Суддя КСУ: наразі "кнопкодавство" не може стати причиною для визнання закону неконституційним
Про це розповів у інтерв'ю "Укрінформу" суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко, який був доповідачем у справі визнаного неконституційним закону "Про державні засади мовної політики".
"Наразі КСУ виявився не готовим встановити порушення конституційної процедури ухвалення законопроекту, на підставі виключно неособистого голосування. Є позиція, яка полягає в тому, що це може призвести до масового визнання неконституційними законів, оскільки багато з них приймалося з порушенням приписів 84 статті Конституції, а це в свою чергу призведе до колапсу правової системи", - сказав він.
На думку Сліденка, така позиція суддів КСУ "суперечить конституційним вимогам саме особистого голосування".
Він зауважив, що КС визнав неконституційним мовний закон через порушення процедури його ухвалення на підставі масиву інформації, до якої відносяться відеозапис пленарного засідання Верховної Ради від 3 липня 2012 року, свідчення Державної прикордонної служби та народних депутатів.
"Тобто є цілий ряд даних, які дозволили суду на підставі їх опрацювання встановити системні порушення під час ухвалення мовного закону. На основі виключно фотографій чи відеозйомки це зробити буде важко", - зазначив суддя.
Нагадаємо, 28 лютого Конституційний суд виніс рішення щодо закону "Про основи державної мовної політики" і визнав його неконституційним.
Як відомо, цей мовний закон авторства депутатів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка був прийнятий Радою в липні 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. Це, зокрема, стало підставою для заяв про "утиски прав російськомовного населення в Криму".
Разом з тим, на той час в.о. голови Верховної Ради та в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.
