RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Девальвація гривні, нахабність Путіна та питання російської мови

Що пишуть про нас світові медіа
Пропонуємо вашій увазі огляд публікацій про Україну у Західній пресі.
Девальвація гривні, нахабність Путіна та питання російської мови Фото: molbuk.ua

Слабша гривня – шанс для України

Ділова щоденна польська газета Parkiet пише про те, що гривня переоцінена щодо більшості валют регіону, а тому після виборів на неї чекає девальвація:

"Через тверду прив’язку до долара втеча від ризику в останні місяці суттєво погіршила становище багатьох компаній. Резервів для інтервенцій на валютному ринку вистачить лише, щоб зберегти курс гривні до парламентських виборів.

Потім уряд буде змушений вдатися до непопулярної та ризикованої лібералізації валютного курсу. У короткостроковій перспективі це може погіршити макроекономічне становище, збільшуючи торговельний дефіцит.

Проте девальвація переоціненої гривні дасть також полегшення експортерам. Їхня конкурентоспроможність суттєво погіршилася у порівнянні з конкурентами з сусідніх країн, у яких девальвація вже відбулася. Нинішню стратегію центральний банк реалізує за рахунок валютних резервів. Останні впали з рівня 38,2 млрд доларів у серпні 2011 року до близько 29,3 млрд доларів станом на цей момент.

Навіть значні інтервенції не усувають ризику зниження курсу гривні після парламентських виборів, з нинішніх 8,08 грн за долар до 9 чи навіть 10 гривень. Хоча нинішній рівень переоцінки української валюти не такий значний, як у 2008 році, країна залишається вразливою до зовнішніх шоків".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня може послабитися через монетарну політику Нацбанку перед виборами

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що робити з гривнею після виборів. Поради підприємця

Parkiet дотримується думки, що після парламентських виборів уряд повернеться до переговорів з МВФ, який однією з вимог висуне саме лібералізацію курсу української валюти, проте до виборів намагатиметься зберегти позірну стабільність:

"Падіння популярності правлячої Партії регіонів перед парламентськими виборами, визначеними на 28 жовтня, поставило уряд у важке становище. Через рейтинг близький до рейтингу головної партії опозиції, Блоку Юлії Тимошенко, відхід від популістської політики збільшення соціальних видатків та збереження субсидій видається мало реальним. Ключовим є також збереження курсу гривні, символу стабільності держави та довіри до уряду. У країні глибоко вкоріненої доларизації, де розмір зарплати описують, перераховуючи її у долари, слабкість валюти рівнозначна слабкості лідера.

Правляча партія повинна також знайти гроші на збільшені соціальні програми. Україна нині витрачає 18% ВВП лише на пенсії, а соціальні видатки як частка національного доходу є одними з найвищих у світі. У зв’язку з цим останні обіцянки президента Віктора Януковича про збільшення пенсій, зарплат для військових та повернення вкладів в Ощадбанку СРСР, є величезним тягарем для бюджету.

Експерти згодні щодо того, що цього року не буде нової угоди з МВФ. На східному фронті ситуація виглядає ненабагато краще. З одного боку, російські банки залишаються одним з найбільш привабливих джерел фінансування. З іншого боку, відсутність поступу у газових переговорах свідчить про те, що зміна умов контракту відбудеться найраніше на початку 2013 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що буде з гривнею після виборів

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ вкотре заспокоює українців - різкої девальвації гривні не буде

Визначником успіху або поразки валютної політики української влади буде форма лібералізації. Раптова зміна курсу сильно вразить банки та може викликати паніку. Експерти вважають, що повернення до переговорів з МВФ, очікуване після парламентських виборів, принесе зі собою необхідність лібералізації курсу валюти. Заяви політиків свідчать про підтримку ініціативи поступового переходу до плаваючого валютного курсу.

Проте, ці обіцянки не переконують аналітиків, особливо беручи до уваги історію несподіваних та погано підготовлених рішень. Іншим занепокоєнням є те, що буде змінено лише курс обміну, а не політику обмінного курсу. Проста зміна курсу обміну не розв’яже фундаментальних проблем гривні».

Президент України просто не достатньо крутий для Володимира Путіна

Інтернет-видання The Atlantic Wire, пов’язане з американським місячником The Atlantic, глузує з Віктора Януковича, до якого нешанобливо поставився Володимир Путін:

«Достатньо добре відомо, наскільки нахабним є Володимир Путін, а нахаби, зазвичай, вчасно не приходять на зустрічі, коли їм випадає шанс зустрітися та випити зі своїми друзями-байкерами. Ось чому президенту України Віктору Януковичу довелося чекати на свого російського колегу, який минулого четверга прямував на зустріч з ним у Ялті, але затримався, щоб випити кілька пив з друзями.

Фото: AFP

"Президент Росії прибув на кілька годин пізніше, ніж було заплановано, але замість того, щоб поспішити до господаря, він заїхав до групи російських байкерів, відомих як «Нічні вовки», заходи яких він відвідував вже у минулому", - повідомляє AFP.

Ви знали про це? Путін, окрім того, що водить болід, ловить рибу без сорочки, займається дзюдо й кидає людей через плече, показує білому ведмедю, хто тут господар, дружить з цією бандою "байкерів-янголів з пекла". Минулого року у Белграді вони разом ходили на футбол, а кількома місяцями пізніше Путін побував на щорічних зборах "Нічних вовків" на своєму триколісному Harley Davidson.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін в гостях у байкерів (фото)

Тож президенту Януковичу просто довелося сидіти та чекати. І хоча ми й не чули, як президент України особисто висловлює невдоволення спізненням, колишній міністр закордонних справ, що став коментатором – Володимир Огризко – просто вибухнув від обурення: "Замість того, щоб поспішити на зустріч, він зупинився, щоб випити з байкерами. На мою думку, це дипломатичний ляпас або хамство". Друже, тобі треба заспокоїтися. Дорікати другові банди байкерів, яку очолює людина на прізвисько Хірург, не є найкращою ідеєю. Крім того, ти справляєш дуже нудне враження".

Російська стане другою мовою України?

У розмові з Polskim Radio експерт Центру східних досліджень з Варшави Тадеуш Ольшаньскі висловив думку, що мовний закон, прийнятий нещодавно Верховної Радою з порушеннями процедури, написаний погано і фактично дозволяє запровадити російську як регіональну у практично будь-якій області України:

"Закон є поганої якості. Він уможливлює запровадження російської мови як робочої мови державної адміністрації та місцевого самоврядування майже на всій території України, а не лише у 13 областях. Це тому, що вимога 10% мешканців буде обов’язковою для виконання владою. Якщо 10% мешканців певної адміністративної одиниці вимагають запровадження регіональної мови, місцева влада зобов’язана виконати їхню вимогу. 10% російськомовного населення можна зібрати практично у будь-якій області України. У законі ми також читаємо, у визначенні рідної мови, що це "перша мова, яку ця особа опанувала у ранньому дитинстві". І на цій самій сторінці через дві статті ми читаємо, що кожен має право вільно визначити, яку мову вважає рідною. Не можна вільно визначати мову, яку людина опанувала як першу. І таких моментів у законі є безліч".

Фото: byut.com.ua

Ольшаньскі каже, що Україна має справжню мовну проблему, і ситуація у ній дещо нагадує ситуацію в Ірландії, оскільки державна мова є мовою меншості мешканців, проте є й свої особливості:

"Якщо в Ірландії англійська та ірландська не можуть змішуватися, то українська та російська – можуть. Можна уявити собі ситуацію, у якій виникне "укросійська" мова – нова мова на підставі локального варіанту російської мови. Формування такої мови без політичного санкціонування неможливе, але подібні тенденції в Україні вже помітні. Інша проблема – дуже велика частина мешканців України є іммігрантами або нащадками іммігрантів у першому та другому поколіннях.

У демократичному суспільстві українську мовну проблему дуже важко розв’язати. З одного боку, європейський погляд на права людини наказує поважати мовні вподобання суспільства. З іншого – європейське уявлення про сучасну державу передбачає примат державної мови. Це квадратура кола. Тут немає доброго рішення. Що гірше, Україні нав’язали Європейську хартію регіональних мов та мов меншин – це була умова вступу України до Ради Європи. Цієї хартії не підписала ані Ірландія, ані жодна з держав у Західній Європі, що має мовні проблеми".

На думку Ольшаньського, на мові в Україні дуже залежить двом елітарним групам:

"З одного боку, це інтелектуали та люди з виразними національно-демократичними та націоналістичними поглядами із Західної України, для яких питання мови є питанням існування народу. Український народ у ступені, що рідко зустрічається у сучасному світі, ґрунтується на ідеї мови, як принципового народотворчого чинника – не на ідеї території та історичній пам’яті, а на мові. Ця група перебуває у складній ситуації, тому що широка сфера застосування російської мови змушує її конкурувати з культуротворчими та інформаційними продуктами Російської Федерації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська мова посилила свої позиції серед мешканців України за 7 років

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Табачник: українська мова нікому не потрібна

Друга група – це російські національні та націоналістичні середовища в Україні, яких підтримують з Росії, що у, свою чергу, висувають аргументи, що не треба ділити людей, що російська – це наша спільна мова та доробок. Це зовсім інше бачення народу, що спирається на ідею території, історичної спільноти, яку розуміють як спільне переживання Великої Вітчизняної війни (на схід від польських кордонів – це не те саме, що ІІ Світова війна), a також на традицію православної спільноти.

Друга група має більшу підтримку в суспільстві, оскільки велика частина представників найстаршого та старшого покоління зі східної та південної України, звичайно ж, української мови не знає, тому що виросла у російськомовному середовищі та не мала змоги вивчити її у школі".

Мотиви Партії регіонів у прийнятті мовного закону, на думку Ольшаньського, банально прості: реальний рейтинг ПР виглядає значно гірше, ніж ті, які публікують, а тому вона зважилася на останній аргумент для переконання виборця:

"Партія регіонів серйозно занепокоєна своїми виборчими перспективами та усвідомлює, що втрачає підтримку у ключових для себе регіонах, а тому зважилася на цей "дарунок" виборцям. З іншого боку, прийнявши закон Партія регіонів закриває демократичну опозицію, тобто Блок Юлії Тимошенко у коаліції з партією Арсенія Яценюка та інші подібні партії у західному гетто. Вони не можуть одночасно звертатися до дуже значного протестного електорату на сході та на півдні країни та критикувати новий закон.

Якщо вони не почнуть його критикувати, втратять багато голосів на заході України і можуть не зрівноважити їх голосами на сході. Вони й так втратять чимало голосів, тому що попри пихаті обіцянки не змогли заблокувати прийняття закону – ці голоси перейдуть партії "Свобода", неофашистам. "Свобода" майже точно буде у Верховній Раді нового скликання, і це створить нам проблеми у багатьох сферах. Якщо закон й оскаржать у Конституційному суді, то не через його зміст, а через, м’яко кажучи, недотримання процедур під час його ухвалення. Проте, Конституційний суд прийме таке рішення, яке буде вигідним для Партії регіонів".

Переклад: iPress.ua

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

17 07 2012 18:42
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ