Юрій Вітренко був призначений головою правління Нафтогазу 28 квітня 2021 року після звільнення Андрія Коболєва, якого він сам публічно травив кілька років до цього. Сам Вітренко тоді наголошував, що очолити компанію йому запропонував президент Володимир Зеленський, а остаточно питання про його призначення вирішувалося за лічені години, і заяву на цю посаду довелося писати вже під час самого призначення. Загалом у компанії Вітренко працював з невеликими перервами з 2014 року, і це вже п’яте його звільнення. У 2019 році в одному із інтерв’ю він заявляв, що для нього "звільнитися з Нафтогазу – як у відпустку піти", проте цього разу камбек може й не скластися.
Уряд Шмигаля зітхнув із полегшенням. Три найгучніші конфлікти Вітренка з Кабміном
Після гучного звільнення з посади комерційного директора НАК "Нафтогаз України" у 2020 році Юрій Вітренко вирішив податись у політику. У грудні того ж року та січні 2021-го його намагались призначити міністром енергетики та першим віцепрем'єром, але цього так і не сталось – не набиралось потрібної кількості голосів. Проте до призначення очільником Нафтогазу Вітренко встиг побути тимчасово виконувачем обов'язків міністра енергетики, і запам'ятався на цій посаді тим, що відразу ж запропонував Шмигалю невідкладно звільнити Андрія Коболєва, всю Наглядову раду Нафтогазу та провести аудит ефективності діяльності і самого НАКу, і всіх підприємств з Групи Нафтогаз.
Незважаючи на те, що сам Вітренко хвалився, що попрацювати в уряді його запросив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, жаліючись на нестачу кваліфікованих та професійних кадрів, стосунки із прем'єром у нього якраз не задалися.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль та голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко. Джерело: glavcom.ua
Подейкують, що головний конфлікт між Вітренком та Шмигалем стався у червні через публічну незгоду Вітренка виконувати доручення Кабміну щодо необхідності закачати до початку опалювального сезону у сховища 19 млрд куб м газу. Шмигаль під час своїх публічних виступів наголошував, що компанія має це зробити обов’язково, адже йдеться про забезпечення енергобезпеки країни. Натомість Вітренко заявляв, що вважає такі доручення нездійсненними та необґрунтованими. "19 млрд. кубометрів газу – це занадто багато. На зиму, навіть із запасом, буде достатньо й 15 млрд", – наголошував у червні цього року очільник Нафтогазу, додаючи: "Якщо уряд хоче забезпечити рівень 19 млрд кубометрів газу, тоді, особливо з огляду на графік, коли це треба робити, – це вже його завдання забезпечити необхідне фінансування для закупівлі такого обсягу імпортного газу".
І все б нічого, але станом на 20 жовтня запаси газу у сховищах становили лише 14,2 млрд куб м. При цьому влітку ціни на європейському ринку газу били всі рекорди і Нафтогаз майже повністю зупинив імпорт з огляду на те, що за дорученням Уряду необхідно було б імпортувати майже 6 млрд кубометрів газу, витративши на це $8 млрд. У жовтні ціна на газ у Європі продемонструвала позитивну динаміку щодо зниження вперше з 14 червня, а вже 24 жовтня навить опустилась нижче $1000 за тисячу кубометрів і Нафтогаз почав збільшувати імпорт газу.
Крім цього, ще влітку Вітренко відкрито звинуватив уряд Шмигаля у провалі реструктуризації компанією єврооблігацій на $335 млн. Тоді Кабмін визнав роботу правління Нафтогазу незадовільною через те, що компанія не змогла домовитися з кредиторами про відстрочку виплат. А також заборонив розрахуватися єврооблігаціями, на що компанія відповіла дефолтом. 17 серпня власники євробондів із терміном погашення у липні 2022 року повторно відхилили пропозицію Нафтогазу з відтермінування виплат.
І все б минуло без особливого галасу – адже війна, увага прикута до інших речей, якби не публічний конфлікт, який роздмухував сам Вітренко, заявляючи, що у компанії достатньо коштів, щоб розрахуватись з боргами, заважає лише уряд, вимагаючи витратити ці кошти на закупівлю газу для проходження опалювального сезону під час війни.
Схоже, що останньою краплею, котра переповнила чашу терпіння прем’єр-міністра, стала заява Нафтогазу минулого тижня, після чергових ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі країни, про припинення газопостачання для Трипільської ТЕС – критично важливого енергооб’єкта Київщини. Формально – через невиконання обов’язку щодо повної та своєчасної оплати отриманого газу і недотримання своїх зобов'язань щодо постачання електроенергії.
Трипільська ТЕС, що входить у державне ПАТ "Центренерго", заборгувала нафтогазовій компанії за спожитий газ понад 2,7 млрд грн. При цьому Нафтогаз уклав із Центренерго двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії та здійснив попередню оплату за електрику у сумі 1,8 млрд грн. Але ПАТ "Центренерго" відмовилось постачати електроенергію НАК "Нафтогазу". Тож Нафтогаз заявив, що Трипільська ТЕС не є критично важливим підприємством, що виконує функцію енергопостачання, а відтак він із 30 жовтня припиняє їй газопостачання.
Цей крок Вітренка отримав саркастичну оцінку його попередника Андрія Коболєва. Мовляв, Вітренко так хоче уникнути відповідальності через звільнення, що вдається до примітивної емоційної маніпуляції – відключення генеруючої компанії під час війни.
Загалом за Вітренком в уряді навряд чи сумуватимуть. Так, міністр енергетики Герман Галущенко філософськи заявив із цього приводу: "Був один менеджер, стане інший менеджер. Це не вплине на газозабезпечення населення і промисловості".
І тут міністр вочевидь правий, бо наразі головним претендентом на посаду керівника НАК "Нафтогазу" називають міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, який є саме менеджером. Щоправда, він недотичний до енергетики (адже курс за стандартами міжнародного інституту Project Management Institute на базі американської енергетичної компанії Westinghouse навряд чи можна зарахувати в енергетичний бекграунд), але професіонал у бізнесі та інвестиціях. Неконфліктний Чернишов є своїм для президента та його офісу, тож можна прогнозувати, що публічні скандали навколо Нафтогазу припиняться.
Премії, корупція, Bentley. Три найгучніші скандали Юрія Вітренка у Нафтогазі
Один із головних скандалів пов'язаний з премією у розмірі $4 млн, яку мав отримати Вітренко за виграну справу у Стокгольмському арбітражі проти Газпрому. Її він вчасно не отримав, тож у лютому 2020 року подав на НАК позов за невиплату до суду. Від початку Юрій Юрійович категорично заперечував, що отримував будь-яку винагороду, а тим паче у таких розмірах. Проте після низки журналістських розслідувань він зізнався, що вся сума премії була передана ним "до держбюджету", а він замість своїх грошей отримав лише "довгострокові гривневі зобов’язання на суму, яку Нафтогаз заборгував". Після цього звільнення, до речі, він отримає гроші у повному об’ємі. До речі, за кілька днів до звільнення народні депутати звинуватили керівництво Нафтогазу у тому, що у складні воєнні часи та за наявності збитків воно знов виписує собі багатомільйонні премії.
Другий скандал розгорівся відразу після призначення у квітні 2021 року Вітренка на посаду голови Нафтогазу. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило про незаконність цього призначення через порушення закону "Про запобігання корупції". Закон забороняє після звільнення з держслужби протягом року керувати організаціями, на які він міг впливати на попередньому місці роботи. І згідно із законом Вітренко міг очолити компанію тільки після 28 квітня 2022 року – через рік після звільнення з Міненерго. НАЗК видало припис розірвати з ним контракт, за що також виступила тодішня голова наглядової ради Нафтогазу Клер Споттісвуд. Проте Окружний адміністративний суд Києва зупинив дію цього припису. Вітренко залишився головою Нафтогазу, а у вересні Кабмін звільнив його Наглядову раду. У лютому 2022 року Верховний суд задовольнив касаційну скаргу НАЗК та поновив дію припису про припинення контракту з Вітренком, проте він не просто залишився на посаді, а й був перепризначений Кабміном ще на один рік.
І нарешті третій скандал – з Bentley Bentayga за 500 тисяч доларів, хоч і не особисто Вітренка. Очоливши Нафтогаз, він призначає своїм радником Олега Діденка, який до того керував компанією "Газ України". У травні, під час повномасштабної війни, Олега Діденка заскочили на тому, що він придбав новий автомобіль Bentley Bentayga 2022 року випуску вартістю 500 тисяч доларів та ще й скористався нульовою ставкою розмитнення. Галасу було багато, тож Діденка довелося звільнити.
