Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

The Financial Times порахувала, скільки коштує досьє на інтернет-користувача

The Financial Times порахувала, скільки коштує досьє на інтернет-користувача
Фото: AFP
Впливове ділове видання The Financial Times оцінило вартість інформації про інтернет-користувачів. Газета вказує оптову ціну на досьє з базовими даними про одного користувача. Вона становить $0,0005.

Згідно з інформацією видання, на ринку вартість таких досьє залежить від важливості зібраних даних.

Наприклад, за досьє на більш впливову людину в середньому доведеться заплатити в півтора рази більше. За дані про доходи та історії покупок людини зацікавлені особи платять удвічі більше, тобто близько $0,001.

Згідно з даними газети, повну підбірку даних про людину можна купити не більше ніж за долар.

Financial Times як приклад наводить компанії, які відкрито ведуть таку діяльність. Зокрема, поєднання з імені та поштової адреси хворого на рак або діабет компанія LeadsPlease.com продає за 26 центів, а також пропонує великі знижки за оптових закупівель. За словами самої компанії, дані вона отримує безпосередньо від користувачів.

Також у відкритих джерелах є список клієнтів компанії ALC Data, яка продає дані про користувачів та сортує їх за платоспроможностю і якістю кредитної історії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США банду хакерів на чолі з киянином звинувачують у крадіжці $15 млн

Послугами ALC Data користувалися такі компанії, як оператор зв'язку Sprint Nextel і електрична компанія TXU Energy. Також ALC Data пропонує інформацію про породіль, оскільки у компанії є офіційна інформація про більшість народжених у США дітей.

Своєю публікацією The Financial Times закликала читачів звернути увагу на прогалини в законодавстві про особисті дані. Газета наголошує, часто діяльність із збирання і продажу даних користувача є законною. Зокрема, медичні дані можна передавати третім особам, якщо через них не можна встановити особистість людини.

Останнім часом в США тема захисту особистих даних активно обговорюється в суспільстві. Причиною цього стали публікації в пресі, в яких йшлося про те, що спецслужби США за якимсь секретним рішенням суду мають право запитувати будь-які дані користувача у найбільших американських інтернет-компаній: Microsoft, Yahoo!, Google, Facebook, AOL, Skype і Apple.

Згодом компанії спростували підозри в передачі даних, а частина з них пообіцяла оприлюднити запити спецслужб, які вони отримували за останній час. Спецслужби США, у свою чергу, заявили, що вони діяли згідно з законом, так як збирали інформацію тільки на тих користувачів, які не є жителями США і знаходяться за межами країни.

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post