Українська війна, 18 серпня 2022 р.
Доброго ранку всім!
Бойові дії в Україні фактично неактивні вже близько місяця — у тому сенсі (всупереч багатьом твердженням), що жодна зі сторін не має якогось значимого просування. Але давайте перевіримо, що відбувається, і де, і чи є якісь значні "новини".
Я почну з дипломатичного фронту, тому що чимось на кшталт "новини дня" за останні кілька днів стала велика стаття у Washington Post, у якій звинуватили Зеленського в тому, що він відмовлявся вірити у загрозу російського вторгнення і, таким чином, не підготував Україну до цієї війни. Таким чином, журналісти з WP, схоже, приєднуються до зростаючої армії українців, які звинувачують Зеленського в цьому…
Без сумніву, "навіть" Зеленський "визнав", що применшував загрозу: мовляв, намагався запобігти паніці та колапсу української економіки. Таким чином, ситуація така: "ну, нам навіть не потрібно говорити, що заднім числом американська розвідка була права, і немає сумнівів, що Зеленський помилявся — або, принаймні, він не зміг мобілізувати ЗСУ і вивести їх на позиції, вчасно".
Проте я австрієць і маю дещо іншу точку зору на все це.
Будь ласка, пам’ятайте, що, незважаючи на те, що ми, австрійці, "непохитно нейтральні", ми не тільки зайняті замітанням під килим усіх справ, спричинених тим, що ідіоти в наших збройних силах, розвідувальних службах і політиці були підкуплені надурняк московськими брудними грошами, але й є однією з найбільших баз Агентства національної безпеки (США) в Європі теж.
Тому я вважаю своїм обов’язком нагадати нашим трансатлантичним... союзникам, що після 20 років фігні про "іракську зброю масового ураження", "прогрес і покращення в Афганістані", обрання фашиста президентом, нескінченні мрії про "ліві/марксистські" перевороти тощо… станом на кінець минулого та початок цього року розвідувальна спільнота США просто не мала довіри.
Великий сюрприз, чи не так…?
Крім того, я завжди за те, щоб усі люди були рівними. Таким чином, якщо АНБ може витрачати більше грошей і часу на шпигунство за нами та нашою економікою, ніж на полювання на терористів за останні 20 років, тоді це право нашої розвідувальної служби тут, у ЄС — і особливо в Австрії (та Німеччині), вбивати себе, намагаючись перевершити і АНБ, і ЦРУ, і військову розвідку у зловживаннях в досягненні політичних цілей і корпоративних інтересів. І ще: чому наші корумповані політики повинні краще використовувати надані їм розвіддані, ніж корумповані політики США?
Тому, якщо американська олігархія може платити своїй розвідці, щоб поширювати наукову фантастику про "пересувні біолабораторії Саддама" та "в Афганістані все гаразд", чому б не зробити нашій олігархії, яка по вуха зав'язла у газі і нафті Путіна, і/або все ще мріє про щось на кшталт часів і могутності Австро-Угорської імперії — профінансувати для нашої HNA (і німецької BND) висновок, що "путін ніколи не зробить щось таке ірраціональне" (як вторгнення в Україну)?
Якщо врахувати це, то не дивно, що директора BND "спіймали зі спущеними штанами" в Києві 24 лютого, коли він переконував Зеленського, що путін не нападе. Єдиний сюрприз полягає в тому, що його не супроводжував директор HNA... І чому тоді HNA переставати "ставити лайки", як росармія захоплює чергове українське подвір’я? Навпаки, досить дивно, що обидва перестали очікувати неминучого краху ЗСУ. І, зважаючи на все це, неминуче можна дійти висновку, що здійснення відповідного впливу на "певних людей далі на Сході" було просто неминучим. І коли хтось на кшталт Зеленського отримує принаймні стільки ж повідомлень як "ні, він не буде", скільки "так, він буде"… позіхання… сподіваюся, ви вже зрозуміли…
Повітряно-ракетна війна
Після серії самозаймань на різних російських авіабазах і складах боєприпасів в окупованому Криму, за різними чутками, ВКС росії евакуювали вцілілі літаки з АБ "Саки". Але не хвилюйтеся: імперія завдала удару у відповідь. Стильно та модно. Вчора вранці Ту-22М3 ВКС випустили дві ракети Х-22 для удару по Затоці на південь від Одеси. Крім того, це своєрідне підтвердження, що у ВКС майже не залишилося запасів Х-22 (мабуть, знайшли ці дві в якомусь кутку на базі Ключі на Камчатці чи десь північніше…): кремлівські керманичі заявили про вбивство "понад 300 українських бойовиків". Мабуть, це підтвердження того, що в лексиці зараз є такі терміни, як "войовничі українські діти" та "українські пенсіонери-екстремісти" — тоді я просто не уявляю, на що ще вони повинні були націлитися в цьому місці...
Не менш "військове значення" мали удари Х-59 по Миколаєву: дві ракети доклалися до знищення Чорноморського національного університету імені Петра Могили ("університету бойовиків"?) вчора. Було повідомлення про те, що інша уразила в щось у порту, але не вдалося знайти жодних подробиць.
Битва на Донбасі
Харків…останні два дні місто постраждало сильніше, аніж кілька тижнів до цього. Щонайменше 8 загинули та 18 отримали поранення вчора; сьогодні вранці повідомлялося про більше жертв серед цивільного населення. Московські керманичі навіть запустили крилату ракету "Калібр", щоб влучити в житловий будинок ("бойовиків") у Салтівському районі, а потім ще й у гуртожиток ("бойовиків")…
Щодо того, хто що тримає: лінія фронту тим часом сильно укріплена з обох сторін і проходить від Соснівки до Прудянки, Дементіївки (обидві утримуються українцями), до Великих Проходів (нічийна земля) до Малого Веселого, Тернової, до Рубіжного (які утримуються росіянами).
На південний схід від Харкова минулого місяця росіяни застали українців зненацька, просунувшись від Чкаловського через Нову Гницю до Гракового. Українці зупинили їх лише в Ртищівці. Відтоді росіяни обстрілюють Базалівку та Леб’яже. Це неприємно для українців, бо росіяни відкинули їх за межі ефективної дії М777 в напрямку Куп’янська.
Ізюм… на північний захід від міста, українцям (а це: 3-тя танкова бригада, оснащена Т-72) було непереливки в районі Балаклії останні кілька тижнів. Там втратили кілька сіл. Це посилює моє враження, що українські танкові бригади, як правило, не дуже добре проявили себе в цій війні. Принаймні виглядає так, що і десантно-штурмова, і мехбригади ЗСУ справляються набагато краще, ніж танкові частини. Наразі я не знаю точної причини: звичайно, такі підрозділи, як 3-я і 4-а танкові бригади, були "лише нещодавно" (з 2019 року) перетворені з резервних на регулярні підрозділи. Однак з точки зору артилерії, всі вони повинні мати однакову кількість гармат і систем залпового вогню.
Чому таке враження? У той час як 3-я танкова бригада має проблеми з утриманням лінії фронту шириною 4–5 км на південний схід від Харкова та на північ від Ізюма, на південь від Ізюма, 93-й механізована бригада розбила ще одну російську БТГ, яка рухалася між Вірнопіллям і Бражівкою, щоб атакувати Нову Дмитрівку, протягом останніх двох днів. На південний схід від Ізюма: після витіснення з Довгенького (тобто неможливість повернутися туди після контратаки 93-го механізованої бригади наприкінці минулого місяця), росіяни замінували все навколо. Далі на південний схід: руїни Краснопілля, Богородичного та Тетянівки безпечно перебувають в українських руках (справді, росіян витіснено з усіх трьох). Подивіться на карту: це сектор приблизно в 30 км, у якому вже цілий місяць господарює одна механізована бригада. Звичайно, маса деталей залишається невідомою, але моя найскромніша оцінка полягає в тому, що за цей період 93-я демілітаризувала загалом три російські БТГ — і це коштом лише 1 БМП, підтвердженої як знищена.
Сіверськ… всупереч заявам/очікуванням різних експертів (які стверджували, що Залужний просив у Зеленського дозволу на повний відхід із району на північний схід від Слов’янська та Бахмута), лінія фронту там виглядає стабільною вже кілька тижнів. Звичайно, росіяни безперервно випробовують і ведуть "активну розвідку", але у 10-ї гірської та двох бригад тероборони, схоже, не виникає жодних проблем із утриманням їх на місці. На південь трохи інакше.
.... "Найсучасніші" основні бойові танки Т-62М "Армії ДНР", як видно в районі Сєвєродонецька...
Бахмут… почнемо з Соледару… більшу частину останніх 4-5 тижнів росіяни гинули намагаючись підступитися до цього села, потужно укріпленого батальйоном 80-ї десантно-штурмової бригади. Я давно втратив лік, скільки разів росіяни заявляли, що його захопили. Вчора з’ясувалося, що вони — а це: принаймні одна ПВК БТГ — лише зараз "нарешті" досягли південно-східної околиці, де бої ведуться від будинку до будинку. Значного тиску зазнають і українські позиції в Бахмутському (утримується одним із українських добровольчих підрозділів), що на півдні.
У Бахмуті близько двох тижнів тому 58-му мотострілецькій бригаді вдалося зупинити просування росіян на східну околицю міста.
Далі на південь 72-а механізована зазнає сильного тиску в Зайцевому та Кодемі вже щонайменше тиждень. Вважайте, що росіяни вже 4-5 разів заявляли про взяття Зайцевого, але фактично лише втримання Вершини є для них головною проблемою. Інакше кажучи: перспективи швидкого наступу росії на Бахмут і далі зараз досить мізерні.
Лінія розмежування… як зазначено в моїх підсумках про бойові дії на початку цього місяця, утримувати лінію розмежування в районі Донецька не було "розвагою" для українців останні кілька тижнів. росіяни обстрілювали та штурмували такі місця, як Нью-Йорк, Авдіївка, Піски, Красногорівка, Мар’їнка тощо справді "як божевільні". Зараз перші два ще тримаються. Проблема в тому, що росіяни вбивають між ними клин: захопили Новоселівку Другу минулого тижня, а потім взяли Опитне.
Далі на південь - північні Піски стали нічийною землею (тобто 56-а механізована була врешті витіснена з цього місця), але атаки на Водяне та Невельське вдалося відбити.
Принаймні такою ж тривожною є ситуація в Новомихайлівці: оскільки росіяни закріпили за собою Солодке, це місце тепер можна штурмувати не з одного, а з двох напрямків (східного та південного). Більше того, сепаратисти точно вийшли на дорогу Новомихайлівка – Павлівка, далі на південний захід. Іншими словами: виявляється, вони пройшли через найкращі українські укріплення на цій території.
Наскільки мені відомо цей сектор утримує українська 53-я механізована бригада, яка зазнала значних втрат ще наприкінці лютого — на початку березня. Звісно, це велике формування (чотири механізовані батальйони, принаймні один танковий батальйон і зенітний підрозділ навіть керує "Тунгусками"), але вона веде безперервні бої протягом шести місяців і ніколи не посилювалася (я сумніваюся, що в них є будь-який з M777 або достатньо БПЛА). А якщо взагалі посилювалася, то тільки за допомогою тих Т-72, які вона захопила. Іншими словами: настав час для українського Генштабу почати "робити щось там" — замість того, щоб ігнорувати цю територію у своїх звітах.
Південне Запоріжжя… мало новин — хіба що росіяни мінують підступи до всіх прифронтових сіл.
Мелітополь…. російські штаби та склади в місті зазнають ударів з такою регулярністю, як і їхні частини, в той час як їхнє військове керівництво настільки впевнене у своїй здатності зберегти контроль над містом, що вони поширюють брошури з порадами про те, як пережити удари HIMARS.
Херсон… позіхання… українська артилерія — тим часом посилена шведським FH77 — обстрілює росіян так сильно, що подейкують, всі останні мости через Дніпро зруйновано. А також 49-та армія рф та 22-й армійський корпус відвели свої штаби на східну сторону Дніпра... і всі російські контратаки на український "Білогірський плацдарм" (на південь від Давидового Броду) були відбиті з великими втратами.
Але, своєю чергою, українцям теж не вдавалося досягти просування протягом якихось 3-4 тижнів: справді, тим часом моє враження таке, що — особливо в районі Білогірки — обидві сторони як і раніше "наполегливо інвестують у провал одна одної".
Джерело: Tom Cooper
