Генпрокуратура відкликає подання про арешт Клюєва
Цю інформацію LB.ua підтвердив перший заступник голови регламентного комітету, депутат від фракції "Народний фронт" Павло Пинзеник.
За його словами, сьогодні в комітет надійшов відповідний лист від ГПУ, в якому говориться, що подання відкликається для доопрацювання.
Як повідомляв iPress.ua, 8 червня на сайті Міністерства внутрішніх справ України в розділі "Особи, які переховуються від органів влади" з'явилося повідомлення, що СБУ оголосила в розшук Сергія Клюєва, якого Верховна Рада України позбавила депутатської недоторканності.
При цьому пізніше в СБУ заявили, що це помилка.
Як відомо, 3 червня за запитом Генпрокуратури Рада позбавила Клюєва депутатської недоторканності.
Того ж дня, ввечері, Клюєв намагався виїхати в Австрію, однак прикордонники його не випустили.
Наступного дня Клюєв не з'явився на допит. При цьому його адвокат заявив, що Сергій Клюєв не отримував повістку з'явитися протягом трьох днів, а також повідомлення про підозру.
4 червня голова Верховної Ради України Володимир Гройсман підписав постанови про надання згоди на притягнення Сергія Клюєва та Сергія Мельничука до кримінальної відповідальності.
8 червня нардеп Сергій Лещенко заявив, що ГПУ готує звернення в Раду про дозвіл на арешт Клюєва.
9 червня Генпрокурор України Віктор Шокін заявив, що народний депутат Сергій Клюєв оголошений у міждержавний розшук.
Нардеп Сергій Лещенко повідомляв, що Клюєв зник з поля зору спецслужб ще до зняття з нього депутатської недоторканості.
16 червня генеральний прокурор Віктор Шокін звернувся до парламенту з поданням про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Сергія Клюєва.
Генпрокуратура підозрює народного депутата Клюєва в шахрайстві в особливо великих розмірах, йому загрожує більш ніж 10 років позбавлення волі. Згідно з поданням прокуратури, Андрій і Сергій Клюєви шляхом афери заволоділи ВАТ "Завод напівпровідників" і добилися обслуговування його кредиту за рахунок бюджетних коштів.
Згідно з поданням ГПУ, в 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми вирішили взяти участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ "Завод напівпровідників" (Запоріжжя), але не мали на це права, оскільки їхні фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.
Щоб обійти це обмеження, Клюєви вирішили використовувати підприємство, яке мало такі патенти, але не мало грошей. Для цього підійшло кіровоградське ТОВ "Силікон". На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з представником "Силікону" Г. І. Коганом і запевнив, що профінансує придбання акцій "Заводу напівпровідників" за умови подальшого розділу їх навпіл між Клюєвими і "Силіконом". Коган погодився.
Пізніше підконтрольні Клюєвим фірми перевели "Силікону" необхідні кошти, і компанія виграла аукціон, ставши власником "Заводу напівпровідників". Проте потім Клюєви переконали Когана у необхідності укладення додаткових угод між "Силіконом" і своїми фірмами, в результаті яких "Силікон" потрапив у боргову залежність від Клюєвих і втратив контроль над придбаним заводом.
У результаті Клюєви через свою австрійську компанію "Актив Солар Холдинг ГмбХ" заволоділи акціями "Заводу напівпровідників".
Також Клюєва звинувачують у заволодінні державними коштами, які були виділені Укрексімбанком та Державним агентством інвестицій і розвитку на розвиток підприємство.
Затримання та арешт Клюєва в парламенті мають розглядати окремим голосуванням.
