Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Банки себе дискредитують, коли беруть кредит у населення під 25% річних

Банки себе дискредитують, коли беруть кредит у населення під 25% річних
Фото: vkurse.ua
Аналітики банківського ринку переконують, що фінустанови посилено впрягаються у боргову кабалу, оскільки не мають достатньої ліквідності.

"Депозитні пропозиції у гривні на рівні 20-25% - вже не рідкість сьогодні. У банківської системи немає достатньо грошей, щоб почувати себе впевнено, і вони змушені конкурувати за гроші вкладників саме так", - пише газета Дело.

НБУ зараз зацікавлений у придушенні інфляції і стримуванні курсу гривні. Однак, виконання поставлених цілей зумовлює дефіцит ресурсів у банківській системі і закономірне зростання процентних ставок.

Банкіри стверджують, що перекривають прибутковість депозитів. Одні фінустанови спрямовуються залучені кошти на високоприбуткове споживче кредитування (40-60% річних), інші - на досить рентабельний факторинг і короткострокове фінансування торгових операцій бізнесу. Надходження зростають і за рахунок взятого курсу на підвищення комісійних доходів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці зберігають в банках $65 мільярдів

Однак, все це виглядає не надто переконливо. Варто лише подивитися на статистику Нацбанку: кількість депозитів фізосіб зросла за дев'ять місяців 2012 року на 13,5% (до 349 млрд грн), тоді як кредитний портфель банків - лише на 1,2% (803 млрд грн).

Навіть якщо враховувати зростання кількості депозитів з урахуванням юросіб, то й він значно більший від приросту кредитних вкладень - 7,7%.

За таких обставин складно розраховувати на тривале збереження валютного курсу. До того ж погіршення поточного сальдо платіжного балансу країни (результат зовнішньої торгівлі товарами-послугами) виразно натякає на це. НБУ вже зараз потрібно послабити гривню і поступово перейти до плаваючого курсу та орієнтуватися на певний курсовий коридор.

Мільярди чи маргіналізація. Чому Європа має показати Трампу гроші, щоб впливати на майбутнє України – Грегуар Рус
Мільярди чи маргіналізація. Чому Європа має показати Трампу гроші, щоб впливати на майбутнє України – Грегуар Рус
Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку – Александер Стубб
Останній шанс Заходу. Ялта чи Гельсінкі для нового світового порядку – Александер Стубб
Епштейн, Айова і Махаріші. Мережа з метою повалення Америки. Частина 5 – Дейв Трой
Епштейн, Айова і Махаріші. Мережа з метою повалення Америки. Частина 5 – Дейв Трой
Мирні ініціативи Трампа тонуть у хаосі. Без формального політичного процесу Трамп не може закінчити війну в Україні – Іво Даалдер
Мирні ініціативи Трампа тонуть у хаосі. Без формального політичного процесу Трамп не може закінчити війну в Україні – Іво Даалдер
Репараційна позика без лідерства. Фінансування України як чергове європейське лайношоу – Тімоті Еш
Репараційна позика без лідерства. Фінансування України як чергове європейське лайношоу – Тімоті Еш
Важкі, середні та легкі. Комплексний огляд українських ракет і БпЛА великої дальності – Фабіян Гоффманн
Важкі, середні та легкі. Комплексний огляд українських ракет і БпЛА великої дальності – Фабіян Гоффманн
Посібник із захисту демократії від популізму. Поки не стало запізно – Тімоті Ґартон Еш
Посібник із захисту демократії від популізму. Поки не стало запізно – Тімоті Ґартон Еш
путін не змінив своїх планів. Мирні переговори демонструють, чому девелоперам не слід наближатися до міжнародної дипломатії – Мік Раян
путін не змінив своїх планів. Мирні переговори демонструють, чому девелоперам не слід наближатися до міжнародної дипломатії – Мік Раян