Історик-краєзнавець шокована знесенням пам'ятника Леніну в центрі Києва

Про це сказала київський історик і краєзнавець Юлія Смілянська, зазначивши, що новина про знесення монумента стала для неї несподіваною і неприємною.

"Справа не в красивих історіях. Сам факт знесення пам'ятників я ніяк не вітаю. Мені близька паризька ситуація: повсталі французи зруйнували Бастилію, але не чіпали жодного пам'ятника. Можна рубати голови королям, але не можна чіпати пам'ятники. Використовуючи пам'ятники, можна і потрібно розповідати наступним поколінням про історію їх країни і їх міст. Знесення пам'ятника Леніну викликав у мене дуже сумні почуття, і це без всяких сентиментів з приводу особистості самого історичного персонажа. Виключно в естетичному і етичному плані", - розповіла Смілянська.

Вона розповіла, що за однією з версій, скульптор Меркуров створив цей монумент Леніну до промисловій виставці в США ще до Великої вітчизняної війни. Після неї в Києві збиралися поставити два пам'ятники - Леніну і Сталіну. Меркуров взяв участь у конкурсі на проект пам'ятника Сталіну, але програв: він зобразив вождя в тужурці, а його український конкурент - в шинелі.

"Коли керівник України Микита Хрущов в цілях економії вирішив не робити новий пам'ятник Леніну, а використовувати готовий, що зберігався у Меркурова ще з довоєнних часів, то умовляти ображеного на Київ скульптора до Москви їздила спеціальна делегація", - розповіла історик.

Смілянська зізналася, що після знесення пам'ятника Леніну журналісти у неї тепер часто запитують, які в Києві ще збереглися пам'ятники радянської епохи, але ці питання краєзнавець навмисне не відповідає, щоб не провокувати нові акти вандалізму.

"Я не очікувала від того, що відбувається нині протестного процесу такого акту вандалізму. І тому, коли у мене зараз запитують журналісти, які ще пам'ятники радянської епохи залишилися в Києві, я навмисно не відповідаю на таке питання. Знаю, але не скажу - не хочу провокувати нові руйнування", - зізналася Смілянська.