FT: Україна продовжує наполягати на якнайшвидшому вступі до ЄС
Україна продовжує наполягати на якнайшвидшому вступі до Європейського Союзу, попри останні невдачі та відсутність узгоджених термінів.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качку.
"Для України, а також для Європи важливо мати сміле політичне зобов’язання всіх держав-членів ЄС, що Україна приєднається до ЄС якомога швидше, і бажано з чіткою датою", - наголосив Качка.
Видання зазначає, що минулого тижня Україна, США та ЄС були готові підписати «план процвітання», який передбачає підтримку післявоєнної відбудови України. Проте підписання відклали через розбіжності у змісті та кризу навколо Гренландії. Речниця Єврокомісії Паула Пінью заявила, що угода «близька».
Як повідомляє Financial Times, у попередніх проєктах 20-пунктного мирного плану, що обговорюється під егідою США, вказувалася дата вступу України до 2027 року. Однак це питання залишається на стадії обговорення через спротив деяких країн ЄС.
Крім того, Брюссель розглядає можливість перегляду процесу вступу та створення дворівневої системи членства. Такий підхід дозволив би Україні приєднатися до блоку до виконання всіх стандартів у обмін на менші переваги.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прогнозувала, що Україна може бути готова до вступу до 2030 року. Качка вважає, що «в умовах геополітичної необхідності процес може бути скорочений», але чіткої дати поки немає. Наразі тривають переговори щодо термінів приєднання, способів фінансування витрат на відновлення обсягом 800 млрд євро та умов надання допомоги.
За словами Качки, ця сума відповідає потребам України у відновленні до 2040 року і частково має покриватися за рахунок іноземної допомоги. «Ідея полягає в тому, щоб чітко розуміти, як працюють державні кошти, який внесок роблять ЄС, США та інші уряди, і як ці реформи збільшать ефективність використання цього капіталу», — пояснив він.
Брюссель також вимагає, щоб допомога надавалася за умови посилення боротьби з корупцією. За словами Качки, ці вимоги стали особливо актуальними після того, як президент Володимир Зеленський відмовився від спроби послабити антикорупційні інституції.
"Це була одна помилка, яку швидко виправили. Україна вже взяла на себе зобов’язання і без винятків проводить реформи", - запевнив він.
