"Газовий союз" з росією становить загрозу національним інтересам Узбекистану

Міністр енергетики Узбекистану Джорабек Мірзамахмудов відмовився від пропозиції рф щодо участі у "газовому союзі" через політичні умови, які ставлять під загрозу національні інтереси його країни. Проте не виключає підписання газової угоди з росією, повідомляє Reuters.

"Газовий союз" – це частина зміни стратегії москви після її повномасштабного вторгнення в Україну, що спонукало Європейський Союз різко скоротити свою залежність від російських енергоносіїв.

Проте узбецький міністр Джорабек Мірзамахмудов сказав, що Узбекистан ще не отримав цієї пропозиції.

Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!

"Навіть якщо буде укладено газову угоду з росією, це не означає союз. Велися переговори про постачання російського газу трубопроводом через Казахстан, але це був би "технічний контракт", а не союз", – сказав він.

"Якщо ми імпортуємо газ з іншої країни, то співпрацюємо лише на основі комерційного договору купівлі-продажу. Ми ніколи не погодимося на політичні умови в обмін на газ. Словом, запропонований нам газовий контракт ми отримаємо лише в тому випадку, якщо погодимося на нього, інакше – ні", – додав міністр.

Прохолодне ставлення Узбекистану до російської пропозиції відображає дедалі більші труднощі росії в нав’язуванні своєї волі іншим колишнім радянським республікам у той час, коли вона все більше загрузла через війну в Україні.

Але Узбекистан залишається частково залежним від іноземного газу. Країна, включно із столицею Ташкентом, відчуває дефіцит газу протягом останніх кількох днів через різке зростання споживання.

Мірзамахмудов сказав, що різке похолодання змусило Узбекистан припинити експорт до Китаю 6 мільйонів кубометрів газу на день. Загалом країна видобуває близько 52 млрд кубометрів природного газу на рік, при цьому імпорт становить 4 млрд кубометрів, а експорт – 2,7 млрд кубометрів.

Невдачі росії у війні проти сусідньої України продемонстрували слабкість президента рф путіна перед іншими пострадянськими країнами, зокрема країнами Центральної Азії, які москва довгий час розглядала як частину своєї сфери впливу.