Вторгнення Трампа в Гренландію стане "найкоротшою війною у світі" – Politico

70 років тому Вашингтон і Копенгаген підписали угоду, яка зобов'язалася захищати Гренландію від нападу, але тепер загроза йде з Америки, пише Politiсo.

Новообраний президент США Дональд Трамп заявив про ймовірну анексію найбільшого острова в світі, за допомогою військової сили і цим шокував Європу.  

На острові проживає 57 000 людей і він є частиною Королівства Данія.

Також Трамп оголосив про ідею захоплення США Канади і Панамського каналу, а ще поклав око на Гренландію — стратегічно розташований острів, багатий корисними копалинами та нафтою.

"Хоча немає сумнівів щодо того, яка країна переможе в бійці, Данія могла б мати більше шансів, якби звернулася до адвокатів. Копенгаген може запитати їх, чи зобов’язаний ЄС якось захищати Гренландію; чи може вона посилатися на положення спільної оборони НАТО проти нападу найбільшого члена альянсу; і які зобов'язання Вашингтона за договором 1951 року", - пише видання.

США мають найбільший у світі оборонний бюджет. Того року Вашингтон  витратив 948 мільярдів доларів, а американські збройні сили нараховують 1,3 мільйона вісйьскових. 

Зі свого боку, Данія в 2024 році на оборонну галузь витратила 9,9 мільярда доларів і має всього 17 000 солдатів, а більшість її військової техніки передані Україні.

"Якщо Трамп виконає погрозу і анексує Гренландію, то це буде найкоротша війна у світі, у Гренландії немає оборонних можливостей", — заявив старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень  Ульрік Прам Гад.

Кораблі берегової охорони Данії часто відвідують південно-східну Гренландію, однак програмне забезпечення, необхідне для стрільби по цілях, ніколи не було куплено та встановлено.

Міністр закордонних справ Данії, його колишній міністр закордонних та інші політики справ США Ентоні Блінкена спочатку відкинули коментарі Трампа, проте прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен організувала зустріч з лідерами партій, щоб обговорити це питання, тоді як Расмуссен відступив від своєї початкової безтурботної реакції. 

"Ми сприймаємо це дуже серйозно, але ми не маємо жодних амбіцій загострювати війну слів із президентом, який збирається в Білий дім", — сказав прем’єр. 

США скоротили свою військову присутність на острові після закінчення холодної війни, але радіолокаційна станція раннього попередження залишається на космічній базі у Гренландії, що є ключовим ресурсом, який може виявляти космічні кораблі і балістичні ракети, включно з потенційними ядерними боєголовками, запущеними москвою.

Збройні сили Данії не оснащені і не навчені протистояти вторгненню Америки,  вони займалися більш приземленою військовою діяльністю в мирний час. 

Проте після початку війни росії в Україні Копенгаген дуже серйозно поставився до потреби нарощування оборони після початку війни в Україні.

В 2-24 році Данія витратила 2,37 відсотка свого ВВП на військові потреби, що перевищує цільовий показник НАТО у 2 відсотки, і планує подальше збільшення. Військово-повітряні сили Данії замінюють свій флот F-16 на сучасні винищувачі F-35 американського виробництва і наразі планують придбати системи протиповітряної оборони.

Проте Данія одночасно і  виснажила власні запаси зброї, передавши Києву артилерійські системи і танки, стверджуючи, що, на відміну від українців, данці не стикаються з прямою загрозою з боку ворожої імперіалістичної держави.