Вишиванка – надзвичайно давній та самобутній атрибут української культури. Впродовж віків вишиті сорочки зазнавали безліч видозмін і, зрештою, предстали перед нами у своєму сучасному вигляді. А от вишиті орнаменти й візерунки збереглися значною мірою ще з часів Трипілля та Неоліту. Наші предки закладали глибокий смисл у колористику та орнаменталістику вишиванок, ця символіка збереглася і до сьогодні.
Ще Геродот вказував на те, що стародавні скіфи вбиралися в одежину, що дуже нагадувала знайомі нам довгі вишиванки, й була прикрашена рясною вишивкою. Також у стародавніх літописах зустрічаються згадки про те, що арабські купці зустрічали русів також у вишитих сорочках.
А от на території сучасної України першою фактичною знахідкою археологів вважається гаптована сорочка, котру датували IV сторіччям.
Переходячи ближче до орнаментів, варто зазначити, що найбільш характерними для українських сорочок є рослинні, геометричні та зооморфні візерунки.
Рослинні мотиви завжди нагадували листя, квіти чи цілі рослини й ритмічно повторювалися. Найбільш популярним візерунком було загальновідоме дерево життя. Перші часто поєднувалися з другими – геометричними орнаментами. Найбільш поширеними були такі фігури як ромб, коло, свастика, хрести, зигзаги тощо. Третім різновидом орнаменту на вишиванках, як сказано вище, були зооморфні мотиви – різноманітні зображення тварин, птахів та риб. Мешканці різних куточків України всіляко урізноманітнювали загальні традиційні орнаменти вишиванок й додавали своє бачення. Так виникла широка палітра кольорів та відтінків, що стали притаманними вишиванкам з різних регіонів. Також збагачували й орнаменталістику.
Велика кількість орнаментів на вишиванках наших предків взяла свій початок у культурі трипільців. Саме звідти поширилися такі мотиви, як берегиня, каракулі, ромб та восьмикінечна зірка.
Пізніше нащі пращури урізноманітнили вишиті сорочки зображеннями калини, дуба, волошок, маку, ружі, хмелю тощо. Кожен з орнаментів мав сакральне значення і ніколи не вишивався просто так, а являвся оберегом.
Не менше значення мали і кольори орнаментів на вишиванці. Відтак, чорний колір споконвічно вважався символом скорботи, втрат і горя. На противагу йому білий колір тканини, особливо, у поєднанні з білою вишивкою, символізував здоров’я, чистоту, молодість та скромність.
Традиційний червоний колір використовувався на позначення добробуту, удачі й захисту. Для яскравості таких орнаментів до червоних ниток додавали жовтий або чорний чи золотистий. Натомість, при вишиванні стриманих візерунків, поєднували блакитний, білий та сріблястий кольори ниток.
Відтінки зеленого на вишиванці символізували життя загалом та народження нового і подальше зростання. А от жовтий колір цілком логічно слугував для позначення сонця, багатства й родючості. Багато цікавої інформації про історію та особливості вишиванок можна прочитати тут, а обрати та придбати тут.
