Після вікенду з'явилися короткі відеоролики, які нібито демонстрували напад на російську авіабазу, розташовану за понад 700 кілометрів від спільного кордону з Україною.
Подальші відео та повідомлення у телеграмі, як видається, підтверджують, що якийсь напад був здійснений на аеродром "Енгельс", що на річці Волга на півдні росії, та військову базу "Дягілєво" поблизу міста Рязань.
Як зазначається у статті Forbes, "в епоху соціальних мереж приховати такі події неможливо". Згодом атаки були підтверджені міністерством оборони росії. Їх також підтвердив неназваний український чиновник, повідомило New York Times.
росіяни описали зброю як "безпілотні літальні апарати радянських часів", і заявили, що їхні сили перехопили безпілотники, та що уламки, які впали, незначно пошкодили два літаки й вбили трьох військовослужбовців.
Не виключено, що під "безпілотниками радянських часів" маються на увазі літаки Ту-141. Ці великі, високошвидкісні розвідувальні безпілотники були розроблені радянськими військовими у 1970-1980-х роках і перебували на їхньому озброєнні. Деякі з них (невідома кількість) також перебувають на озброєнні Збройних сил України з 2014 року. З дальністю дії близько 1000 кілометрів ці удари були б цілком у межах можливостей старих безпілотників.
Навіть на цьому ранньому етапі ми можемо зробити деякі висновки щодо ймовірного впливу цих українських ударів з великої відстані на російсько-українську війну.
Перший висновок полягає в тому, що Україна, очевидно, тепер має можливість здійснювати наведення на цілі на дуже великих відстанях. Авіабаза в Енгельсі знаходиться за 700 км від України. База "Дягілєво" знаходиться приблизно у 600 кілометрах від території України. Для порівняння, москва знаходиться на відстані близько 640 кілометрів від українського міста Харкова. Це зовсім не означає, що Україна збирається напасти на москву. Але безсонних ночей у російській столиці може додатися.
Незважаючи на широку доступність високоякісних комерційних супутникових знімків, визначення цілей на такій відстані залишається складним завданням. Українські цілевказівники, які задумали і спланували цей удар, можливо, навіть мали допомогу третьої сторони в плануванні атаки, але це не є достовірним. Поєднання матеріалів з відкритих джерел, знання прогалин у російській мережі ППО і "допомоги" на землі могло бути достатнім для задоволення їхніх потреб, аби дозволити українській зброї проникнути в російський повітряний простір, обійти системи ППО і дістатися до своїх цілей.
Другим наслідком є те, що Україна зараз вживає більш активних заходів для зменшення та запобігання російським ракетним ударам по своїх громадянах та цивільній інфраструктурі. Це логічний наступний крок. Нещодавні російські удари, які стали більш системними і з використанням більшої кількості безпілотників і ракет, призвели до загибелі людей і руйнувань, а також до широкомасштабних відключень електроенергії по всій Україні. Протягом минулих вихідних росіяни розпочали восьму хвилю ударів, які стали фірмовою тактикою нового російського командувача генерала суровікіна. Ці удари також зупинили експорт української електроенергії, розпочатий у липні цього року до ЄС. Це позбавляє Україну важливих експортних надходжень.
Таким чином, це не лише військовий удар, а й політична необхідність. Президент Зеленський постійно закликав до західної підтримки для захисту від цих російських ударів по цивільній інфраструктурі. З огляду на те, як працюють цивільно-військові відносини в демократичних країнах, можна з упевненістю стверджувати, що президент, ймовірно, дав остаточний дозвіл на цей удар через політичну та дипломатичну чутливість цього питання. У певному сенсі, він зараз веде боротьбу з путіним – проти військових об'єктів, які безпосередньо атакували Україну.
Це не є, як дехто впевнений, ескалацією. Але це необхідний політичний і військовий захід для України, щоб обмежити гуманітарну шкоду від жорстоких російських безпілотних і ракетних атак.
У той час, як Лоуренс Фрідман зазначив, що через те, що Україна не завдаватиме ударів по російських цивільних об'єктах, росія має асиметричну перевагу з її ракетними атаками, українці вирішили змінити розрахунок російського генерала суровікіна. Удари по російських авіабазах – це спосіб України сказати, що росіяни не мають тієї асиметричної переваги з їхніми ракетами великої дальності, яку вони думають, що мають.
Тут слід сказати, що російська авіабаза є легітимною ціллю війни для українців. Літаки та екіпажі, які там базуються, проводили військові операції проти України та її народу.
Третій наслідок удару стосується російської протиповітряної оборони: де була хвалена російська мережа ППО, яка турбувала планувальників протягом усієї Холодної війни? У своїй книзі "Холодна війна: військова історія" 1998 року автор Девід Міллер написав про це:
"На відміну від країн НАТО, Радянський Союз із самого початку Холодної війни надавав високий пріоритет протиповітряній обороні, зокрема ракетам, і продовжував слідувати послідовному плану розвитку протягом усього періоду... Радянський Союз стверджував, що його метою є створення "парасольки" протиповітряної оборони над своїми військами, і в цьому він значною мірою досягнув успіху".
Як показали удари по Керченському мосту та іншим об'єктам в Криму, оборона росії проти рішучого і креативного супротивника виявилася слабкою. Як зазначив американський дослідник Роб Лі:
"Ту-141 – це технологія 1970-х років. Якщо російські радари і засоби ППО не змогли збити Ту-141, який пролетів за сотні миль до головної авіабази стратегічних бомбардувальників у військовій обстановці, це не обіцяє нічого доброго для її здатності зупинити масований удар крилатими ракетами".
Четвертий наслідок полягає в тому, що це психологічний удар по росії. Атака на військові об'єкти в глибині російських кордонів викличе переляк серед населення, яке вважало, що воно значною мірою ізольоване від наслідків війни (окрім мобілізації, звісно). Буде цікаво спостерігати за реакцією російської пропагандистської машини. Обов'язково слідкуйте за Джулією Девіс у твітері та на ютубі, яка відстежує російські ЗМІ, зокрема, російське державне телебачення, щоб спостерігати за реакцією росіян.
П'ятий наслідок ударів по авіабазі полягає в тому, що українці, як і протягом всієї цієї війни, будуть вчитися на цьому і адаптуватися. Хоча у нещодавньому звіті про попередні уроки війни, підготовленому Королівським інститутом об'єднаних сил (RUSI), зазначається, що росія також була адаптивною протягом усього свого вторгнення, українці продемонстрували набагато більше ініціативи і креативності у своїх військових та інформаційних операціях. Я досліджував це змагання в адаптації – Битву за адаптацію – у нещодавній статті для Engelsberg Ideas.
Цей глибокий удар українців навряд чи буде останнім. Вони спостерігатимуть за реакцією російської протиповітряної оборони на проникнення безпілотників у російський повітряний простір, за реакцією на базах і за подальшою реакцією російських ЗМІ та пропаганди. Вони відточуватимуть свої процеси цілевказання, збору розвідданих і забезпечуватимуть розробку або закупівлю необхідних озброєнь для таких місій.
Як наслідок, шостим наслідком рейду може стати переорієнтація російських військових зусиль. російські військові, ймовірно, за вказівкою президента, повинні будуть переглянути свою оборонну позицію набагато далі від кордонів України в результаті цих ударів. Існує багато аеродромів, командних центрів та об'єктів матеріально-технічного забезпечення набагато ближче до України, ніж ці два аеродроми, які українці тепер можуть тримати під загрозою.
Хоча було побудовано лише близько 150 таких розвідувальних безпілотників Ту-141, українці впевнені, що мають принаймні ще кілька в резерві на випадок, якщо у потрібний момент з'явиться правильна ціль, і Україна зможе завдати потрібного стратегічного удару. Варто також зазначити, що такі удари, як ці, будуть сприяти розробці, випробуванню, націлюванню та використанню інших ударних засобів великої дальності для українців. Це може включати в себе безпілотники більшої дальності, які були предметом спекуляцій протягом останніх кількох місяців.
Ці удари є ще однією демонстрацією впевненості та волі України. Це також свідчить про те, що вони будуть використовувати свій імпульс у захисті своєї нації, щоб продовжувати бити росіян у найболючіші місця взимку. Україна наполегливо боролася і багато страждала, аби перехопити ініціативу в цій війні. Вони знову чітко дали зрозуміти, що мають намір підтримувати і використовувати цю ініціативу на всіх рівнях, на яких ведеться ця війна.
Автори зображень: Ukrainian Air Force, Ian Matveev, Google Earth, Media Vet, War Is Boring, Rob Lee
