Нетаньягу летить до США на зустріч із Трампом, попри ордер МКС на арешт

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу вилетів із Тель-Авіва до США. 5 лютого у нього має відбутися зустріч із президентом Дональдом Трампом. Це буде перша зустріч Трампа з іноземним лідером після обрання вдруге. Передбачається, що ця зустріч стане сигналом для інших країн, що свідчать про зміцнення відносин США та Ізраїлю після напруженості під час правління Байдена.

Про це пише Euronews.

«Я вірю, що, працюючи в тісному контакті з президентом Трампом, ми зможемо зробити наші відносини міцнішими та кращими. Я вірю, що ми зможемо зміцнити безпеку, сприяти миру і досягти чудової мирної ери за допомогою сили», - сказав Біньямін Нетаньягу.

Ізраїльський лідер ухвалив рішення поїхати до США, незважаючи на ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом у листопаді минулого року. Тоді суд у Гаазі видав ордер на арешт Біньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта за скоєння воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Суд також видав ордер на арешт лідера Хамас Мохаммеда Дейфа.

27 країн-членів Євросоюзу підпорядковуються МКС і тому зобов'язані затримувати підозрюваних, щодо яких видано ордер, якщо вони ступають на їхню територію. Утім, ні США, ні Ізраїль не ратифікували Римський статут.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року МКС видав ордери на арешт Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта, а також Мохаммеда Дейфа, командира ХАМАС, відповідального за напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, під час якого угруповання вбило приблизно 1200 людей і взяло близько 250 заручників. Ізраїль стверджував, що ліквідував Дейфа, проте Хамас досі не підтвердив його смерть.

Ні США, ні Ізраїль не є учасниками МКС і стверджують, що на них не поширюється юрисдикція суду. Однак судді МКС заявили, що суд має юрисдикцію, оскільки держава Палестина є його учасником. Ордери означають, що Нетаньяху і Галлант не можуть відвідувати країни-учасниці МКС без ризику арешту.

У перший день свого перебування на посаді Дональд Трамп підписав безліч указів, зокрема законопроєкт, який відновив би можливість накладення санкцій на МКС. Однак документ заблокували демократи Сенату.

Пізніше керівний орган МКС заявив, що "шкодує про будь-які спроби підірвати незалежність, цілісність і неупередженість суду".