Різкі зміни цін на уран: Вплив на економіку України та його перспективи
Ціни на уран у світі стрімко зростають, що схоже на реальну зацікавленість потужних інвесторів-країн у створення перехідного етапу в енергетиці глобального рівня. До атомної енергетики уряди штовхає необхідність відмови від газу та інших джерел енергії, що підлягає спалюванню. АЕС – складніші у застосуванні і мають велику проблему захоронення відходів, але схоже, що уряди готові інвестувати у модернізацію технології вироблення енергії на атомних станціях.
Про це пише Еconomist.
"Обмежена пропозиція та геополітична боротьба є ключовими факторами в прогнозуванні зростаючого попиту. Ціни стрімко зростають… Метал купують не для застосування в електромобілях або сонячних панелях; він використовується в технології ядерних реакторів”, – пише видання. Новітні тенденції на ринку забезпечують не лише потребу ядерної енергетики, але і потреби країн, що виготовляють ядерну зброю. Однак найбільша потреба все ж у енергетичних ядерних технологіях, для яких уран є сировиною.
Війна в Україні та санкції спричинила ажіотаж, разом із кризою в Африці
"Ціни на спотовому ринку зросли більш ніж утричі з 30 доларів за фунт у січні 2021 року до нещодавнього піку понад 100 доларів, що є найвищим показником за 16 років. Початкове зростання було викликане припущеннями про те, що західні уряди запровадять санкції проти російської компанії "Росатом". Переворот у Нігері в липні спричинив чергове зростання", – пояснює ситуацію на ринку видання.
Від декількох нових реакторів до 150 - анонсування АЕС
Водночас чимало європейських урядів оголосило про розширення існуючих програм ядерної енергетики чи модернізацію працюючих.
Наприклад Швеція пообіцяла побудувати ще два реактори до 2035 року. Японія та США оновлюють свій парк ядерних реакторів. Водночас Китай планує перевершити всіх і побудувати за наступні 10 років 150 реакторів. На думку оглядача видання, значне зростання вартості палива зрештою призведе до виникнення альтернативи, яка буде дешевшою, але сьогодні перехід на низьковуглецеве виробництво диктує потребу в АЕС, – завершує публікацію Еconomist.
Якщо звернути увагу на український контекст, то Україна має найбільші запаси уранових руд в Європі. За даними World Nuclear Association, вони становлять 114 100 тонн. Це 2% від світових запасів та 11 місце за обсягами у світі. Єдиними конкурентами України в Європі щодо видобутку уранової сировини є Чехія, яка добуває приблизно 300 тонн урану щорічно, та Румунія, яка видобуває близько 80 тонн уранового оксидного концентрату. Румунія повністю використовує видобутий уран для власної атомної енергетики.
За наявності відповідних запасів поки що видобуток не повністю покриває потреби українських АЕС, проте за відповідними показниками та наявності інвестицій, проєкти з видобутку ядерної сировини можуть стати вигідними експортними нішами для української економіки.
Керівник Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль вважає, що атомна енергетика повертається у порядок денний у всьому світі. Це стосується Франції, Азії, Північної Америки, Близького Сходу та інших країн і частин світу.
Рушієм до таких змін стала агресія росії проти України та зміна постачання енергетичних ресурсів, необхідність дбати про енергетичну автономність країн Європи і світу в цілому. «Після вторгнення росії в Україну багато країн зрозуміли важливість атомної енергетики і відновлюваних джерел енергії, власного виробництва електроенергії», – сказав він.