Як же все змінилося за тиждень. Позаминулого тижня ще лунали численні гучні голоси, які обговорювали, наскільки ж насправді глибоким є розворот Трампа в бік України (ха-ха). Люди зосереджувалися на "паралізуючих" санкціях проти росії, і що Трамп нібито злиться на путіна тощо. А в середу почали з'являтися чутки, що адміністрація Трампа затвердила "мирний" план для росії та України, і далі, як то кажуть, уже трагедія. Коли оприлюднили деталі 28 пунктів плану, виявилося, що вони становлять загрозу для подальшого існування України як вільної і суверенної держави (хоча це не завадило деяким прихильникам України і Трампа показати своє справжнє обличчя і заявити, що це дуже добрий план).
Потім з'явилися ще цікавіші новини. Мирний план, схоже, принаймні частково, було взято майже дослівно з російських документів, і тоді ми побачили низку промовистих реакцій з боку адміністрації Трампа, де Джей Ді Венс відігравав ключову роль прихильника угоди, а Марко Рубіо (можливо) намагався дистанціюватися від неї. Ласкаво просимо у виборчу кампанію 2028 року.
Веселі соратники змагаються за росію та Україну?
Що буде далі – абсолютно невідомо. Наразі цей план є і залишається офіційною позицією уряду США на майбутніх переговорах з Україною, і українці мають до четверга вирішити, чи погоджуються вони на нього. Нічого із цього не змінилося.
США стають рупором для передачі вимог путіна
Я фактично розпочав готувати цей огляд позавчора, після оприлюднення 28 пунктів угоди, і в той час, коли адміністрація Трампа погрожувала Україні, якщо українці не погодяться на них. Люди взялися уважно вивчати англійський текст цих 28 пунктів і помітили дивні мовні звороти. Коротко кажучи, багато формулювань виявилися типовими для російської мови і виглядали так, ніби їх просто переклали безпосередньо англійською. Ось одна стаття, а ось інша – про мовний аналіз. Він, безумовно, виглядає переконливо (хоча я не є експертом з пасивного стану російської мови).
По-перше, ми маємо усвідомити, що це означає. Адміністрація Трампа не просто завершила свою "довгу аферу", яка полягала в тому, що Трамп і його поплічники насправді були відвертими брокерами, які хотіли співпрацювати з путіним і могли б тиснути на росію. Вони зайшли ще далі. Адміністрація Трампа тепер є рупором російських вимог і інструментом для втілення російських побажань.
Ідея, що Трамп і його адміністрація можуть бути чесними посередниками або навіть прихильниками України, була обманом. Вони змінили тактику, коли їхня перша стратегія залякування України обернулася проти них. Відтоді вони вичікували, багато грали на публіку, але завжди поверталися до того, ким були насправді – до підтримки путіна через бажання Трампа співпрацювати з російським диктатором.
Сам факт, що адміністрація, схоже, цілком спокійно бере текст безпосередньо з російських документів і видає його за офіційну позицію США, сподіваюся, ставить у цій дискусії крапку. Афера виявилася саме аферою, уряд США і російський уряд діють в унісон. Ба більше, адміністрація Трампа навіть готова погрожувати українцям, якщо ті не погодяться на російський план до кінця тижня.
І, до речі, де ті вторинні санкції проти китайських, індійських і турецьких нафтових компаній, які нам обіцяли 21 листопада? Є якісь ознаки їхнього введення?
США не є чесним посередником, це не друг ні України, ні Європи. Це прихильник, точніше – рупор жорстокої диктатури, яка намагається завоювати чужу територію і підкорити народ демократичної країни.
Подивіться правді в очі і рухайтеся далі.
Венс виходить на перший план
Одним із найкращих доказів того, що 28 пунктів справді значною мірою ґрунтувалися на російських побажаннях, є те, хто першим вийшов публічно на підтримку цього плану. Найважливішим із цих голосів був віцепрезидент Джей Ді Венс. У п'ятницю він рішуче виступив на захист плану (ще до того, як з'явилися публікації про потужний російський мовний вплив у цих пунктах).
Венс, схоже, відігравав дуже важливу роль в останні кілька місяців.
"Довга афера" щодо України була тісно пов'язана зі співпрацею Трампа з Джей Ді Венсом. Венс, до речі, є навіть більш затятим противником України, ніж Трамп. Цікаво було спостерігати, як кілька місяців тому обидва різко скоротили свої публічні нападки на Україну. Важливо, що жоден із них не робив великого галасу з приводу українського корупційного скандалу, хоча раніше вони б не залишили його без уваги. Участь Венса в афері була важливою, адже його можна сприймати як, так би мовити, мозковий центр.
І дуже показово, що саме протеже Венса, Дрісколл, представив цей план Україні. Дуже показово.
Те, що Венс так відкрито й агресивно асоціює себе з 28 пунктами, викликає серйозну тривогу. Він є затятим противником України, і, як я писав у липні 2024 року, вибір Трампом його на посаду віцепрезидента був тривожним знаком для України і ще раз продемонстрував, наскільки проросійським є Трамп.
Як мені сказав один співрозмовник під час мого недавнього візиту до Вашингтона, лячно усвідомлювати, що Венса від потрапляння до Білого дому відділяє лише один "золотий гамбургер". Адже Трамп не в найкращій формі.
Однією із найважливіших ознак ролі Венса в усій цій серії подій, як і ознак, що ці пункти були значною мірою російського походження, було те, хто намагався (надзвичайно незграбно) відступити, коли почали з'являтися "мовні статті". Йдеться про головного конкурента Венса за висування в президенти від Республіканської партії США у 2028 році, державного секретаря Марко Рубіо.
Рубіо, здається, через кілька днів після того, як з'явилися повідомлення, що він брав участь у підготовці плану й підтримав його, нібито пішов до кількох сенаторів США і заявив, що це "список побажань росії", і спробував дистанціюватися від нього.
До речі, готуйтеся до того, що в найближчі кілька років Венс і Рубіо будуть ще більше лицемірно підлабузнюватися один до одного. Це буде жорстоко, хоча Трампу таке може сподобатися, оскільки це означає, що двоє будуть без кінця змагатися за його прихильність.
Зробивши цей маневр тихцем, Рубіо спостерігав, як усе вибухнуло вже публічно і був змушений виступити і заперечити все, що він нібито сказав приватно. Тепер, за версією Рубіо, план вже був однозначно планом адміністрації Трампа і складений з урахуванням думок як росії, так і України.
А Венс ще трохи помучив Рубіо, ретвітнувши це принизливе публічне плазування державного секретаря.
Що із цього випливає? Наразі здається, що Венс є ключовою фігурою в політиці адміністрації Трампа щодо росії та України. Це недобре.
28 пунктів. Напевно, цікаво дізнатися, хто їх підтримав?
Коли я кілька днів тому почав готуватися до цього огляду, початкова концепція була зробити детальний аналіз тексту самих 28 пунктів. Ви можете прочитати їх усі тут, якщо хочете. Вони були настільки обурливо проросійськими та антиукраїнськими за своїм спрямуванням, що я вважав за потрібне проаналізувати їх детально.
Тепер, коли стало відомо, що ймовірно значна частина тексту походить з російських джерел (хоча, я впевнений, не весь), такий аналіз здається не таким нагальним. Втім, я хотів би вказати на дві речі, які свідчать, наскільки документ спеціально виписували так, щоб він сподобався Трампу, і як саме він сконструйований для того, щоб "кинути" Україну.
Підлаштовування під Трампа полягає в тому, що він може негайно відмовитися від угоди, навіть після того, як змусить Україну сплатити йому купу грошей. Це у пункті десятому.
10. Гарантія США:
- США отримають компенсацію за гарантію;
- Якщо Україна вторгнеться в росію, вона втратить гарантію.
Хто визначає цю "компенсацію", яку США отримають за гарантії безпеки України? Вочевидь тільки уряд США. Це означає, що уряд США може щороку виставляти Україні величезний рахунок, і якщо Україна не зможе платити, гарантії безпеки негайно втратять чинність. Чи може бути щось більш типове для Трампа? США можуть із самого початку витягнути з України гроші, а потім будь-якої миті вийти з угоди, зробивши її просто непідйомною.
Примітка: є також пункт, за яким США отримують половину прибутку від відбудови України, що настільки типово для Трампа, що аж смішно.
Інший момент – це низка різних пунктів, що обмежують суверенітет України. У росії в цьому документі немає жодних обмежень суверенітету, тоді як Україну в усьому тексті розглядають як нижчу за статусом. Україна не може приєднатися до НАТО (ніколи!), не може розміщувати сили НАТО на своїх кордонах, її збройні сили мають погодитися на зовнішні обмеження тощо. Ось деякі із цих пунктів.
7. Україна погоджується закріпити у своїй конституції, що вона не вступатиме до НАТО, а НАТО погоджується включити до своїх статутів положення про те, що Україна не буде прийнята до альянсу в майбутньому.
8. НАТО погоджується не розміщувати війська на території України.
Це призводить до ослаблення України. Хоча саме цього, зрештою, Трамп і прагнув від самого початку.
Останній штрих до цього плану. Хочете дізнатися ще одну дуже промовисту деталь? Найактивніше підтримали його ті, хто роками вдавав із себе проукраїнські голоси (у деяких випадках навіть істерично, ще до того, як стало зрозуміло, скільки пунктів було запозичено просто з російських напрацювань).
Одним із найпоказовіших став історик і публіцист Ніл Фергюсон, який роками публічно видавав себе за одного з найбільших прихильників України. І от щойно з'явилися 28 пунктів, Фергюсон, на диво, вирішив, що це дуже непоганий, цілком міцний фундамент для переговорів.
Таке публічне схвалення плану Трампа і путіна не пішло на користь Фергюсону, оскільки ті, хто вірив, що він щиро підтримував Україну (хоча насправді він завжди ставив Трампа на перше місце), були шоковані.
Але здогадайтеся, хто кинувся йому на допомогу? Ніхто інший, як Джей Ді Венс! Найбільший ворог України в адміністрації США, який сказав, що Фергюсон правий.
Хто ще в захваті від цих 28 пунктів? Ну, нібито великий прихильник України генерал Келлогг. Він навіть виступив із заявами про те, що цей план треба нав'язати Україні вже після того, як стало відомо про російський вплив на нього. Пам'ятаю, як дехто казав, що він учинить правильно – ха.
Чи можемо ми нарешті визнати, що не існує такого феномену, як прихильник Трампа, який одночасно підтримує Україну. Є прихильники Трампа і все. Вони можуть удавати, що підтримують Україну, але врешті-решт виконуватимуть волю свого господаря. Якщо це означає пожертвувати Україною, то Україною і пожертвують.
