Коли король попросив мене сформувати уряд, це було вперше і для мене, і для нього. Та я швидко усвідомив: хоч я і був новачком на міжнародній арені, він – найдосвідченіший дипломат у світі. Президент Зеленський був рідкісним, якщо не унікальним, прикладом світового лідера, з яким я зустрічався, але не зустрічався король.
З огляду на весь цей досвід, я не здивувався, з якою елегантністю Його Величність під час свого успішного візиту до Вашингтона минулого тижня змусив Джея Ді Венса – людину, яка називала припинення допомоги Україні одним з найбільших досягнень на своїй посаді – аплодувати королівському заклику до західної солідарності з Києвом.
Послання монарха було необхідним. У короткостроковій перспективі росія виграла від війни США з Іраном. Її нафтові доходи зросли приблизно на 150 мільйонів доларів на день завдяки стрибку цін через ситуацію в Ормузькій протоці та рішенню США призупинити санкції проти російської нафти на час цього конфлікту. москва також виграє щоразу, коли НАТО розколоте – а зараз це, безперечно, так.
Але Україна – стійка на полі бою. У березні росія вперше за два з половиною роки не здобула жодного загального просування на лінії фронту. Вона тепер втрачає за місяць стільки ж людей, скільки за всю афганську війну, а її втрати за останні кілька місяців стали найгіршими від початку конфлікту.
Сила України на полі бою – це не лише хоробрість її солдатів, а й їхня винахідливість. Дрони українського проєктування зробили майже неможливим для росії зосередження сил, потрібних для просування.
Київ тепер має всі підстави претендувати на статус країни з найпередовішою у світі індустрією оборонних технологій: у 2025 році він виробив більше дронів, ніж усі країни НАТО разом узятих. Конфлікт з Іраном підтвердив, що природа війни змінилася, а Україна – це країна із західного табору, яка найкраще знає, як воювати по-новому. Саме тому так багато країн Перської затоки кинулися підписувати оборонні угоди з Києвом, відколи почалися іранські атаки.
Я навіть чув, як один високопоставлений представник американського військового істеблішменту зауважив, що їм було б простіше знову відкрити Ормузьку протоку, використовуючи нові технології, які українці застосували, щоб вигнати російський флот з Чорного моря.
Така майстерність в оборонних технологіях робить країну цінним партнером. Україна – не прохач милостині, а нація, яка може допомогти іншим протистояти загрозам з боку осі авторитарних держав – Ірану, росії, Китаю та Північної Кореї, які постійно обмінюються бойовими технологіями. "Шахеди", що загрожують країнам Перської затоки, виробляються в Ірані, але виграли від конструктивної доробки, яку росіяни внесли після того, як Іран постачав їх до москви для війни в Україні.
Оборонні технології стануть для України цінною експортною галуззю. Це важливо, бо хоча країна може забезпечити своє виживання на полі бою, її довгостроковий успіх потребуватиме міцної економічної бази.
Володимир Зеленський є героїчним воєнним лідером, але він усвідомлює необхідність виграти і мир, коли той настане. Коли я бачив його в лютому, він прямо говорив про потребу почати планувати цей момент уже зараз, навіть поки Україна продовжує битися.
На запрошення Зеленського і колишньої міністерки фінансів Канади Христі Фріланд я входжу до Міжнародної консультативної ради з економічного відродження України. З одного боку, завдання вражає масштабом: вартість відбудови України протягом наступних десяти років більш ніж утричі перевищить валовий внутрішній продукт країни.
Та з іншого боку – мало країн мають більший потенціал. Україна поєднує освічене й підприємливе населення зі значними природними ресурсами. Це одна з найбільш технологічно грамотних націй Європи. Її платформою електронного урядування користується понад 20 мільйонів українців, а від часу вторгнення вона тепер забезпечує цілковито цифровий спосіб одружитися.
Україна також має 41 мільйон гектарів сільськогосподарських земель, третина яких – це високородючі чорноземи. Проте, попри це, врожайність більшості культур у країні нижча за середньоєвропейську. Виняток – соняшникове насіння, тож саме тому Україна є провідним у світі експортером соняшникової олії. Якби країна, яка до війни була третім у світі експортером ячменю та кукурудзи і п'ятим – пшениці – змогла довести свою сільськогосподарську продуктивність до середньоєвропейського рівня, вона справді могла б стати житницею світу.
Одна з найгостріших проблем Заходу – залежність від Китаю в постачанні критичних мінералів, які є ключовими для сучасного виробництва. Україна може допомогти з цим. Вона – другий у світі виробник галію, незамінного для систем радіоелектронної боротьби, і має поклади 21 з 30 найкритичніших сировинних матеріалів.
Подібну історію можна розповісти і про те, як Україна може допомогти Європі досягти більшої енергетичної безпеки. Вона має потенціал виробляти майже стільки ж відновлюваної енергії, скільки становить вся потужність генерації ЄС.
Тож як цей потенціал реалізувати? Це, безперечно, потребуватиме міжнародних інвестицій. А це, своєю чергою, залежатиме від довіри до верховенства права: передбачувана та доброчесна судова система і механізм вирішення спорів між інвестором і державою будуть тут принциповими. Київ це розуміє і тепер мусить продемонструвати світові прогрес.
Виконання цих реформ також життєво важливе для зусиль України стати членом Європейського Союзу. Ця мета набула ще більшої ваги з огляду на те, що США виступають проти ідеї членства України в НАТО.
Багато членів ЄС, особливо з огляду на сільськогосподарські перспективи України, будуть обережними щодо її прийняття на єдиний ринок. Але обопільна можливість – величезна. У 1992 році Польща була біднішою за Україну в розрахунку на душу населення. Сьогодні, після її вступу до ЄС у 2004-му, поляки такі ж заможні, як японці.
Якщо Україна зможе хоча б наблизитися до того, щоб повторити цей успіх, вона зробить безпечнішими і себе, і ЄС, і весь Захід – і забезпечить остаточну поразку російського реваншизму.
Джерело: The Times
