У Британії вирує шпигунська лихоманка. Одна із суперечок точиться навколо Кріса Кеша, молодого експерта з Китаю, що працює в парламенті, якого (як ми щойно дізналися) було заарештовано в березні на підставі Закону про державну таємницю; він заперечує свою провину і йому не пред'явлено звинувачень. Кеш обіймав посаду директора войовничої Китайської дослідницької групи – політичної групи Консервативної партії.
Минулого місяця стало відомо, також із запізненням, що британські шпигуни в лютому заарештували і висунули звинувачення трьом громадянам Болгарії в рамках розслідування, яке було названо масштабним з точки зору національної безпеки. Подробиць мало, але мені вдалося довести, що один із підозрюваних, Орлін Русєв, збрехав, коли стверджував у своєму профілі на LinkedIn, що навчався у Квінслендському технологічному університеті в 1997-2001 роках. Австралійський університет повідомив мені, що не має записів про студента з таким ім'ям. Буде цікаво з'ясувати, ким насправді був Руссєв у ті роки. Я сподіваюся, що пошук у відкритих джерелах дозволить дізнатися більше про всіх трьох загадкових болгар.
Те, що ми знаємо, вже звучить як уривок сюжету зі шпигунського трилера. Русєв продавав засоби стеження одному з найбільш розшукуваних у Європі втікачів – Яну Марсалеку, який народився в Австрії, а зараз мешкає в росії. Марсалек був членом правління німецької фінансової компанії Wirecard, яка збанкрутувала 2020 року, втративши майже 2 мільярди євро. Те, що спочатку виглядало як справа про шахрайство, тепер заслуговує на увагу контррозвідки. Розслідування Христо Грозєва з Bellingcat виявило тісний зв'язок Марсалека з російською військовою розвідкою ГРУ. З причин, які ніхто належним чином не пояснив, поспішний від'їзд Марсалека на схід був дозволений високопосадовцем австрійської служби безпеки. Тим часом Грозєву довелося покинути свій будинок у Відні, оскільки він перебуває в російському "чорному списку", а австрійська влада не може гарантувати його безпеку.
Майже повне захоплення росією Австрії, нібито міцної демократії, описано у новій гостросюжетній книзі "Несподівана атака" Петера Ґрідлінґа, колишнього голови служби безпеки BVT (Bundesamt für Verfassungsschutz und Terrorismusbekämpfung – Федеральна служба безпеки та боротьби з тероризмом). Ґрідлінґ звинувачує ультраправу Партію свободи, представники якої обіймали кілька відповідальних посад у коаліційному уряді, що прийшов до влади у 2017 році.
Міністр внутрішніх справ Герберт Кікль відсторонив Ґрідлінґа від посади нібито за перевищення повноважень, а поліцейський підрозділ у формі, всупереч усім правилам, здійснив рейд до штаб-квартири BVT і вилучив величезну кількість файлів. Серед них, можливо, не випадково, були й ті, що стосувалися російської підтримки правих екстремістів. Іноземні спецслужби, розлючені тим, що секрети, якими вони ділилися з австрійськими колегами, тепер можуть опинитися в руках росіян, припинили співпрацю.
Вона ще не відновилася в повній мірі. І не в останню чергу тому, що відверто пропутінський і антизахідний Кікль зараз очолює Партію свободи, яка у нинішньому вигляді (30% за опитуваннями громадської думки) прямує до перемоги на парламентських виборах, що відбудуться в жовтні наступного року. Книга Ґрідлінґа, можливо, потребуватиме другого видання.
Тим часом у Британії серед контррозвдників, які мають справу з росією, "вистрілюють пробки від шампанського". Шпигунів кремля, які працювали в дипломатичних місіях, відправили додому; кілька нових важливих зачіпок допомагають розплутати нелегальні мережі. Китайські операції є набагато більшим головним болем. Особливе занепокоєння, підкреслене у відповіді уряду на нищівну доповідь парламентського комітету з розвідки і безпеки, викликають спроби вербування нещодавно звільнених чиновників. Розслідування, проведене моїми колегами з Times, показало, як шпигун з Пекіна може проводити такі операції віддалено, використовуючи сайт ділових мереж LinkedIn.
Справа в тому, що шпигунство – це не лише крадіжка державної таємниці. Воно включає в себе з'ясування всіх видів іншої внутрішньої інформації про зв'язки, вразливі місця і тенденції (у тому числі в організаціях, що критикують Пекін, як-от Китайська дослідницька група).
Шпигунські агентства також проводять закулісну роботу, щоб викликати події, аж до великої австрійської традиції – путчу – включно.
