Дональд Трамп хоче, щоб США володіли Гренландією. Проблема в тому, що Гренландія вже належить Данії, і більшість гренландців не хочуть ставати частиною США, пише Politico. Хоча вторгнення у столицю Гренландії Нуук і захоплення влади у стилі Венесуели здається фантастичним, навіть якщо атака на Каракас вразила всіх тим, на що здатні США, – існує цілком чіткий шлях до такого сценарію. І Трамп, схоже, вже ним іде.
Європейців, як зауважує видання, турбує те, що ця стратегія дуже нагадує експансіоністський сценарій путіна.
Politico поспілкувалося з дев'ятьма посадовцями ЄС, інсайдерами НАТО, експертами з питань оборони та дипломатами, щоб з'ясувати, як США можуть установити контроль над багатим на корисні копалини та стратегічно важливим арктичним островом.
"Це можуть бути п'ять гелікоптерів... йому не знадобиться багато військ, – розповів данський політик, який попросив анонімності, щоб відверто висловлюватися на цю тему. – Вони [гренландці] нічого не зможуть вдіяти".
Крок 1: кампанія впливу для посилення руху за незалежність Гренландії
Майже одразу після вступу на посаду адміністрація Трампа почала говорити про незалежність Гренландії, напівавтономної території Королівства Данія. Незалежна Гренландія могла б укладати угоди зі США, тоді як за нинішнього статусу-кво потрібне схвалення Копенгагена.
Щоб здобути незалежність, гренландці мають проголосувати на референдумі, а потім домовитися про угоду, яку повинні схвалити як Нуук, так і Копенгаген. У 2025 році в опитуванні громадської думки 56% гренландців заявили, що проголосують за незалежність, а 28% – проти.
За даними данських ЗМІ, американці, пов'язані з Трампом, проводили таємні операції впливу в Гренландії, а данська служба безпеки та розвідки PET попередила, що територія "є об'єктом різних кампаній впливу".
Експерт із цифрової політики Фелікс Картте, який консультував інституції ЄС та уряди, звернув увагу на тактику москви щодо впливу на політичні результати в таких країнах, як Молдова, Румунія та Україна.
"росія поєднує офлайн- та онлайн-тактики, – розповів він. – На місцях вона співпрацює з однодумцями, як-от екстремістські партії, мережі діаспори або проросійські олігархи, і, за повідомленнями, платить людям за участь в антиєвропейських або антиамериканських протестах. Водночас вона створює великі мережі фейкових акаунтів і псевдо-ЗМІ, щоб посилити ці дії в інтернеті та просунути обраних кандидатів або позиції. Мета часто полягає не в тому, щоб переконати виборців, що проросійський варіант кращий, а в тому, щоб зробити його більшим, гучнішим і популярнішим, ніж він є насправді, створюючи відчуття неминучості.
Що стосується Гренландії, зазначає Politico, то США, схоже, застосовують принаймні частину із цих методів. Заступник глави адміністрації Трампа Стівен Міллер заявив CNN у понеділок, що "ніхто не буде воювати зі США за майбутнє Гренландії". Минулого місяця Трамп створив посаду спеціального посланника у Гренландії та призначив на цю роль губернатора Луїзіани Джефа Лендрі. Він заявив, що його метою є "зробити Гренландію частиною США".
Тим часом віцепрезидент США Джей Ді Венс під час візиту на острів у березні заявив, що "народ Гренландії отримає право на самовизначення". Він додав: "Ми сподіваємося, що вони оберуть партнерство зі Сполученими Штатами, тому що ми є єдиною країною на Землі, яка поважатиме їхній суверенітет і безпеку".
Крок 2: запропонувати Гренландії вигідну угоду
Припустимо, що зусилля з прискорення референдуму про незалежність Гренландії увінчаються успіхом, і жителі території проголосують за вихід із складу Данії. Наступним кроком буде втягування її в орбіту впливу США.
Одним із очевидних методів, вважає Politico, буде приєднання Гренландії до США як ще одного штату – ідея, яку неодноразово розглядали близькі до президента особи. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен у понеділок заявила, що "США не мають права анексувати" Гренландію після того, як Кеті Міллер, дружина Стівена Міллера, опублікувала у соціальних мережах карту острова, замальовану прапором США, з написом "Скоро".
Пряма заміна Данії на США здається здебільшого неприйнятною для більшості населення. Згадане вище опитування також показало, що 85% гренландців виступають проти приєднання території до США, і навіть прихильні до Трампа члени руху за незалежність не в захваті від цієї ідеї.
Але, вважає Politico, є й інші варіанти.
З травня минулого року поширюються повідомлення про те, що адміністрація Трампа хоче, щоб Гренландія підписала Угоду про вільну асоціацію (COFA) – подібну до тих, які США наразі мають з Мікронезією, Маршалловими островами та Палау. Згідно із цими угодами, США надають необхідні послуги, захист і вільну торгівлю в обмін на можливість без обмежень проводити військові операції на території цих країн. Ця ідея знову з'явилася цього тижня.
Пронезалежний депутат гренландської опозиції Куно Фенкер, який був присутній на інавгурації Трампа і зустрівся з республіканським конгресменом Енді Оглсом минулого року, сказав, що він намагається "пояснити [американцям], що ми не хочемо бути як Пуерто-Рико чи будь-яка інша територія Сполучених Штатів. Але угода про вільну асоціацію, двосторонні угоди або навіть інші механізми, які я, можливо, не можу собі уявити, – нехай вони сядуть за стіл переговорів, і гренландці вирішать у плебісциті". Порівняно з угодою Нуука з Копенгагеном, ситуація "може тільки покращуватися", вважає гренландський парламентар.
Посилаючись на заяву Трампа про те, що США "потребують" Гренландії, Фенкер додав: "Данія ніколи не говорила, що "потребує" Гренландії. Данія заявляла, що Гренландія для неї – це витрати і що вона залишить нас, якщо ми станемо незалежними. Тому я вважаю, що це набагато позитивніша заява, ніж будь-яка інша, яку ми коли-небудь чули від Данії".
Втім, доцент кафедри військових операцій Королівського датського оборонного коледжу Томас Кросбі, який відповідає за навчання та підготовку датських збройних сил, попередив, що Гренландія навряд чи зможе переграти Трампа в переговорах.
"Трамп, як головний переговірник, є людиною, яка нав'язує свою волю тим, з ким веде перемовини, і має дуже довгу історію зради тих, з ким він домовлявся, не дотримуючись своїх зобов'язань як у приватному, так і в публічному житті, та експлуатуючи тих, хто його оточує... Я дійсно не бачу жодної користі для гренландців, окрім дуже тимчасового підвищення їхньої самооцінки", – переконує Кросбі.
І він додав: "Було б божевіллям погоджуватися на щось у надії, що угода може відбутися. Я маю на увазі, що віддавати свою територію в надії, що потім можна буде укласти угоду, – це було б просто нерозумно".
Крок 3: залучити Європу
Європа, особливо союзники Данії в ЄС, будуть проти будь-яких спроб відокремити Гренландію від Копенгагена. Але адміністрація США має козир у цій ситуації: Україну.
У міру прискорення мирних переговорів Київ заявив, що будь-яка угода з путіним повинна бути підкріплена серйозними, довгостроковими гарантіями безпеки з боку США.
Як зауважує Politico, американці ухиляються від відповіді на це питання, а Київ у будь-якому разі скептично ставиться до гарантій безпеки, оскільки ті, які він отримував у минулому як від росії, так і від Заходу, не дали жодних результатів.
Один із можливих сценаріїв, запропонований дипломатом ЄС, – це пакетна угода "безпека за безпеку", за якою Європа отримує від адміністрації Трампа більш тверді гарантії для України в обмін на розширення ролі США в Гренландії. Хоча це здається гіркою пігулкою, її може бути легше проковтнути, ніж альтернативний варіант – роздратувати Трампа, який може відповісти санкціями, вийти з мирних переговорів або підтримати путіна у перемовинах з Україною.
Крок 4: військове вторгнення
Але що, якщо Гренландія або Данія, чиє схвалення має отримати Нуук, щоб відокремитися, – скаже "ні" Трампу? Військове захоплення США можна здійснити без особливих труднощів.
Кросбі з Королівського датського оборонного коледжу сказав, що стратеги Трампа, ймовірно, пропонують йому різні варіанти.
"Найбільше занепокоєння викликає стратегія "факт звершений", про яку часто говорять у військових колах: просте захоплення території, так само як путін намагався захопити Україну, щоб пред'явити територіальні претензії. Він міг би просто ввести війська в країну і просто сказати, що тепер вона американська... Військові США здатні висадити у Гренландії стільки військ, скільки потрібно, повітрям або морем, а потім заявити, що це американська територія", – зазначив Кросбі.
За словами дослідниці Данського інституту міжнародних досліджень та експертки з питань безпеки Гренландії Лін Мортенсгаард, Вашингтон також має близько 500 військових офіцерів, включаючи місцевих підрядників, на північній космічній базі "Пітуффік" і трохи менше десяти співробітників консульства в Нууку. До цього додається приблизно 100 військовослужбовців Національної гвардії з Нью-Йорка, які зазвичай сезонно розгортаються під час арктичного літа для підтримки дослідницьких місій.
Гренландія, тим часом, має мало засобів захисту. За словами Мортенсгаард, населення не має територіальної армії, а Об'єднане арктичне командування Данії в столиці має у своєму розпорядженні мізерні та застарілі військові ресурси, які переважно обмежуються чотирма інспекційними та військово-морськими суднами, патрулем на собачих упряжках, декількома гелікоптерами та одним морським патрульним літаком.
Як наслідок, якщо Трамп мобілізує американські війська на місці або відправить туди спецназ, США зможуть захопити контроль над Нууком "за пів години або менше", вважає Мортенсгаард.
"Трамп каже щось, а потім робить це", – зазначила данська членкиня Європейського парламенту Стіне Боссе. На її думку, якби ви були одним із 60 000 жителів Гренландії, ви б дуже хвилювалися.
Будь-яке вторгнення не матиме "правової основи" згідно із законодавством США та міжнародним правом, заявив Ромен Шуфарт, який очолює Арктичний інститут – аналітичний центр з питань безпеки, що базується у Вашингтоні. Будь-яка окупація, що триватиме понад 60 днів, також потребуватиме схвалення Конгресу США. Водночас вторгнення "означатиме кінець НАТО", зазначив він, і "США нанесуть собі шкоду і попрощаються з альянсом, який вони допомогли створити".
Крім того, за словами колишнього командувача американських військ у Європі Бена Годжеса, "втрата довіри з боку ключових союзників може призвести до зниження їхньої готовності ділитися розвідданими зі США або до обмеження доступу до баз по всій Європі". Він переконаний, що обидва ці фактори серйозно зашкодять безпеці Америки.
Politico наголошує, що НАТО не зможе відреагувати, оскільки військові дії повинні бути схвалені одноголосно, а США є ключовим членом альянсу. Втім, європейські союзники можуть розгорнути війська в Гренландії через інші формати, такі як Спільні експедиційні сили Великої Британії та Скандинавії або формат Північного оборонного співробітництва п'яти країн, зазначив старший науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних сил Ед Арнольд.
Але поки що союзники в НАТО зберігають стриманість щодо нападу. "Ми ще далекі від такого сценарію, – вважає один зі старших дипломатів альянсу. – Можливі жорсткі переговори, але я не думаю, що ми близькі до будь-якого ворожого поглинання".
Джерело: Politico
