Після того як президент Трамп пригрозив запровадити додаткові мита проти восьми союзників у НАТО, які виступають проти переходу Гренландії під контроль США, тон європейських лідерів відчутно змінився. Лідери ЄС, здається, згодні, що бездіяльність не є варіантом, але будь-яка відповідь буде ретельно виваженою і, ймовірно, болісною для всіх, пише The Times.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив: "Ми не дозволимо себе шантажувати". Прем'єр-міністерка Італії Джорджіа Мелоні, єдина європейська очільниця уряду, запрошена на інавгурацію Трампа, назвала цей крок Трампа "помилкою". Навіть президент Фінляндії Александр Стубб, який пишається своєю риторичною стриманістю і грав у гольф із президентом США, попередив про "шкідливу спіраль", яка зашкодить трансатлантичній осі.
Здається, формується консенсус, що постраждалі країни, а це – Велика Британія, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія та Швеція, повинні відреагувати, навіть якщо це буде лише символічний і ретельно виважений жест. Але який саме? – запитує The Times.
Військові бази та торговельна угода
Останніми днями активно обговорюють можливість використання залежності США від європейських країн як інструменту тиску.
Посадовці в Берліні з жахом сприйняли повідомлення про те, що вони можуть вигнати американські війська з деяких великих баз на німецькій території, таких як Рамштайн і Штутгарт, які потрібні Вашингтону для проєкції сили в Африці та на Близькому Сході.
Одне джерело заперечило, що такий сценарій серйозно розглядають, але зазначило, що Німеччина може суттєво підвищити орендну плату, яку стягує за ці об'єкти.
Так само малоймовірно, зазначає The Times, що окремі європейські країни заблокують доступ США до найцінніших активів своїх економік, як-от данський інсулін, фінські криголами або нідерландські технології виробництва чіпів.
Втім, зауважує видання, набирає обертів підтримка одного простого й широкого контрзаходу. Схоже, більшість євродепутатів готові загальмувати ратифікацію односторонньої торговельної угоди, яку Брюссель уклав із Трампом минулого літа: європейці погодилися "проковтнути" 15% американських мит, не запроваджуючи у відповідь власних.
На думку The Times, Європа має багато інших інструментів, щоб використати те, що аналітик з геоекономіки аналітичного центру "Європейська рада з міжнародних відносин" Тобіас Герке називає "взаємною асиметричною залежністю": сфери, де американцям європейці потрібні більше, ніж європейцям потрібні американці.
Цільові податки та дзеркальні мита
Найочевидніший інструмент – дзеркальні мита: відтворення американських ставок, крок за кроком. Це можна посилити старою тактикою ЄС – вибірково вдарити по експорту, важливому для електоральної бази Трампа, наприклад, по бурбону з Кентуккі. У неділю президент Макрон приєднався до інших впливових фігур, які заявили, що настав час застосувати інструмент ЄС протидії примусу (anti-coercion instrument) – пакет мит та інших торговельних заходів "останньої інстанції", який спочатку розробляли, щоб стримувати Китай від тиску на окремі держави.
Ще один варіант, на який звертає увагу Герке, – експортний податок: коли європейці фактично обкладають митами власні товари в тих нішах, де США складно швидко знайти заміну, наприклад у сфері спеціалізованого промислового обладнання. Логіка – зростання цін спричинить політичний дискомфорт для Трампа. Однак, як зазначає Герке, це дуже ризикована стратегія, що непропорційно вдарить по частині європейської промисловості.
Брюссель також міг би використати свій масштабний регуляторний апарат проти США, змінивши правила так, щоб витіснити американські товари. Це могло б бути особливо ефективним у сфері харчової галузі та сільського господарства.
Нарешті, зауважує The Times, європейські лідери могли б неформально заохочувати громадян долучатися до бойкотів американських товарів. Це вже відбувається в Канаді та в деяких європейських країнах. Один посадовець із Північної Європи сказав, що їхня родина припинила купувати арахісову пасту Sun-Pat як символічний жест обурення.
Заглушити Grok
The Times також нагадує, що ЄС має одні з найрозвиненіших і найжорсткіших у світі правил у сфері технологій та даних. Він уже почав діяти агресивніше на цьому напрямі, зокрема оштрафував соціальну платформу Х Ілона Маска на 120 млн євро за різні порушення Закону про цифрові послуги (Digital Services Act).
Герке зазначив, що Брюссель має повноваження накладати штрафи до 10% глобального обороту компанії з Кремнієвої долини, забороняти сервіси, які порушують правила ЄС, і навіть зупиняти передачу даних через Атлантику – хоча це спричинило б серйозні збої у значній частині європейської ІТ-інфраструктури.
ЄС має великий "арсенал інструментів" регулювання, який можна застосувати до частин фінансового сектору США, і це дає змогу здійснювати гнучку й точну контратаку, але ризики ескалації взаємних заходів і контрзаходів залишаються значними.
Нафта та газ
Також можливе витіснення американців з інших сегментів європейської економіки – від вуглеводнів до штучного інтелекту.
ЄС купує приблизно половину зрідженого природного газу та сирої нафти, які експортуються зі США. Запровадження мит на ці види палива завдало б відчутного болю багатьом країнам-членам у коротко- та середньостроковій перспективі і, зокрема, ще більш послабило б і без того перевантажену проблемами промислову базу Німеччини. Водночас це вдарило б і по американській енергетичній індустрії. У довгостроковій перспективі такий крок міг би стати прологом до масштабного перебалансування енергопостачання Європи.
Американських виробників зброї, зазначає The Times, могли б не допустити до європейських оборонних закупівель, що посилило б тиск на Трампа, але складно уявити готовність ЄС відмовитися від провідних у світі американських систем озброєння, як-от винищувач F-35 або батареї протиповітряної оборони Patriot. Приблизно те саме стосується й супутникової мережі зв'язку Маска Starlink.
Як наголошує The Times, безболісної відповіді на дії США не існує. Частина таких заходів означала б роз'єднання фундаментальної інфраструктури Заходу. Усі сторони ризикують спровокувати жорстку відповідь з боку Трампа.
Втім, як свідчить досвід європейців, бездіяльність теж має свою ціну.
Джерело: The Times
