Від чого допомагають і як діють протимікробні препарати

Бактерицидну дію чинять ті, що вбивають мікроорганізми на смерть. Але існують такі живучі бактерії, що навіть бактерицидні антибактеріальні засоби спроможні лише пригальмувати їх зростання.

До антимікробних препаратів належать усі природні, синтетичні та напівсинтетичні сполуки, які мають бактерицидну або бактеріостатичну дію. Антибіотики теж входять до складу антибактеріальних препаратів. Їх набувають двома способами:

• завдяки синтезу живих організмів;
• у спосіб виготовлення їхніх синтетичних аналогів.

Особливість дії антибактеріальних речовин

1.  Вони діють вибірково: впливають не на тканини людини, а на клітину саме тієї бактерії, яку потрібно знищити.
2.  Активність протиінфекційних препаратів знижується згодом, тому що формується медикаментозна резистентність, тобто мікроби мають «імунітет» до певних ліків.

Класифікація

Протиінфекційні препарати діють проти всіх відомих патогенних збудників:

• грибків;
• внутрішньоклітинних збудників (хламідії, мікоплазми, легіонели);
• бактерій.

 Протимікробні лікарські засоби групують відповідно до мікроорганізмів, на які вони діють. Наприклад:

• Антибіотики застосовують проти бактерій. Ці ліки руйнують мікроорганізми зсередини організму.
•  Протигрибкові засоби (фунгіциди) використовують проти грибів. У медицині їх застосовують для лікування стригучого лишаю, молочниці, грибка нігтів та інших захворювань. 

Як і коли з’явилися антибактеріальні засоби

Історія нищівної боротьби з патогенними мікробами налічує декілька тисяч років. Ще стародавні єгиптяни та греки використовували спеціальні рослинні екстракти для лікування інфекцій.

У XIX столітті мікробіологи Луї Пастер і Жюль Франсуа Жубер проводили експерименти зі штамами бактерій. У 1928 році Олександр Флемінг виявив природний антимікробний грибок і зумів вилучити з нього речовину, яку назвав «пеніцилін». Вже в 1942 році пеніцилін успішно використали для лікування стрептококової інфекції.

Відкриття антибіотиків та інших протиінфекційних засобів сприяло тому, що протягом XX століття смертність від бактеріальних інфекцій зменшилася в сотні разів. У період з 1945 по 1970 рік вчені виявили та розробили велику кількість протимікробних сполук. Біохімік і мікробіолог Зельман Ваксман був удостоєний Нобелівської премії з медицини за те, що розробив 22 види антибіотиків, зокрема, стрептоміцин.

Вчені постійно вдосконалюють протимікробні засоби та працюють над створенням ліків, які б мали значну антибактеріальну активність і водночас мінімум небажаних ефектів. Наприклад, сьогодні використовують Цефтріаксон III покоління. Він вирізняється пролонгованою дією і нищівний до багатьох бактерій. 

Взаємодія з іншими препаратами

Інколи протимікробні препарати, загалом антибіотики, під час взаємодії з іншими ліками можуть посилювати або знижувати їхню концентрацію в крові. Це трапляється тому, що антибіотик гальмує або прискорює метаболізм інших речовин. Бувають і інші випадки: коли деякі ліки можуть збільшувати або зменшувати вміст антибіотиків у крові.

Вибір і використання антибіотиків

Варто запам’ятати, що антибіотики потрібно використовувати лише у випадках, коли наявна бактеріальна інфекція. Приймання антибіотиків не допоможе у разі вірусної інфекції, навпаки, може спровокувати ускладнення.

Першим кроком лікаря під час вибору антибактеріального засобу є визначення збудника. Його виявляють за симптомами та за допомогою лабораторної діагностики. Після цього лікар виписує відповідний препарат.

Іноді у разі тяжких інфекцій можуть призначити комбінування антибіотиків. Це роблять в випадках, коли наявні декілька видів бактерій. Антибактеріальні таблетки в правильній комбінації діють швидко та ефективніше, ніж у разі використання одного антибіотика або кількох почергово. 

Як приймати антибіотики

Що раніше розпочинається лікування, то ефективнішим буде результат. Першу оцінку клінічного стану роблять за 48 годин після застосування ліків.

Більшість антибіотиків приймають перорально. Введення антибіотиків за допомогою крапельниці назначається, якщо:

• антибіотики в пігулках або іншій формі для ковтання не переносяться, або спричиняють блювання;
• у пацієнта погане всмоктування поживних речовин у кишковому тракті, наприклад, після операції або порушення перистальтики кишківника.

Особливості призначення антибіотиків для деяких груп пацієнтів

Для того щоб лікарський засіб подіяв максимально ефективно, лікар завжди звертає увагу на деякі фактори:

• Яка мікрофлора спричинила інфекцію;
• Стан печінки та нирок пацієнта;
• Ризик побічних ефектів;
• Вік пацієнта;
• Наявність вагітності або лактації.

Дози та схеми приймання антибіотиків підбирають відповідно до віку пацієнта та наявності хронічного захворювання.

Строки лікування

Приймання антибіотиків продовжують до тих пір, поки не зникнуть збудники інфекції. Здебільшого це триває декілька днів. Але у разі таких інфекцій, як ендокардит, туберкульоз, остеомієліт, приймання антибіотиків продовжують протягом тижнів або навіть місяців, щоб попередити рецидив.

Серед лікувальних препаратів, антимікробні є найбільш використовуваними. Вони рятують життя мільйонам людей. Але висока ефективність, великий вибір і доступність вплинули недобре на приймання препаратів. Пересічні люди, які не мають медичної освіти, купують антибіотики без призначення лікаря. Наслідком необґрунтованого використання антимікробних пігулок стало прискорення вироблення у патогенних мікробів резистентності до антибіотиків — ліки втрачають ефективність або бактерії зовсім перестають реагувати на препарат.

Небажані реакції

Антибактеріальні препарати широкого спектру дії використовують для лікування багатьох інфекційних захворювань. Вони діють на джерело хвороби, але мають побічні ефекти. Їх треба приймати лише за призначенням лікаря і під його контролем. Особливо це стосується дітей. Приймання протиінфекційних ліків може спричинити зміни в складі мікрофлори травної системи, інших органів і систем організму. Зменшити негативну дію антибіотиків на корисну кишкову мікрофлору можна за допомогою правильного харчування і приймання пробіотиків.