Королівство Норвегія у зв’язку зі зростанням російської загрози підвищило рівень готовності до війни своїх збройних сил. Тлом для такого рішення стало історично безпрецедентне зростання провальних операцій російського шпигунства, а також загроза диверсій на морських нафтогазових промислах. Крім того у жовтні стало відомо, що росія перекинула до кордону з Норвегією бомбардувальники, здатні нести ядерний заряд.
З огляду на такі загрози, 23 жовтня норвезький прем'єр-міністр Йонас Гар Сторе запросив військові фльоти країн НАТО долучитися до забезпечення потреб безпеки нафтогазової інфраструктури країни. Причиною стали побоювання, що Норвегія як найбільший на сьогодні постачальник природного газу у Європі, найближчим часом може стати мішенню вчинення диверсій.
Публічна кампанія за підвищення боєготовності військ Норвегії почалася 19 жовтня. Того дня одне із російських зарубіжних опозиційних видань повідомило про те, що у 2017-22 роках російська православна церква РПЦ масово скуповувала нерухомість не деінде, а саме біля норвезьких військових баз. Одразу після появи таких даних у пресі, Норвезьке імміграційне управління – UDI – призупинило розгляд заяв від громадян росії. Потік російських біженців припинили з причини "необхідності розробки нових правил".
Андрій Якунін з батьком Владіміром. Фото: з відкритих джерел
У ході з’ясування злочинної активності росіян, Норвегія протягом останніх тижнів жовтня затримала за звинуваченням у шпіонажі не менше 10 підозрюваних російського походження. Десятим за рахунком випадком став арешт наукового дослідника Арктики із Бразилії, Хосе Асіса Джаммарія. Він виявився офіцером спецслужб Міхаїлом Мікушиним. Але найзнаменітішою з подібних арештантів стала інша особа. Це затриманий 19 жовтня за незаконні дії на норвезькому Архіпелазі Шпіцберген громадянин Великої Британії, російський мільйонер Андрій Якунін. 27 жовтня його апеляцію було відхилено, і продовжено арешт до розгляду відразу найвищою судовою інстанцією, щоб зменшити шанси оскарження.
Норвежці упіймали велику рибу. Якунін-старший входить до топ-5 фінансових стовпів путінизму
Клан Якуніних зарубіжна преса називає одним із найбільш фінансово впливових бізнес-архітекторів режиму російського націонал-путінізму. Серед інших подібних за надвисоким впливом зазначається лише чотири клани. Передусім це безпосередньо родина путіна. Це також клан його обслуги на чолі з головою Роснєфті Сєчіним та нафтогазовими магнатами Ротенбергом та Тимченко. Трохи нижче за впливом та ресурсом грошей – клан Чемезова, який контролює збройний концерн Ростех, а також клан Ковальчуків-Акуніна, який контролює державний Росатом та приватні банки "Росія" і "Газпромбанк".
Ці російські мафіозні угрупування номенклатури складають собою верхню п’ятірку адміністративного ресурсу. Всі інші російські фінансові угрупування є слабкішими за топ-5, якими б вони могутніми не виглядали зі сторони. Це наприклад, різнобарвне московське угрупування, над яким домінують очільники СВР Наришкін та МВС Колокольцев. Або ж угрупування Патрушева і Токарєва, які контролюють ФСБ та державну монополію Транснєфть.
Клан Якуніна та перший український слід. Льовочкін та Хорошковський як медіанамісники Якуніна-старшого
Заарештований у Норвегії 47-річний Андрій Якунін є власником британської компанії VIYM Venture Investments & Yield Management Plc., яка оперує мережею готелів під франшизою Park Inn by Radisson у москві та регіональних містах. Молодший брат Віктор Якунін працює в директораті Gunvor Group – швейцарського офшору, який пов’язують із майном путіна та іменем Генадія Тимченко. У 2011-17 роках офшор оперував 118 млн тон нафти на рік. Він тоді був найбільшою в світі компанією-нафтотрейдером. Та й зараз Gunvor, де працює наймолодший Якунін, входить до першої п’ятірки торговців нафтою.
Головою сімейного клану братів Якуніних є їхній батько, 84-річний Володимир Якунін. Він до 1991 року працював у ПГУ КДБ, а у 2003-2015 роках очолював російську залізничну монополію РЖД. Свою бізнес-кар’єру Якунін-старший почав одразу після розпаду СРСР як голова правління АОЗТ "Мєждународний центр дєлового сотруднічества МЦДС". В Україні, у середині 1990-х років, ця фірма Владіміра Якуніна разом із Господарським управлінням РПЦ фігурувала у якості головних ініціаторів створення української філії телеканалу ОРТ – АОЗТ "Інтерканал". Згодом РПЦ передала свою долю "Фонду ім. 300-річчя А. С. Пушкіна", а франшиза російського ОРТ стала відома вже під іншим іменем, як АТ "Телеканал Інтер". У "нульові" він був переданий від першозасновників до місцевого угрупування Льовочкіна та Хорошковського.
Другий український слід. Вкрадене вугілля Донбасу в обмін на вугілля КНДР – напівтаємний вугільний хаб
Під час головування у РЖД Якунін-старший зблизився із найбагатшим російським вірменином Рубеном Варданяном, нині впливовим партнером державного "Сбербанку росії". Варданян входить до вище згаданого московського угрупування російської номенклатури та контролює левову частку майна Romanov Property Holdings Fund. Фонд володіє значною часткою бізнес-нерухомості москви та мережею мережею торговельних центрів.
У 2020 році "Фонд борьби с коррупциєй" Алєксєя Навального спробував довести, що Варданян скуповував нерухомість завдяки ресурсам Якуніна та РЖД, але закономірно програв цю справу у суді. Попри цей програш російська преса того часу тиражувала наступну версію, чому саме путін звільнив Якуніна-старшого з РЖД того року. Він, начебто, впав у опалу кремля тому, що підім’яв під себе особисто під себе залізничне сполучення білорусі, заснувавши міждержавну російсько-білоруську "Об’єдіньонную транспортно-логістіческую компанію (ОТЛК)". Варданян тим часом придбав 40% залізничного оператора "БалтТрансСервис", який на свою користь скористався активами РЖД та ОТЛК. Виручені від оборудок з вагонними активами РЖД гроші Варданян та Якунін вкладали у готельний бізнес та ринок нерухомості. У портфель увійшли "Courtyard by Marriott москва павелецкая", "Park Inn by Radisson іжевськ", "Park Inn by Radisson астрахань" та "Park Inn by Radisson петербург". Цими активами зараз і керує арештований у Норвегії старший син Якуніна.
На відміну від Навального, котрий, можливо, й умисно повів виявлення оборудок Якуніна хибним шляхом через манівці, інша частина російської опозиції притримувалася більш солідної версії його знесення з керівництва РЖД. Ця версія полягала у тому, що в останні місяці керування залізничною монополією він розпочав незатверджений російським урядом секретний проєкт – приховане від контролю санкційних органів ООН вкладення більше $0,7 млрд прямих інвестицій у будівництво напівтаємного вугільного хабу на кордоні між рф та КНДР. Хаб працює південніше порту Владивосток. Він носить статус міждержавної "СЕЗ Хасан-Раджін".
Цей найбільший вугільний проєкт РЖД на Далекому Сході припав за часом як раз на початок російської окупації Донбасу. Робота створеного Якуніним хабу передбачає бартер та своп-операції – через них північнокорейське вугілля йшло на ринки Далекого Сходу, а гроші за ці поставки поступали на рахунки російських відправників вугілля з окупованого Донбасу, які розраховувалися з операторами РЖД бартером, відвантажуючи їм вкрадене українське вугілля у портах Чорного моря та у білорусі, яка не видобуває жодної тони вугілля на своїй території. Але зусиллями вищезгаданих компаній ОТЛК та "БалтТрансСервис" у 2015-21 роках білорусь перетворилася на зненацька великого вугільного експортера Європи. Завдяки такому бартеру вугілля КНДР на вугілля окупованого Донбасу, побудований Якуніним вугільний хаб "Хасан-Раджін" дозволив РЖД посунути з ринку китайських трейдерів. І стати найбільшим із операторів тимчасового вивезення та експорту з КНДР майже безкоштовного вугілля, що видобували раби місцевого комуністичного режиму.
Фото: з відкритих джерел
Для організації прибуткового вугільного бартеру, Якуніну прийшлося відрядити одного зі своїх менеджерів РЖД на роботу керівником холдингу Сергія Курченка, осетинського ЗАО "Внєшторгсєрвіс". У 2015-19 роках ця структура монополізувала вивезення краденого вугілля з ОРДЛО. Згодом цей холдинг програв ринок вкраденого в Україні вугілля іншій конкуруючій російській групі. Якуніну такий програш цілком міг вартувати звільнення з РЖД, і у підсумку колишній "вагонний король росії" був відсторонений від вугільного ринку.
Це був занадто ласий для клану Якуніних шматок бізнесу, адже у КНДР та ОРДЛО шахти працюють в умовах трудового рабства, і вугілля з них вважається чи не найдешевшим у світі, хоча и продається, звісно, за світовими цінами. Тож висвітлена в розслідуваннях Навального версія про звільнення Якуніна з РЖД через партнерство з Варданяном, звісно, заслуговує на ретельну увагу. Але "вугільна версія" більш притаманна російським реаліям. Тим більш, що заборонені в більшості розвинених країн світу операції з вугіллям КНДР чи ОРДЛО – це вже не банальне розкрадання держмайна, а сфера міжнародних санкцій. І такі високі санкційні ризики у 2015-16 роках виглядали як похід Якуніна в сферу міжнародної політики. Тільки вже не у статусі голови РЖД, а як можливий майбутній прем’єр-міністр рф, чи навіть більше.
Мережа Якуніних у Європі. Чим вабить Родоський форум президентів країн ЄС
Після втрати контролю над залізничною монополією Владімір Якунін зосередився на роботі у структурах, підвідомчих голові російської СВР Наришкіну. Зокрема, Якунін-старший членствує, себто є спонсором, в Опікунських радах Фонду "Русскій мір" та "Россійского воєнно-історіческого общєства". Він також є співпрезидентом "Фонда целєвого капітала "Істокі" та Асоціації "Франко-россійскій діалог", а також є президентом Глобального суспільного форуму і Фонду "Діалог цивілізацій".
Церемонія відкриття Родоського форуму у Палаці магістрів. Фото: з відкритих джерел
Остання структура російської Служби зовнішньої розвідки, якою оперує Якунін, ілюструє його подвиги найбільш красномовно. Цей фонд та купа однойменних із ним структур плідно працює у більш ніж 20-ти країнах світу. "Діалог Цивілізацій" має ексклюзивний привілей у путінської влади на провідну роль з репрезентації найвищим політичним колам ЄС державних інтересів російської mafia state. Наприклад, почесними членами спонсорованого цим Фондом Родоського форуму є діючий президент Республіки Чехія Мілош Земан, його попередник експрезидент Вацлав Клаус, колишній директор МВФ Доміник Стросс-Кан, а також президент Угорщини Віктор Орбан. Про вартість гонорарів за доповіді Родоському форуму Якуніна ці та інші європейські політики пресі не розповідають.
Чому "вагонному королю" російської розвідки Європа вже не світить. Проте він розширятиме дружбу з Іраном
В Україні, завдяки висвітленню в медіа, "Діалог Цивілізацій" Якуніна-старшого відомий не завдяки цим оплаченим із москви високим політикам Європи, а в основному завдяки дрібним політичним інтригам в самому Києві.
Наприклад, структурою-сателітом Фонду "Діалог Цивілізацій" Якуніна є Фонд "Взаімодействіє цивілізацій", президентом та засновником якого виступає Рахамім Імануілов, один з членів Опукінської ради "Московської Общини Горянських євреїв, МОГЄ". Імануілов наприкінці 1990-х був партнером Бориса Єрмака, батька нині досить впливових у політикумі України братів Дениса та Андрія Єрмаків. Борис Єрмак, лідер МОГЄ та Імануілов працювали у часи невдалої спроби російської окупації цієї країни в структурах Торгівельного представництва СРСР в Афганістані. Після того, як один із синів Бориса Єрмака у 2020 році очолив Офіс президента України, українська опозиція висувала їм підозри у впливі російських структур. Ці підозри згодом були досить ґрунтовно спростовані.
Подібний та інший український шум навколо "цивілізацій" та фондів Якуніних затьмарює більш свіжу активність цього російського клану. Наприклад, наступного ж дня, як Андрія Якуніна спіткав арешт у Норвегії, діловий партнер його батька мільярдер Рубен Варданян оголосив, що полишає російське громадянство. Він заявив пресі, що погодився з пропозицією уряду Вірменії очолити уряд невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки. Ця пропозиція надійшла вірменському другу російського "вагонного короля" ще на початку жовтня.
Цілком можливо, що до арешту Якуніна-молодшого його батько та Варданян ще могли сподіватися на отримання притулку в країнах Європи. Зараз шанси на таку втечу вочевидь щезли. І намалювався альтернативний варіант – адже, ділові таланти та агентура Якуніна і Варданяна можуть згодитися кремлю в нинішні буремні часи, коли стратегічна цінність залізничного транзиту через країни Закавказзя карколомно росте. Посилення позицій Варданяна у Вірменії можуть принести клану Якуніних додаткові політичні та комерційні зиски, бо нинішнє потепління стосунків між рф та Іраном призводить до росту попиту на всілякі "залізничні вікна" обходу міжнародних державних і персональних санкцій. Сини Якуніни оминули їх завдяки отриманню громадянства у ЄС. Варданяну теж до останнього часу вдавалося обмежень минати. Водночас проти Якуніна-старшого обмежувальні санкції США вводилися вже двічі, у 2014 та 2022 роках.
