Уряд планує регулювати продуктову безпеку країни через підвищення мит на імпорт
Уряд визначатиме порогові індикатори, при перевищенні яких можна буде говорити про загрозу продуктової безпеки країни. Це випливає з поданого до парламенту законопроекту N11378 "Про продуктову безпеку України", пише "КоммерсантЪ-Украина".
Такими індикаторами запропонували визначити денний енергетичний раціон людини (не менше 2500 ккал); обсяг зерна в держзапасах на рівні 60 днів споживання (17% річного споживання - норма ООН); частку витрат домогосподарств на продукти харчування (не більше 50%, тоді як у 2007 році пропонували не більше 60%); диференціацію вартості продуктів харчування за соціальними групами.
Крім того, пропонують визначати продуктову незалежність країни, виходячи із частки імпорту на внутрішньому ринку (до 20%; ще в 2007 році пропонували не більше 30%). Уряд проводитиме регулярний моніторинг стану продуктової безпеки.
Законопроект не передбачає конкретних дій у разі загрози продуктової безпеки. Зазначено, що такими заходами можуть бути товарні інтервенції, інструменти державного регулювання, заходи щодо стимулювання національних виробників. Для досягнення продуктової незалежності пропонують використовувати інструменти тарифного захисту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські магазини, супермаркети та ринки позбавлять від неякісних продуктів
За минулі роки продуктова безпека країни покращилася, упевнений генеральний директор аналітичного центру "Украгроконсалт" Сергій Феофілов. "Девальвація гривні і зниження життєвого рівня населення призвело до зниження частки імпортних продуктів харчування. Зараз вона не перевищує 5-10%. Навіть з м'ясом, частка імпорту якого 5-6 років тому була дуже високою, ситуація стабілізувалася", - пояснив він.
Проблемною може виявитися частка витрат домогосподарств на продукти харчування. Згідно з чинною методологією Держстату, яка закладена в розрахунок споживчої інфляції, частка продуктів харчування у витратах українців перевищує 50% у більшості регіонів країни, за винятком Києва.
Утім, за словами директора економічних програм Центру ім. Разумкова Василя Юрчишина, в уряду небагато можливостей боротися з загрозами продуктової безпеки.
"У кращому випадку такий моніторинг дозволить прискорити державні продуктові інтервенції, які досі проводилися з великим запізненням. Однак незрозуміло, як уряд планує обмежувати частку імпорту, якщо у нас є зобов'язання перед СОТ?" – висловив здивування експерт.
Юрчишин припускає, що такі розрахунки загроз продуктової безпеки можуть використовувати для пояснень тимчасового підвищення митних зборів на імпорт продовольства. Він визнає, що "навряд чи подібні аргументи будуть з розумінням сприйняті в секретаріаті СОТ".
