Засновник Lobby X Влад Грезєв: Реформи в Україні завжди впираються у проблему кадрів
• Владиславе, для початку розкажи про свій основний проект Lobby X. Яка основна ідея? Які особливості?
Все почалося в 2015 році як волонтерський проект. Бачили, що багато людей шукають співробітників через Facebook, але все це було хаотично: кожен директор чи CEO публікував вакансії на своїх сторінках і не було майданичку, де консолідовано публікувалися б кращі пропозиції. Тому я створив паблік на Facebook, де почав системно робити підбірки кращих вакансій; почала формуватися аудиторія, з’явились відгуки.
Із самого початку у нас було розуміння, що всі реформи, трансформації, запуск нових ініціатив, зрештою, будуть впиратись у проблему кадрів. У нас є багато експертних груп, котрі розробили стратегії розвитку мало не до 2030 року, та на кожній презентації я ставив питання: "А хто буде це робити?". Звідси й виникла ідея створити проект, покликаний займатися і вирішувати проблему кадрового забезпечення.
Відтак, ми і почали працювати над кадровим забезпеченням некомерційних організацій, команд реформаторів в уряді, офісів реформ: працювали з Національною поліцією, командою ProZorro і змогли успішно закривати складні вакансії. Згодом до проекту стали долучатись волонтери, котрі на громадських засадах почали допомагати в нашій роботі. Так, потроху, дійшли то того, що в грудні 2015 року отримали перший комерційний контракт, а в лютому 2016 вже була платформа сайту; повноцінно інституалізувалися і поступово перейшли від такого несистемного волонтерства до соціального підприємництва. Чому соціальне підприємництво? Ми задекларували, що всім хто працює в некомерційному секторі ми допомагаємо безкоштовно, адже проект із самого початку створювався не заради заробітку грошей, а для того, щоб допомагати знаходити людей, здатних змінювати країну.
• За твоїми спостереженнями, якого за якостями працівника хочуть бачити роботодавці?
Якщо брати загалом, особливо некомерційний сектор, останнім часом від роботодавця звучить меседж, що нам потрібен толковий, талановитий, розумний співробітник, можна з мінімальним, чи навіть, без досвіду роботи; головне щоб був старанним та відповідальним. Тобто все більше звертають увагу на особисті якості та soft skills, тому що зараз у нас починають розвиватися оргструктури за принципом Кремнієвої долини, з мінімальним контролем і акцентом на особистій відповідальності; відповідно, людина може більше проявляти свій талант і креатив. Таке можливо коли людина не прив’язана до своїх обов’язків, заточена на результат; котра приходить не за зарплатою, а вірить в ідеали компанії та асоціює успіх компанії з власним успіхом. Саме тому на перше місце виходить не досвід, але особисті якості.
В свою чергу, зі сторони пошукачів спостерігається тенденція, і мене особисто це дуже надихає, що молоді випускники, ті хто народились вже в часи незалежної України, чітко усвідомлюють свою здатність впливати на зміни в країні. В них вже немає патерналістського мислення і вони шукають можливості щоб бути корисними та причетними до цих змін.
• Поділись своїм досвідом громадського діяча. Розкажи як створювалася громадська організація OPIR.OGG? Яку мету ставили перед собою?
Почалась історія OPIR.ORG ще в часи Майдану. Як завжди все відбувається за неймовірним збігом обставин… У серпні 2013 року я познайомився з Ванею Пасечніком, котрий сьогодні є CEO стартапу з енергоефективності Ecois.me, вже відомого на глобальному ринку. Разом ми і стали співзасновниками OPIR.ORG.
Коли почався Майдан, я брав участь в багатьох заходах, зокрема займався організацією патрулів самооборони разом із спільнотою квестерів. Після одного інциденту, коли беркут влаштував засідку Автомайдану і безпосередньо наш патруль мало не потрапив в цю засідку, Ваня запропонував розробити захищений канал зв’язку, так як стало очевидним, що хтось законектився до каналу Zello і прослуховував наші переговори. Потім, з динамічним розвитком подій революції ми трансформували цей канал в повноцінну геолокаційну платформу, - карту Києва, на якій позначалися всі найважливіші точки для активістів: пункти обігріву, харчування, місця здачі крові та медичного обслуговування, місцезнаходження беркуту тощо. Таким чином, організовували інтерактивну координацію Майдану.
Після завершення революції почали інформаційно покривати події в Криму, в Харкові, але це вже не було таким затребуваним. Тому постало питання що робити далі, адже ми мали ефективну команду і довіру. Почали думати і зрозуміли, що політика починається з чесних та прозорих виборів, тому, за моєю ініціативою, за участі волонтерів, почали розробляти платформу для контролю за виборчим процесом. Згодом громадський сектор пролобіював низку змін в Закон про місцеві вибори, які, зокрема, дозволяли проводити stream трансляції безпосередньо з виборчих дільниць. Таким чином, маючи по дві людини на дільниці, мали змогу контролювати виборчий процес і збирати необхідну інформацію для захисту результатів виборів.
- А як вважаєш, чи не настав час активним громадянам переходити від контролю за владою до безпосередньої участі? Наприклад, створивши нову політичну силу.
Цей час настав вже давно. Це питання дорослішання нашого суспільства як свідомої нації. Якщо до Революції Гідності панував патерналістський підхід: хтось прийде і все зробить, люди не відчували своєї інклюзивності, то революція показала, що завдяки своїй сміливості активні громадяни змогли вистояти і змінити хід подій в країні. Ми подорослішали. В західних країнах вже давно до цього прийшли і там громадяни включені масово в політичний процес на всіх рівнях. У нас процес запустився і розвивається дуже інтенсивно. Все більше громадяни розуміють свою причетність і заявляють про своє право на владу в країні.
Якщо раніше можна були лише мріяти про те, щоб отримати роботу в міністерстві, то зараз двері відкриті і молодь має можливість за конкурсом приходити в керівні органи і впливати на процеси прийняття рішень. Громадяни навчились ефективно самоорганізовуватись довкола важливих подій, згадати хоча б інцидент з атакою на НАБУ чи Міністерство охорони здоров’я, - вийшли і відстояли.
Якщо питання стоїть щодо формування нових політичних сил, то це в будь-якому випадку станеться, тому що нинішня політична еліта не виправдовує покладених на неї очікувань і не відповідає викликам часу.
- А сам готовий до участі в політичному житті?
Вся моя діяльність, те чого я прагну спрямовано на зміни в країні. Я вірю в українців, вірю в Україну, люблю нашу країну і вболіваю за те щоб ми нарешті вибрались в новий цивілізований світ. Я бачу, що і в громадському секторі є можливість впливати на порядок денний і бути максимально корисним. З іншого боку розумію, що можна започатковувати багато низових ініціатив, але структурні комплексні зміни все одно організовуються згори, тому якщо моя діяльність буде ефективною, необхідно буде взяти на себе відповідальність і перейти в наступний раунд цієї роботи, тобто в політичну сферу. Прихід у владу не є самоціллю. Якщо трапиться такий шанс, я скористаюсь ним один раз, але в момент коли можна бути максимально ефективним у владі. Що це означає? Для мене таким індикатором буде, коли молоді прогресивні партії зможуть набрати більшість голосів для того щоб максимально швидко і ефективно впроваджувати найголовніші зміни яких ми потребуємо.
• Зрозуміло… Тепер щодо TEDx. Наскільки я розумію, це платформа для обміну вартісними ідеями?
Так, TED – це глобальний рух, що діє з 80-х років і основна його місія – поширювати ідеї, що несуть цінність для світу. Організовано все у розмовному форматі конференції, де кожен учасник концентровано за 18 хвилин може поділитись інноваційною ідеєю чи новим поглядом на вже знайомі ідеї виходячи з власного досвіду. Доповіді записуються і завантажуються на YouTube канал TED. Формат подачі настільки доступний, що люди, які взагалі далекі від тематики доповіді могли б просто і ясно зрозуміти про що йшлося. Загалом, це така освітня платформа, де кожен зможе знайти для себе щось нове в свій сфері.
TEDx – платформа, що дозволяє проводити такі заходи, по ліцензії, під брендом TED на некомерційній основі. Ми отримуємо безкоштовну ліцензію і зобов’язуємося виконати вимоги ліцензії по якості контенту і незаангажованості, - ми на цьому не заробляємо взагалі. Ідея таких заходів – знаходити носіїв цінних ідей в локальних спільнотах, що дозволяє відкривати талановитих людей, про яких, можливо, ніхто не знав.
TEDxKyiv започаткований в 2009 році став першим в Україні. Потім рух почав набирати оберти, TEDx з’явились в інших містах: Харків, Одеса, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород; почали виникати студентські TEDx.
Загалом, останні 3 роки ми не можемо абстрагуватись від контексту подій в країні, тому TED для нас не лише про technology, entertainment, design (розшифровка абревіатури TED); ми підіймаємо теми війни, реформ, соціально-культурних аспектів розвитку нашого суспільства, і це знаходить відгук.
• Наостанок поділися планами на на 2017 рік.
Однозначно, в найближчих планах розвити проект Lobby X, щоб інституалізуватись в більшу огранізаційну структуру.
Якщо вийде, запустити онлайн представництво закордоном в чотирьох найбільших агломераціях української діаспори щоб підтримувати тісні контакти з нашою діаспорою. Діаспора надавала дуже потужну підтримку під час Революції Гідності і там є багато потенційно сильних людей з точки зору кадрового потенціалу, в яких залишилась сильний зв'язок з Україною. І якщо ми зможемо налагодити тісний контакт з цими людьми й інформувати їх стосовно нових перспективних можливостей працевлаштування в Україні, теоретично можемо сподіватись, що хтось захоче повернутись.
Є в планах й інші проекти, зокрема, хочемо пролобіювати новий виборчий закон. Запустити спільний проект з StudHero. Будуть також нові події під брендом TEDxKyiv.
Також є новий проект, це технічний продукт, який зараз знаходиться на етапі розробки. Коли продукт вже буде готовий, займатимемось його виводом на ринок. Такі ось найближчі перспективи…
Розмовляв Владислав Дмитренко.
