Нова прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко має хороші можливості для спілкування з Вашингтоном. Але уряд Зеленського не повинен допустити, щоб воєнні умови сприяли демократичному регресу в країні.
Минулого тижня в Україні відбулася найбільша кадрові перестановки в уряді з початку повномасштабного вторгнення росії. 17 липня український парламент затвердив Юлію Свириденко, яка раніше обіймала посаду першої віцепрем'єр-міністерки та міністерки економіки, на посаді прем'єр-міністерки, а також новий склад уряду.
Частково ця перестановка є спробою зберегти військову та фінансову допомогу Заходу і налагодити відносини з президентом США Дональдом Трампом після дипломатичної поразки в Овальному кабінеті в лютому і місяців бурхливих взаємин.
Проте всередині країни кадрові перестановки переважно розглядаються як продовження поточного політичного курсу, в рамках якого президент Володимир Зеленський (та керівник його апарату Андрій Єрмак) проводять косметичні зміни та винагороджують чиновників, які продемонстрували лояльність та ефективність під час війни.
Метою кадрових змін є підтримка стратегії з метою стимулювання оборонного виробництва України, зміцнення її стратегічних відносин зі США та відновлення економіки, яка постраждала від війни. Тим не менш уряд має бути обережним, аби не створити враження, що він відступає від своїх зобов'язань щодо демократії в Україні, незважаючи на потреби воєнного часу.
Самозабезпечення
Зміцнення самозабезпечення України є надзвичайно важливим для зменшення залежності країни від зовнішньої військової допомоги, яка в минулому виявилася нестабільною. Київ розуміє, що оборонна промисловість Європи має структурні слабкості, які не дозволять їй відразу замінити скорочуване озброєння США.
Україна вже модернізувала та збільшила виробництво вітчизняної зброї, яка зараз становить 40% від загального обсягу озброєння країни. Однак, з метою компенсувати коливання зовнішньої допомоги, Зеленський доручив оновленому уряду збільшити виробництво зброї, щоб протягом перших шести місяців задовольнити половину потреб України.
Ключовими пріоритетними напрямками будуть боєприпаси, безпілотники-перехоплювачі на базі штучного інтелекту, а також безпілотні літаки та ракети великої дальності для нанесення ударів по глибоких об'єктах на території росії. Для підтримки цих зусиль Міністерство оборони було об'єднано з Міністерством стратегічних галузей промисловості, яке очолить колишній прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Незважаючи на те, що кадрові перестановки враховують можливість скорочення військової підтримки з боку США, ці призначення свідчать про свідоме прагнення посилити співпрацю з Вашингтоном у всіх можливих напрямках.
Свириденко очолювала переговори щодо створення Американсько-українського фонду реконструкції, призначеного для розвитку критично важливих мінеральних ресурсів України та фінансування відновлення країни. До неї шанобливо ставляться американські переговірники, а її лідерські якості та розуміння підходу адміністрації Трампа можуть сприяти розвитку нової співпраці.
Політикиня може бути в сприятливому становищі, щоб скористатися нещодавньою обіцянкою президента Трампа збільшити постачання зброї до України, що допоможе забезпечити конкретні результати та, можливо, призведе до додаткової підтримки. Як повідомляється, Київ і Вашингтон вже обговорюють угоду, яка принесе американські інвестиції у виробництво БПЛА в Україні – технологію, яка дала Україні важливу перевагу над чисельно переважаючими російськими силами.
Економіка України
Іншим ключовим пріоритетом, визначеним новим урядом, є пожвавлення економіки країни. На конференції з відновлення України в Римі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про запуск Європейського фонду відновлення – ініціативи на суму €2,3 млрд для підтримки зусиль України з відновлення. Незважаючи на ці амбітні орієнтовані на майбутнє ініціативи, Україна вже у 2026 році повинна покрити дефіцит бюджету в розмірі $19 млрд.
Європейська комісія розглядає різні варіанти разом із країнами-членами ЄС, включаючи позабюджетні військові гранти, надання позик з пакету підтримки G7 на суму $50 млрд (підтриманого в червні 2024 року) та мобілізацію заморожених російських активів, що знаходяться в Євросоюзі.
Україна також стикається з іншими значними викликами для своєї економіки. Існує величезна нестача робочої сили, що виникає через різке скорочення працездатного населення внаслідок переміщення, мобілізації та жертв війни, що ускладнюється тривалими демографічними проблемами. За офіційними оцінками, протягом наступного десятиліття нестача робочої сили становитиме близько 4,5 мільйона осіб.
Для вирішення цих проблем Київ хоче розробити стимули для повернення біженців, зокрема шляхом створення безпечних можливостей для працевлаштування та задоволення потреб у житлі. Відновлення людського потенціалу також передбачає зусилля з реінтеграції зростаючої кількості ветеранів в Україні, з особливим акцентом на реабілітаційних послугах.
Очікується, що уряд Свириденко також продовжить просувати ініціативи з перекваліфікації та модернізації трудового законодавства, щоб надати існуючій робочій силі, включаючи внутрішньо переміщених осіб, жінок та людей з інвалідністю, навички, необхідні для мінливої економіки.
Джерело: Chatham House
