та срібні монети з Пантікапея, чия гора Митридат височіла на території сучасної Керчі. Грецькі міста-поселення карбували гроші ще у VІ столітті до нашої ери. Поліси зображували на монетах символи своїх міст, а створене навколо Пантікапея Боспорське царство – портрети царів.  

Потім римляни принесли сюди свої динарії, які були тут в обігу аж до V ст. За ними прийшов час антів, наших давніх предків, які потім стали полянами й склали чималу частку нашого родоводу. В обігу в них були золоті соліди, срібні гексаграми та мідні фоліси. Правда, срібні монети трималися в обігу не так довго через постійне коливання їхнього обмінного курсу щодо золотих.

 

Пізніше активна торгівля з мусульманами принесла на наші землі срібний диргем або дирхам. Згідно ісламській традиції на монеті не містилося зображення живих істот, а лише написи. Археологи та просто везунчики знаходять їх і досі на території України, країн Балтії, Швеції та на Півночі Польщі.

Перші гривні. І міра ваги, і монета

Літописний князь Олег, якщо вірити "Повісті минулих літ", обклав варягів податком – триста гривень на рік. Правда, не вказано, в сумі чи кількості, адже відомо, що у ті часи гривня була і мірою ваги, і платіжним засобом. 

Фото: nmiu.org

Гривня часів Київської Русі – це срібний зливок у формі ромбоподібного шестикутника, який важив 160 грамів та мав дуже пухирчасту поверхню. Крім київської, існували і ще кілька варіантів гривні. Вони були іншими за формою та вагою. Наприклад, чернігівські мали ромбоподібну або еліпсоподібну форму та важили майже 200 грамів.

Ці "гроші" були в обігу в так званий безмонетний період з ХІІ до середини ХІІІ століття, до монгольського завоювання Києва. Варто зазначити, що кївська гривня мала непоганий курс: за 2-3 "монети" можна було купити доброго коня. 

В цей же період у грошовій системі існувала розмінна монета куна. Одна гривня дорівнювала 25 кунам, а згодом – і всі 50. У ходу в якості платіжного засобу також ходило хутро тварин, переважно білок і куниць. 

Найбільше київських гривень знайшли в районі Десятинної церкви, Михайлівського монастиря, вулиць Велика Житомирська і Трьохсвятительська. Побачити ці знахідки на власні очі можна у Національному музеї історії України. 

Крім того, 2019 року в рамках проєкту "Шукай" на вулиці Володимирській у Києві з'явився мініатюрний пам'ятничок київській гривні.

Перші власні гроші. Володимир Великий викарбував на них тризуб

Фото: artefact.org.ua

Остаточної версії, чому на території Київської Русі виник так званий безмонетний період, немає. Але й історики, й нумізмати стверджують, що карбування власних монет припинилося в ХІ столітті й тривало кілька сотень років. 

Фото: tut-klad.com.ua

Та достеменно відомо, що до появи срібних зливків-гривень у Києві карбували власні монети. Володимир Великий запустив у обіг так звані злотники, які важили 4,4 грама, та срібники, вага яких могла коливатися від 2 до майже 5 грамів. 

Саме з цих монет і походить наш сучасний герб. На правах княжого знаку династії Рюриковичів тризуб зображувався на реверсі злотника й срібника. На аверсі – звісно ж, князь. При цьому злотники мали скоріше символічне значення – їх було дуже мало. А от срібники слугували повноцінним платіжним засобом. 

У 1852 році горщик з двома сотнями таких монет був знайдений на території сучасної Чернігівської області поблизу міста Ніжина, а через 20 років майже аналогічний скарб – на Вознесенському узвозі в Києві. 

Під польськими й литовськими князями. Гроші та злотий

Фото: i0.wp.com

З середини XIV до середини XVII століття в Києві панує польсько-литовська влада. Й їхні гроші. У Києві карбують срібні монети із зображенням князя на одній стороні та великою літерою "К" на іншій. 

На західноукраїнських землях, які перебувають під владою Королівства Польського, карбують "квартник" срібний з вензелем короля на аверсі. На зворотній стороні монети – лев у якості символа Галицького князівства

Згодом приходить черга грошей. У тому сенсі, що на території сучасної України в обігу починає ходити грош (у поляків розмінна монета й досі має таку назву). В ходу також півгроша та шостак (шість грош). Трохи пізніше починають карбувати злОтий – монету, вартістю 30 грош, а також розмінний мідяний солід.

російська копійка. Відтоді з коп'єм

Захоплення та поділ українських земель російською та Австрійською імперіями також приносить на наші землі не лише нових панів, а й нові грошові одиниці. росія карбує копійку. Дослідники кажуть, що саме ідея назвати монету копійкою пов'язана із зображенням на її реверсі святого Георгія Звитяжця зі списом (чи "копьем" – російською). На австрійській території користуються крейцерами.

Фото: cenitel.com.ua

Перша поява карбованця та відновлення гривні. УНР повертає тризуб

Проголошена у липні 1917 року Українська Народна Республіка тут же взялася карбувати і друкувати власні гроші – карбованці. Перша купюра – 100 карбованців – вийшла в обіг 5 січня 1918 року. Його вартість дорівнювала 17,424 долі щирого золота або 0,77 г. 

Автор дизайну банкноти – відомий український художник, один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв, фанат пам'яток української старовини та добрий знавець української геральдики Георгій Нарбут. 

Фото: ireland.apollo.olxcdn.com

З його легкої руки першу 100-карбованцеву банкноту прикрашають тризуб – стародавній родовий знак Володимира Великого та самостріл – герб Київського магістрата. Вони зображені зліва та справа у вензелі, яким оповитий напис номіналу банкноти на лицьовій стороні купюри. Він не дослухався до пропозицій зобразити на грошах лева як символ Галицького князівства або Архангела Михаїла як давнього символу Києва та Київщини. 

Фото: uamodna.com

Сам напис "100 карбованців" виконали мовами всіх чотирьох найчисельніших націй, які мешкали на території України – українською, російською, польською та на івриті.

Першу партію 100-карбованцевих купюр друкували у найкращій на той час у Києві типографії Василя Кульженка. Весь тираж вийшов із серійним номером 185, що згодом дуже згодилося фахівцям з підробки грошей. 

Українська Центральна Рада оголосила про випуск знаків номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. У квітні 1918 року кияни мають у гаманцях банкноти 25 карбованців, а дещо пізніше – й 50. А от 5 карбованців навіть не встигають надрукувати.

У цей період хаос на території України панує скрізь. І грошова система – не виключення.

Фото: vuam.org.ua

Карбованці з обігу не вилучають, натомість у березні 1918 року Центральна Рада затверджує запровадження нової грошової одиниці – гривні. У Берліні друкують банкноти 2,10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень. Вони в обігу разом з карбованцями. Одна гривня дорівнює половині вартості карбованця і поділяється на 100 шагів – розмінна монета у вигляді паперових марок-шагів виходить в обіг у липні того ж року. Згодом Директорія оголошує про випуск металевих розмінних монет. На цю справу планують відправити всі мідні царські пам'ятники. На золотих монетах-гривнях обіцяють зобразити бюст Тараса Шевченка, на срібних – будинок Центральної Ради. Але завадив цим планам наступ більшовиків, які в 1920 році заборонили випуск будь-яких українських грошей, встановивши скрізь на захоплених територіях свою валюту – радянський карбованець.  

Пригадуємо ювіляра. Як стати мільйонером

У травні 1991 року Верховна Рада України затвердила постанову про введення української валюти. Обіг російського рубля з 12 листопада 1992 року повністю припинився. До випуску гривні єдиним законним способом платежу став український карбованець, представлений в готівковому обігу купоном Національного банку України. 

Виглядають такі гроші не дуже ефектно та й видаються, м'яко кажучи, не дуже захищеними від підроблення. 

Фото: mycredit.in.ua

Купонокарбованці виготовлялися на спеціальному білому папері. У 1991 році Спеціальна банківська друкарня Франції друкує для України банкноти номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 купонокарбованців. Дизайн – без витівок, малюнки на купюрах всіх номіналів абсолютно ідентичні. Втім розрізняються вони в гаманці легко – за кольором. 

Наступну партію друкують у Великій Британії 1992 року. Але логіка оформлення така ж сама – однаковий малюнок на купюрах всіх номіналів. На лицьовій стороні – зображення пам'ятника засновникам Києва, на зворотному – Софійський собор. 

Та в 1993 році купюри такого номіналу через високий рівень інфляції стають незручними. Щоб українці не ходили до крамниці з торбою грошей, британська фірма "Томас де ля рю" друкує для України банкноти номіналом 5, 10 і 20 тисяч. Дизайн та захист і надалі залишається примітивним. 10-тисячну з лиця прикрашає зображення Володимира Великого, на звороті – будівля Національного банку України.

З 1995-го купонокарбованці для українського обігу друкує Нацбанк. На тлі шаленої інфляції українці масово стають мільйонерами, на допомогу в обіг виходить купонокарбованець номіналом 1 мільйон із зображенням Тараса Шевченка. Натомість купонокарбованці номіналом від 1 до 500 вилучаються з обігу.

Фото: images.crafta.ua

Народження власної валюти не було легким. У період з 1992 до 1996 року курс 1 долара виріс з 400 купонокарбованців до 176000. На момент вилучення купонів з обігу купюрою найменшого номіналу була 1000. 

Та до п'ятої річниці Незалежності України влада провела грошову реформу, унаслідок якої національною валютою стала гривня, та перерахувала всі вклади громадян за курсом 100 000 за одну гривню. Варто відзначити, що вклади були перераховані в повному обсязі, гроші отримали всі. 

З вересня 1996 року ми маємо власну національну валюту – гривню! І це вже інша історія, яку, до речі ми розповідали раніше.

Корупція та прагнення генералів до традиційних
Корупція та прагнення генералів до традиційних "радянських стандартів" поховали російські повітряні сили. Повітряна війна, частина 4 – Том Купер
росія та Україна ведуть першу повномасштабну війну безпілотників. Санкції діють –
росія та Україна ведуть першу повномасштабну війну безпілотників. Санкції діють – "орланів" поменшало – The Washington Post
Пентагон планує суттєве розширення військових навчань для України. Та до чого тут Елвіс Преслі – The Washington Post і Марк Гертлінг
Пентагон планує суттєве розширення військових навчань для України. Та до чого тут Елвіс Преслі – The Washington Post і Марк Гертлінг
Російський мільярдер продає війну путіна cуспільству. Як Юрій Ковальчук допомагає давньому товаришу путіну – Wall Street Journal
Російський мільярдер продає війну путіна cуспільству. Як Юрій Ковальчук допомагає давньому товаришу путіну – Wall Street Journal
Титанічна оборона українців в районі Бахмута і просування на схід в районі Куп’янська – Том Купер
Титанічна оборона українців в районі Бахмута і просування на схід в районі Куп’янська – Том Купер
Генерал Суровікін: Інший російський командувач? Частина ІІ – Мік Раян
Генерал Суровікін: Інший російський командувач? Частина ІІ – Мік Раян
Генерал Суровікін: інший російський командувач в Україні? Частина І – Мік Раян
Генерал Суровікін: інший російський командувач в Україні? Частина І – Мік Раян
Війна заради прибутку, а не перемоги? Україні потрібно більше ППО замість тисяч генераторів – Том Купер
Війна заради прибутку, а не перемоги? Україні потрібно більше ППО замість тисяч генераторів – Том Купер